Кольорова металургія України

Є два метали, яких Україна вивозить за кордон більше, ніж ввозить: мідь і алюміній. Експорт виробів із нікелю, свинцю, олова й цинку в сумі не перевищує 1% усього національного експортного потенціалу. Основна експортна група товарів із міді складається з нерафінованої міді у зливках, мідних сплавів і рафінованої міді, операції з якою, при мінімальному обсязі внутрішнього споживання, нагадують реекспорт (таку мідь, крім Артемівського заводу з обробки кольорових металів, ніхто не виготовляє). Серед алюмінієвої групи металів за кордоном мають попит «український» первинний алюміній і алюмінієві сплави в чушках.

В Україні виробляють сировину для кольорових металів і продукції з них близько тридцяти підприємств, із яких можна виокремити ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», українсько-іспанське СП «Інтерсплав», Артемівський завод із обробки кольорових металів.

«Фактично вироби з первинного алюмінію в нас випускає одне підприємство – Запорізький алюмінієвий комбінат. В Україні споживається десь із 8% його продукції, решта експортується, зокрема в Росію – відсотків 60», – говорить «ДТ» Олександр Смирнов, начальник відділу кольорових металів і коштовного каміння Мінпромполітики України.

Підприємства кольорової металургії сьогодні, мабуть, перебувають у не менш складному становищі, ніж чорної. Фактично лише «ЗАЛК», «Інтерсплав», Артемівський завод з обробки кольорових металів так чи інакше оновлює виробничі потужності. Останній недавно запустив в експлуатацію нову плавильну піч, що дозволило збільшити виробництво мідної катанки до 2, 5 тис. тонн за місяць. Але попит дозволяє сьогодні продукувати до 18-24 тис. тонн продукції на рік. А завод, між іншим, ще десять років тому щороку випускав до 120 тис. тонн прокату.

Українських споживачів кольорових металів виявити нескладно, якщо придивитися до використання цієї продукції за регіональною ознакою. Зокрема на Харківську, Київську, Запорізьку, Дніпропетровську й Донецьку області разом припадає 68, 6% споживання алюмінію, а на ті самі області, але в іншому порядку (Донецьку, Харківську, Київську, Запорізьку та Дніпропетровську), припадає 74, 7% міді. Тобто це регіони, де розвинене приладобудування, верстато- і тракторобудування, авіа- та автомобіле-будування.

Приміром, найбільші в країні споживачі алюмінію – «Південмаш», АНТК ім. Антонова та «АвтоЗАЗ», тому можна стверджувати, що зменшення потреби в ньому пояснюється виключно кризовим станом промисловості, зокрема скороченням виробництва техніки на вказаних підприємствах. Крім того, алюміній – дуже дорогий метал і в Україні він коштує стільки ж, скільки й у світі.

Торік споживання кольорових металів, порівняно з 1992 роком, скоротилося в середньому втричі, інтерес до сплавів із кольорових металів в українських споживачів знизився майже у 18 разів. У 2001 році цієї продукції спожито лише 5 тис. тонн, а в 1992-му – майже 90 тис. тонн. При тому, що сплави набирають популярності на світовому ринку і виготовлювані щороку 6, 8 млн. тонн скуповуються світовою промисловістю повністю.

Серед головних проблем виробників кольорових металів називаються ті самі, що й у виробників чорних металів: крім стагнації галузевих підприємств – споживачів кольорових металів, ще й податкова база, яка ускладнює реінвестування коштів. Через високі податки неможливе нагромадження коштів, технічне переозброєння і, відповідно, випуск конкурентоспроможної продукції».

 

 

Галузь кольорової металургії України включає у себе 52 підприємства різних форм власності. Обсяг товарної продукції складає 5, 8 млрд. гривень. На власній сировині базується тільки виробництво титану, феронікелю, цирконію, кремнію, ртуті.

Галузь має 4 гірничо-збагачувальних підприємства:

Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат;

Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат;

Нікітський ртутний комбінат;

Побузький феронікелевий завод.

Практично всі підприємства кольорової металургії значно зменшили обсяги виробництва в результаті відсутності власної сировинної бази, попиту на вітчизняному й неконкурентноздатності на світовому ринку.

Зокрема, по виробництву алюмінію показники є наступними: Миколаївський глиноземний завод – 1, 0 млн. тонн глинозему;

Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат – 200 тис. тонн глинозему і 110 тис. тонн первинного алюмінію, а також 158 тис. тонн вторинного алюмінію і сплавів;

будівельні алюмінієві профілі (15 тис. тонн) виробляються на спільних підприємствах: «Інтерсплав», «Укргермет», «Обімет», Броварський завод алюмінієвих будівельних профілів.

Щодо міді, то її основними виробниками є Артемівський завод з обробці кольорових металів (прокат, сплави, проектна потужність 140 тис. тонн, виробництво в 2000 році 4, 5 тис. тонн), 9 виробничо-заготівельних регіональних підприємств «Вторцветмет», СП «Донкавамет», «Укргермет», науково-продуктивна фірма «Форум», фірма «КАТЕХ», експериментальний завод Державного трубного інституту (місто Дніпропетровськ).

Виробництво титану й магнію зосереджується в м Запоріжжя (Запорізький державний титаномагниевый комбінат), де виробляється титанова губка, шлаки, феротитан і титанове лиття.

