Комплексне застосування педагогiчних та медико-бiологiчних засобiв вiдновлення у пiдготовцiі квалiфiкованих бiгунiв на середнi дистанцii

Після великого навантаження переважно швидкісно-силового характеру застосовувались:

•педагогічні засоби відновлення (середнє навантаження аеробного характеру) ;

•загальний гідромасаж з дощовою посадкою (до 15 хв.) ;

•тепла евкаліптова ванна (37-40оС від 10 до 15 хв.) ;

•паралельний вплив аероіонізації (прилад «ANION-40T») ;

•комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton (Швейцарія). Згідно рекомендації лікаря препарат вживався 2-3 капсули на день.

Найбільш дієвими засобами відновлення після великого навантаження швидкісно-силового характеру є педагогічні впливи (65, 7 2, 1%), комбінований фармакологічний препарат (16, 4 0, 3%) та евкаліптові ванни (11, 3 0, 4%), а гідромасаж та аероіонізація не вплинули суттєво на хід процесів відновлення. Графічне зображення питомого внеску вказаних впливів після великого навантаження швидкісно-силового характеру через 24 годин наведено на малюнку 3.

 

Мал. 3. Питомий внесок різних впливів на відновлення працездатності після великого навантаження швидкісно-силового характеру. Умовні позначення:

          - педагогічний вплив;

          - комбінований фармакологічний препарат (Geriavit Pharmaton) ;

- евкаліптова ванна.

Після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру застосовувались такі засоби відновлення:

•педагогічний вплив (середнє навантаження аеробного характеру) ;

•загальний ручний масаж (30-35 хв.) ;

•гаряча хвойна ванна (40-42оС від 5 до 8 хв.) ;

•ультрафіолетове опромінення (8-10 хв.) ;

•Geriavit Pharmaton (Швейцарія) згідно вищезазначеної схеми.

Після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру найбільш ефективними засобами відновлення є педагогічні впливи – 61, 4 0, 3%; 63, 1 0, 4 (через 24 та 48 годин, відповідно), загальний ручний масаж – 1, 6 0, 1%; 15, 5 0, 3%; 23, 5 0, 8% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат – 1, 6 0, 1%; 15, 3 0, 6%; 31, 3 1, 5% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), а такі процедури, як гаряча хвойна ванна та ультрафіолетове опромінення не мали суттєвого впливу на хід процесів відновлення.

Графічне зображення питомого внеску вищезазначених впливів після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру наведене на малюнку 4.

6 годин 24 години 48 годин

   

Мал. 4. Питомий внесок засобів відновлення на приріст працездатності після великого навантаження анаеробного гліколітичного характеру. Умовні позначення:

 

Після великого навантаження переважно аеробного характеру застосовувались:

•педагогічні засоби відновлення (середнє швидкісно-силове навантаження) ;

•розтирання (прийом ручного масажу, 10-12 хв.) ;

•тепла соляна ванна (37-39оС від 10 до 15 хв.) ;

•паралельний вплив аероіонізації (прилад «ANION-40T») ;

•Geriavit Pharmaton (Швейцарія) згідно вищезазначеної схеми.

Після великого навантаження переважно аеробного характеру найбільш дієвими засобами відновлення є педагогічні впливи – 36, 1 0, 1%; 35, 1 0, 6% (через 24 та 48 годин, відповідно), розтирання – 6, 2 0, 2%; 10, 1 0, 3%; 14, 1 0, 3% % (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), тепла соляна ванна – 4, 3 0, 2%; 7, 2 0, 4%; 8, 5 0, 9% (через 6, 24 та 48 годин, відповідно), а аероіонізація та Geriavit Pharmaton були малоефективними.

На підставі отриманих в процесі перших двох етапів дослідження результатів визначені оптимальні поєднання педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від величини та переважаючої спрямованості навантажень, які застосовуються на етапі безпосередньої підготовки до змагань, а також питомий внесок вказаних засобів у відновлення працездатності спортсменів. Головним критерієм, який характеризує ефективність комплексів педагогічних та медико-біологічних відновлювальних впливів, які застосовуються в основному педагогічному експерименті, є спортивний результат, продемонстрований у головному старті сезону, а також тривалість періоду відновлення організму спортсменів.

Як свідчать отримані результати, у процесі педагогічного експерименту в обох групах спостерігався позитивний приріст спортивних результатів за час проведення експерименту. Але вказаний рівень приросту результатів між контрольною та експериментальною групами був різний.

Підсумкові дані контрольної та експериментальної груп, які свідчать про неоднаковий приріст спортивних результатів у піддослідних двох груп, а також у спортсменів різної кваліфікації, наведені у таблиці 1.

 

Таблиця 1

Приріст спортивних результатів у спортсменів різної кваліфікації у контрольній та експериментальній групах

 

Розрахунок середньогрупового приросту виконувався двічі: в першому випадку – у всіх піддослідних контрольної та експериментальної груп (n=25 та 25, відповідно), у другому випадку – тільки у тих бігунів контрольної та експериментальної груп, у яких спостерігалось його збільшення (n=19 та 22, відповідно). Результати, які наведені в таблиці 1, свідчать про те, що середньогруповий приріст спортивних результатів під час першого розрахунку складає у контрольній групі 1, 49*0, 26 с, а в експериментальній – 2, 18*0, 3 с, різниця складає 0, 69 с. Другий розрахунок виявив дещо більші величини приросту результату в групах (1, 96*0, 18 с – у контрольній 2, 68*0, 27 с – в експериментальній групах), різниця між якими в 0, 72 с була статистично достовірною за Стьюдентом (t=2,