Культурологічний словник термінів

Нація – 1. Історична спільність людей, об’єднаних між собою спільною мовою, походженням, територією, психологією, культурою, побутом тощо; 2. Країна, держава.

Нігілізм (від лат. nihil – ніщо) – принципове заперечення традиційних, загальновизнаних культурних ідеалів, цінностей, норм, яке набуває найбільшого поширення в кризові, перехідні епохи.

Окультизм (від лат. occultus – таємний, прихований) – загальна назва вчень, що визнають існування прихованих сил у людині й космосі та прихованих загальних зв'язків явищ, які можуть практично використовуватися підготованими людьми (такими, що пройшли через особливі посвячення, спеціальні психічні тренування тощо й здобули доступ до таємних знань та нового бачення світу). Ряд феноменів, що раніше вважалися виключно окультними поняттями (наприклад, магнетизм, гравітація, гіпнотизм), з часом перейшли до сфери науки. Однак більша частина окультних явищ заперечується наукою.

Онтичний – дане слово утворене від грецького „сущий” і означає основоположне самоутвердження істоти просто на рівні його існування.

Опера – 1. Вид мистецтва, який ґрунтується на поєднанні слова, сценічної дії та музики, а також твір, який належить до цього виду мистецтва; 2. Театр, де виконують оперні твори.

Оперета – 1. Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з розмовним діалогом; 2. Театр, де виконують такі твори.

Ордер – 1. Поясна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги; 2. Чернеча або лицарсько – чернеча католицька громада з певним статусом; 3. Назва деяких таємних товариств, обєднань.

Палеоліт – давній, кам’яний вік, найраніший період кам’яної доби.

Панегірик – 1. У Стародавній Греції та Римі – надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого; 2. Похвальний відгук про кого-небудь, або що-небудь, захоплена похвала; 3. Надмірно хвалебний відгук про кого-небудь.

Пантеїзм – уявлення про тотожність Бога і світу, буття природи.

Пантеон (від грец. Pantheion – дослівно всі боги) – 1. Первісно «храм усіх богів» в античних релігіях. З часом термін пантеон став означати сукупність богів будь-якої релігії; 2. У Київській Русі пантеон язичницьких богів створив у 80-х рр. Х ст. князь Володимир Великий – так зване «шестибожія Володимира».

Парадигма (від гр. paradeigma – приклад, зразок) – 1) Сукупність теоретичних і методологічних передумов, які ті і начають проведення конкретного наукового дослідження і слугують моделлю, зразком постановки та розв'язання наукового завдання; 2) Загальновизнане наукове досягнення, яке протягом певного часу надає науковому співтовариству модель постановки проблем та їх розв'язань.

Партитура – зведений нотний запис ансамблевої музики для оркестру, хору.

Пастіш (від фр. pastiche – опера, складена із уривків різних опер) – опера, складена із уривків різних опер, суміш, попурі, стилізація.

Патріархат – останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і суспільних відносинах.

Патріотизм – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги.

Переговори – 1. Розмова, бесіда з метою обмінятися думками або домовитися про що-небудь із кимсь; 2. Обговорення з метою зясування думок, настроїв сторін або укладення угоди.

Піктограма – умовний малюнок із зображенням яких-небудь дій, подій, предметів і т. ін., який використовувався в найдавнішому письмі.

Пілястр – плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.

Плюралізм – 1. Філософська (метафізична) концепція, відповідно до якої дійсність складається з багатьох самостійних сутностей, що не утворюють абсолютної єдності; 2. Множина рівноправно конкуруючих течій, сил у політиці, ідеології і т. ін.

Позитивізм – 1. Суб’єктивно ідеалістична течія філософії та соціології, що заперечує можливість пізнання об’єктивної дійсності і зводить мету науки до опису і систематизації фактів і явищ, що тлумачаться як комплекс відчуттів та уявлень суб’єкта; різновид анти гностицизму; 2. Ставлення до дійсності, яке виходить з досвіду, фактів.

Політеїзм (від гр. «багато» та «Бог») – багатобожжя, віра в багатьох богів. Є характерним для язичництва.

Портал – 1. Архітектурно оформлений вхід до монументального будинку, переважно громадського призначення; 2. Металева рама, яка є частиною опорної конструкції, машинної станини тощо.

Портик – 2. Розміщена перед входом у будинок відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття; 2. Паркова споруда з відкритою колонадою замість зовнішньої стіни.

Постмодернізм – напрям, стиль у мистецтві після модернізму.

Православ’я – східне відгалуження християнства, один із трьох його головних напрямків.

Примітивізм – 1. Низький або початковий ступінь розвитку чого-небудь, недосконалість; 2. Спрощення, збіднення чого-небудь; 3. Напрям в образотворчому мистецтві XIX – XX ст., що використовує прийоми первісної, народної та дитячої творчості.

Просвітництво – період розвитку революційної буржуазної науки і культури в Західній Європі ХVIІ – ХVIІІ ст.

Протестантизм – один із трьох (поряд з католицизмом і православ’ям) головних напрямків у християнстві, що оформився у ХVI ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму у процесі Реформації.

Проторенесанс – етап в історії італійського мистецтва (XI- поч. ХVI ст.), що передує добі Відродження. Характеризувався посилення реалістичних тенденцій, орієнтацією на античне мистецтво.

Раса – 1. Велика група людей, що об’єднані спільністю походження і мають спільні спадкові ознаки: будову тіла,