Свинець і цинк виробляють у м. Костянтинівка (АТ «Укрцинк», відокремлене підприємство «Свинець»).

Раніше в Україні вироблялося близько 10% світового обсягу напівпровідників, що здійснювалося на 3-х підприємствах:

Запорізький державний титаномагнієвый комбінат,

хіміко-металургійна фабрика Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча»Чисті метали».

Серед напівпровідників чільне місце займала наступна продукція:

моно- і полікристалічний кремній;

германій;

арсеніди і фосфіди галію та індію;

структури і пластини на напівпровідниковій основі.

До підприємств з виробництва твердих сплавів відносяться Світловодський державний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів «Торезтвердосплав», Державний інженерний центр твердих сплавів «Светкермет», концерн «Алкон» Національної Академії наук, Державне спеціалізоване виробничо-технологічне бюро «Інос», Державне підприємство «ІНМА», ділянки різних машинобудівних заводів.

Виробництво вуглецю грунтується на потужностях запорізького підприємства «Укрграфіт», яке займається виробництвом нафтового та пекового коксу і термоантрациту, виробляє вугільні і графітові електроди, блоки, анодну масу і т. д. Для забезпечення спецтехнікою на базі «Укрграфіт» створено Державний завод «Вуглекомпозит».

Ртутно-сурмяная промисловість базується на «Нікітськомуй ртутному комбінаті» (м. Горлівка), однак внаслідок відсутності попиту і зростання витрат припинилося виробництво ртуті з власної сировини.

На виробництві порошкових металів спеціалізуються наступні підприємства:

Закарпатський металургійний завод;

Запорізький державний металургійний завод Інституту титану;

державний завод порошкової металургії (м. Бровари) ;

«Торезтвердосплав»;

Світловодський державний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів;

Кіровський завод виробів з металевих порошків;

ТОВ НПФ «Металург» (м. Харків) і деякі інші підприємства.

Виробництвом рідкоземельних металів займається Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат (гафній, цирконій), Придніпровський хімічний завод (цирконій, гафній і велика кількість сполук рідкоземельних металів) та Мужієвський золотополіметалічний комбінат (будівництво) у Закарпатській області (потужність до 60 тис. тонн руди золота в рік).

 

 

Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 2002. – 472 с. : іл.

Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К. : Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 88 с.

Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. – К. : Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 829 с.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін. ; За ред. Є. П. Качана. – К. : Вища шк., 1998. – 375 с. : іл

Україна у цифрах у 2003 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка.

 

 

Динаміка виробництва кольорових металів в Україні

Найменування металуВиготовлено, тис. тонн

19902003200420052006

Алюміній загалом285, 0177, 0233, 1385, 0317, 0

Силумін і сплави118, 792, 5105, 0103, 0104, 0

Алюміній вторинний151, 772, 5130, 1245, 0180, 0

Алюмінієвий прокат15, 012, 01, 02, 03, 0

Мідь загалом275, 8125, 822, 6145, 0108, 0

Мідний прокат136, 068, 51, 900

Сплави мідні ливарні139, 657, 310, 5145, 0108, 0

Свинець (з брухту і відходів) 79, 039, 013, 021, 022, 0

Цинк20, 06, 63, 02, 02, 0

Олово0, 040, 04000

Титан губчастий18, 018, 0000

Нікель7, 40000

Магній21, 117, 3000

Цирконій і його сполуки00, 180, 1800

Галій00, 0050, 00500

Германій00, 00050, 000500

 

 

Динаміка споживання кольорових металів в Україні

Найменування металуВиготовлено, тис. тонн

19902003200420052006

Алюміній загалом464, 0322, 087, 092, 098, 0

Алюмінієвий прокат і катанка157, 066, 534, 232, 043, 0

Алюміній вторинний140, 075, 434, 535, 036, 0

Алюмінієвий первинний і сплави167, 0120, 118, 325, 025, 0

Мідь загалом325, 0172, 164, 158, 662, 2

Мідь рафінована149, 055, 37, 8--

Вторинні мідні сплави49, 036, 02, 93, 63, 6

Прокат міді та її сплави77, 065, 022, 523, 024, 0

Катанка мідна50, 048, 230, 932, 035, 0

Свинець (з брухту і відходів) 18, 76, 17, 2--

Цинк180, 066, 312, 1--

Олово01, 980, 590, 60, 61

Титан губчастий4, 53, 20, 31, 5-

Нікель418, 0159, 82, 1--

Вольфрам00, 670, 40, 440, 46

Молібден00, 260, 120, 130, 14

Кобальт0, 30, 480, 140, 14-

Ванадій01, 20, 660, 881, 02

Ніобій00, 450, 050, 60, 15

Тантал00, 140, 010, 010, 01

 

 

Динаміка експорту кольорових металів з України

Найменування металуВиготовлено, тис. тонн

20002006

Алюміній 79, 555, 5

Мідь28, 019, 8

Свинець2, 00, 48

Цинк0, 030, 12

Олово0, 0010, 001

Нікель0, 0140, 011

 

 

Динаміка імпорту кольорових металів в Україну

Найменування металуВиготовлено, тис. тонн

20002006

Алюміній 7, 16, 1

Мідь7, 42, 8

Свинець1, 181, 22

Цинк6, 03, 5

Олово0, 0480, 098

Нікель1, 10, 8

 

Співвідношення експорту-імпорту кольорових металів у 2006 році