Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
447
Мова:
Українська
для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.
Об'єкт аудиту ефективності – бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту. Об'єкт аудиту ефективності – бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.
Головною метою роботи ДКРС при проведенні контрольних заходів у формі аудита є оцінка рівня економічності, ефективності й результативності державних заходів, програм і діяльності об'єктів контролю, розробка реальних і конкретних пропозицій по їхньому вдосконаленню.
Ефективне використання бюджетних коштів залишається однією із важливих проблем виконання бюджету у більшості країн світу. Особливо актуальна ця проблема для України, яка здійснює бюджетну політику в умовах обмежених бюджетних ресурсів.
З огляду на це першочерговими завданнями для Міністерства фінансів України та інших органів, що здійснюють бюджетний контроль, є визначення пріоритетів при розподілі фінансових ресурсів та забезпечення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів [88].
Для успішного виконання цих завдань переважна більшість розвинених країн уже понад півстоліття застосовує програмно-цільовий метод формування бюджету. В Україні ж упровадження програмно-цільового методу розпочалося лише після прийняття у 2001 році Бюджетного кодексу.
Програмно-цільовий метод спрямований на визначення першочергових цілей держави, складання програм для їхнього досягнення, забезпечення цих програм фінансовими ресурсами, оцінку ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання завдань програми [92].
Застосування бюджетної програми має на меті те, що й програмно-цільовий метод загалом. Зокрема використання бюджетної програми спрямоване на:
1) чітке визначення цілей і завдань, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти;
встановлення джерел фінансування заходів, спрямованих на досягнення даних цілей та термінів їх виконання;
забезпечення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань;
чітке розмежування відповідальності за використання бюджетних коштів.
Отже, бюджетна програма є формою реалізації програмно-цільового методу в бюджетному процесі, метою застосування якого є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.
У Бюджетному кодексі України визначено, що «бюджетна програма» – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій [11]. Таке ж визначення цього терміна дано в Концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.
З огляду на свій зміст і обсяги залучених фінансових ресурсів виконання бюджетних програм є пріоритетним об'єктом державного фінансового контролю.
Метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продукту, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави.
Основними завданнями аудиту ефективності є:
1. Оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т. ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування.
2. Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.
3. Визначення ступеню впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників.
4. Підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.
Процес аудиту ефективності складається з таких основних етапів:
1. Підготовка до аудиту.
2. Проведення аудиту.
3. Реалізація результатів аудиту.
Для системи фінансового контролю в Україні аудит ефективності є новою формою, що відповідає економіці ринкових відносин. Саме тому розгляд зазначеного питання є дуже актуальним та перспективним.
Фінансово-господарський аудит, у відповідності з Порядком проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (зі змінами та доповненнями), – це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.
Тут же визначено, що основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю.
Це, по суті, розкриває кінцеву мету аудиту і визначає головну його відмінність від інспектування.
Фінансово-господарський аудит включає такі дії:
1) проведення протягом року (без виходу на об'єкт) моніторингу фінансової звітності бюджетної установи;
2) проведення у разі виявлення моніторингом ризикових операцій перевірки використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності;
3) вивчення організації системи внутрішнього фінансового контролю;
4) підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;
5) відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених моніторингом її фінансової звітності та/або перевіркою;
6) оцінка достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступеня дотримання її посадовими особами законодавства з фінансових питань та повноти врахування