конструкційні деревина і пластмаси

розрахункове число хвиль пхв = b/bхв;

момент інерції перерізу I=0,15 nхвbхвхвhхв2[1+ 2h2/(8/bхв2)];

момент опору W = 2I(hхв + хв).

Перевірка несучої здатності і стійкості хвилястих листів при згині проводиться по формулі

 

де     М = ql2/8 - згинальний момент при одно- і двопролітних схемах роботи;

хв — коефіцієнт стійкості листа при згині;

Rзг = 15 Мпа – розрахунковий опір склопластика згинанню. 

 

Перевірка несучої здатності листа при сколюванні 

 

де     Q = ql/2 — поперечна сила при однопролітній і Q = 5ql/8 при двопролітній схемі;

Rcк  = 9 Мпа - розрахунковий опір склопластика сколюванню.

Перевірка прогину двопролітного листа проводиться по формулі:

 

де     Е = 3000 Мпа – модуль пружності склопластика.

При перевірці прогину однопролітної плити значення коефіцієнта 2,13 заміняється на 5.

Ребристі прозорі плити складаються з подвійних обшивок і середніх ребристих шарів. Вони можуть вважатися теж тришаровими. Обидві верхня і нижня обшивки плити складаються з плоских прозорих склопластикових листів. Середній шар плити може мати різну конструкцію — хвилястий склопластиковий  лист чи ряд склопластикових смуг, швелерів чи двотаврів з цього ж матеріалу. Середнім шаром можуть служити також ряди тонких дощок і фанерних смуг. Обшивки і середній шар таких плит з'єднуються синтетичними клеями.

Ребристі прозорі плити мають замкнуті повітряні порожнини. Завдяки цьому в них збільшуються теплоізоляційні властивості, порівнянні з властивостями подвійних скляних огороджень. Вони можуть застосовуватися в покриттях і стінах будинків які опалюються. Довжина ребристих прозорих плит досягає 3 м. Вони можуть опиратися на  прогони чи основні несучі конструкції або в покритях на сусідні залізобетонні плити, створюючі прозорі ділянки  настилу чи стіни. Такі плити працюють на згин від розрахункових навантажень при розрахунковій схемі одно - чи двопролітної балки.

Переріз ребристої прозорої плити вважається умовно   двотавровим з товщиною стінки рівною товщині всіх ребер. Якщо обшивки і ребра виготовленні з різних матеріалів, то при визначенні їхніх геометричних характеристик необхідно враховувати їхні різні модулі пружності, як це робиться при розрахунку ребристих тришарових плит.

Верхня обшивка цих плит перевіряється по несучій здатності при стиску і стійкості при згині, нижня обшивка — по несучій здатності на розтягання при згині, ребра середнього шару перевіряють по несучій здатності при сколюванні.

Розділ 5 ДЕРЕВ'ЯНІ БАЛКИ І СТІЙКИ

5.1. Балки суцільного поперечного перерізу

Однопролітні балки – це окремі бруси, товсті дошки, встановлені на кромки, та окантовані колоди, що мають необхідні перерізи і довжини. Їхні основні переваги — мала трудомісткість виготовлення і відносно низька вартість у порівнянні з іншими дерев'яними конструкціями. Через обмеженість розмірів перерізів і довжин лісоматеріалів суцінодерев’янні балки застосовуються при прольотах, які не перевищують 6 м і при відносно невеликих навантаженнях. Дерев'яні балки застосовуються як несучі конструкції настилів покритів, міжповерхових перекритів, робочих площадок платформ і в інших дерев'яних конструкціях.

Похилі балки покрівель застосовуються в будинках із шириною приміщень не більше 6 м.  Вони ставляться похило уздовж схилів покрівлі з кроком не більш 3 м і опираються на стіни і крокв’яні конструкції покриттів. Дерев'яні балки покриттів працюють і розраховуються на згин як однопролітні балки, шарнірно обперті на опори різної висоти. При розрахунку таких балок зручно як проліт l приймати горизонтальну проекцію відстані між їх опорами L. При куті нахилу схилу покриття  цей проліт буде рівним l=Lcos. Навантаження на балку покриття звичайно є рівномірно розподіленим. Це навантаження складається з постійного навантаження g від власної ваги всіх елементів покриття і снігового навантаження s. Постійне навантаження зручно відносити до горизонтальної проекції покриття з метою уніфікації її зі сніговою. Для цього вона повинна бути поділена на косинус кута нахилу покриття .

При кроці балок В навантаження на балку визначається з виразу q = (g/cos +s)В. Від цього навантаження в перерізах балки виникає максимальний згинальний момент М =(g/cos +s)B•l2/8. Крім цього, у перерізах балки виникає невелика подовжня сила N. Вона є стискаючою, якщо нижня опора шарнірно нерухома, і розтягуючою, якщо шарнірно нерухомою є верхня опора. При ухилах покритів, що не перевищують і 1/4, ці поздовжні сили малі, майже не впливають на несучу здатність балок і не враховуються.

Перевірка несучої здатності балок по нормальних напруженнях при згині, підбір перерізів і перевірка прогину проводяться по формулах розрахунку елементів, що згинаються, (2.7) і (2.8) другого розділу.Для суцільнодерев’яних балок не виконують перевірки напружень, що сколюють, через їхню незначну величину. При розрахунку по прогинах немає необхідності враховувати прогин від напружень, що сколюють, через його малість і перевіряти стійкість плоскої форми деформування, що, як правило, буває забезпечена.

Однопролітні прогони є несучими конструкціями скатних покритів. Це горизонтальні ряди  брусів чи колод, розташовані вздовж схилів покриття й обперті на верхні краї основних несучих конструкцій покриття, торцевих і поперечних стін будинку, похилі під кутом до горизонту.