Комплексне застосування педагогiчних та медико-бiологiчних засобiв вiдновлення у пiдготовцiі квалiфiкованих бiгунiв на середнi дистанцii

4. Дослідження роздільного застосування відновлювальних впливів свідчить про те, що ключовими засобами відновлення є педагогічні впливи, а медико-біологічні – додатковими. Так, після великого навантаження анаеробного алактатного характеру внесок педагогічних засобів відновлення складає 65, 67*2, 11%; анаеробного гліколітичного – 61, 4*0, 32%, аеробного – 35, 8*0, 6%. Серед вивчених медико-біологічних засобів відновлення після великих навантажень анаеробного алактатного характеру найбільший внесок мали: тепла евкаліптова ванна – 11, 3*0, 4% та комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton – 16, 4*0, 3% (використання загального гідромасажу та аероіонізації суттєво не впливали на відновлення спортсменів) ; після великих навантажень анаеробного гліколітичного характеру – загальний ручний масаж 15, 5*0, 3% та 23, 5*0, 8% (через 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton – 15, 9*0, 6% та 31, 9*1, 5% (через 24 та 48 годин, відповідно), причому хвойна ванна та ультрафіолетове опромінення не мали суттєвого впливу на проходження процесів відновлення; після великих навантажень аеробного характеру – масаж з переважаючим використанням розтирання – - 10, 1*0, 3% та 14, 1*0, 9% % (через 24 та 48 годин, відповідно), тепла соляна ванна – - 7, 24*0, 4% та 8, 49*0, 9% (через 24 та 48 годин, відповідно) та аероіонізація – 6, 15*0, 4% та 12, 2*0, 9% (через 24 та 48 годин, відповідно), комбінований фармакологічний препарат Geriavit Pharmaton – 7, 2*0, 4% та 2, 1*0, 9% % (через 24 та 48 годин, відповідно).

5. Найефективнішим є поєднане застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення в одному комплексі, який сприяє більшому скороченню періоду відновлення після великих навантажень: так, час відновлення в експериментальній групі після навантажень анаеробного алактатного та гліколітичного характерів складає приблизно 24 години, а після навантажень аеробного – близько 48 годин, що приблизно на 24 години менше, ніж у контрольній групі.

6. Згідно даним факторного аналізу виявлено, що приріст спортивного результату в експериментальній групі на 73, 7% обумовлений впливом педагогічних та медико-біолоічних засобів відновлення, які застосовувалися у поєднанні з навчально-тренувальним процесом (*=0, 737, P<0, 001; d=73, 7%), а також впливом неврахованих в експерименті факторів (d=26, 3%). У спортсменів вищих спортивних розрядів приріст результату був меншим, ніж у піддослідних з низькою кваліфікацією (1, 73*0, 41 с (Х, n=7) ; 2, 34*0, 39 с (Х, n=18), відповідно).

7. Оптимальні співвідношення розроблених комплексів педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення пройшли експериментальну перевірку на базі штатної збірної команди України з легкої атлетики, НУФВСУ, КДЮСШ “Динамо”, РВУФК на етапі безпосередньої підготовки до змагань та наведені у практичних рекомендаціях.

 

 

1. Ільяшенко О. М. Комплексна система відновлення та змагальна діяльність легкоатлетів-юнаків // Фізичне виховання в школі. – 1999. – №1. – С. 27-31.

2. Ильяшенко А. Н. Долевой вклад средств восстановления у бегунов на средние дистанции // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научных трудов под ред. Ермакова С. С. – Харьков: ХХПИ, 1999. – №1. С. 4-5.

3. Ильяшенко А. Н. Исследование воздействия занятий с большой нагрузкой различной преимущественной направленности у квалифицированных бегунов на средние дистанции // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научных трудов под ред. Ермакова С. С. – Харьков: ХХПИ, 1999. – №1. С. 5-7.

4. Ильяшенко А. Н. Стратегия распределения восстановительных мероприятий в соревновательном периоде // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / Сб. научных трудов под ред. Ермакова С. С. – Харьков: ХХПИ, 1999. – №6. С. 18-21.

5. Ільяшенко О. М. Використання аероіонізації з метою корекції процесів стомлення та відновлення кваліфікованих бігунів на середні дистанції // Фізична культура, спорт та здоров я / Зб. наукових робіт. Харків: ХаДІФК, 1997. – с. 196-199.

6. Ильяшенко А. Н. Электропроцедуры в системе восстановления квалифицированных бегунов // Современные проблемы и концепции развития физической культуры и спорта. Сб. науч. трудов, Челябинск, 1997. – УГАФК. Ч 2. – C. 173-177.

7. Ильяшенко А. Н., Моногаров В. Д. Опыт применения медико-биологических средств восстановления у бегунов на средние дистанции // Материалы международного конгресса «Современный олимпийский спорт». К., 1997. – С. 136-137.

8. Ильяшенко А. Н. Определение эффективности применения различных видов ванн в тренировочном процессе бегунов на средние и длинные дистанции // Проблемы проектирования региональных систем физического воспитания / Тезисы докладов Международной конференции. Тула: ТГПУ, 1997. – С. 231-232.

9. Ільяшенко О. М. Використання різних типів термічних впливів для відновлення працездатності кваліфікованих бігунів на середні дистанції в умовах передзмагальної підготовки // Матеріали I Всеукраїнської конференції аспірантів: «Молода спортивна наука України». Львів: ЛДІФК, 1997, C. 154-156.

10. Ільяшенко О. М. Тренувальне навантаження, як засіб керування працездатністю в заняттях та мікроциклах // Матеріали II Всеукраїнської конференції аспірантів: «Молода спортивна наука України». Львів: ЛДІФК, 1998, C. 85-87.

 

Визначені особливості процесів стомлення та відновлення після великих навантажень різної переважаючої спрямованості бігунів на середні дистанції, експериментально розроблені оптимальні варіанти комплексного застосування педагогічних та медико-біологічних засобів відновлення залежно від величини та переважаючої спрямованості тренувальних навантажень на етапі безпосередньої підготовки до змагань. Впроваджено запропоновані засоби оптимізації тренувального процесу, наведені дані про їх ефективність під час підготовки кваліфікованих бігунів на середні дистанції.

Ключові слова: стомлення, відновлення, етап безпосередньої підготовки до змагань, великі тренувальні навантаження різної переважаючої спрямованості.

 

Изучены особенности процессов утомления и восстановления после больших нагрузок различной преимущественной направленности бегунов на средние дистанции. Показаны изменения показателей специальной работоспособности под влиянием больших нагрузок (до нагрузки, через 30 минут, 6, 24 и 48 часов после выполнения занятия). Приведены данные биохимических параметров (рН, ВЕ, рСО2, La), показывающие тенденцию протекания процессов восстановления после больших нагрузок различной преимущественной направленности. Получены результаты изменения состояния ЦНС посредством исследования времени простой зрительно-моторной реакции.

Определен долевой вклад педагогических и медико-биологических средств восстановления: педагогические средства восстановления являются доминирующими после больших нагрузок различной преимущественной направленности и детерминируют характер протекания процессов восстановления организма спортсменов. После большой нагрузки скоростно-силового характера наиболее эффективными медико-биологическими воздействиями были теплая эвкалиптовая ванна и комбинированный фармакологический препарат, а вклад педагогического воздействия является доминирующим и составляет 65, 67*2, 11%. После большой нагрузки анаэробного гликолитического характера из медико-биологических воздействий эффективными оказались общий ручной массаж и комбинированный фармакологический препарат, вклад педагогических воздействий составляет 61, 4*0, 32%. Применяемый комплекс медико-биологических воздействий после большой нагрузки аэробного характера свидетельствует о высокой эффективности всех применяемых процедур: растирания, теплой соляной ванны, аэроионизации. Вклад педагогического воздействия после указанной нагрузки является определяющим и составляет 35, 8*0, 65%.

Исследование комплексного использования педагогических и комплекса медико-биологических средств восстановления показало их высокую эффективность у квалифицированных бегунов на средние дистанции. Под воздействием сочетанного применения указанных средств существенно сокращается продолжительность периода восстановления после больших нагрузок различной преимущественной направленности. Так, после большой нагрузки скоростно-силовой и анаэробной гликолитической направленности продолжительность периода восстановления в экспериментальной группе составляет около 24 часов, что на сутки меньше, чем в контрольной группе. После большой нагрузки аэробной направленности в экспериментальной группе продолжительность периода восстановления составляет около 48 часов, что также на сутки меньше, чем в контрольной группы.

Средний прирост спортивного результата в экспериментальной группе на 0, 7 с превышает аналогичный показатель контрольной группы. Результаты корреляционного, регрессионного и факторного анализа дают основание утверждать, что комплексное применение педагогических и медико-биологических средств восстановления у квалифицированных бегунов на средние дистанции является более эффективным чем традиционные способы восстановления, создает объективные предпосылки для оптимизации тренировочного процесса на этапе непосредственной подготовки, т. е. повышения спортивного результата. Факторный анализ показал, что прирост результата в экспериментальной группе на 73, 7% обусловлен влиянием применяемых медико-биологических и педагогических средств восстановления в сочетании с тренировочным процессом, а также влиянием неучтенных в эксперименте факторов (26, 3%). Разница же в приросте результата между контрольной и экспериментальной группами обусловлена лишь сочетанием применяемых медико-биологических и педагогических средств восстановления (*=0, 799, P<0, 001). Она свидетельствует о том, что на 79, 9% разница в приросте результата между контрольной и экспериментальной группами обусловлена влиянием сочетанного применения медико-биологических и педагогических средств восстановления.

Внедрены предложенные средства оптимизации тренировочного процесса, приведены данные, характеризующие их эффективность при подготовке квалифицированных бегунов на средние дистанции.

Ключевые слова: утомление, восстановление, этап непосредственной подготовки к соревнованиям, большие тренировочные нагрузки различной преимущественной направленности.

 

The thesis defends the results of theoretical and experimental researches of the complex application of the pedagogical and medico-biological means of the recovering during the competition preparation of the top-class middle distance runners; it is showed in 10 published works.

The mechanism of the fatique and recovering after the great loadings of the different aims of the top-class middle distance runners, were deternined in the thesis and the optimal variants of the complex application of the pedagogical and medico-biological means of the recovering after the great loadings and the training before the competitions are developed by many experiments. The proposed means of the optimization of the training were introducted into practical training, and all the figures about their effectiveness are shown in the preparation of the top-class middle dictance runners.

The key words: the fatique, the recovering, the time of the preparation stage, the loadings of the different aims.