Ландшафтознавство

Ландшафтно-екологічний підхід до обґрунтування схем і проектів природокористування потребує постійного пошуку нових принципів та методів, які розвивають та поглиблюють сучасні уявлення про територіальну організацію природи. Так, при реалізації картографічного методу проектування геотехсистем став враховуватись принцип поліструктурності територіальної організації ландшафту (див. § 3. 4). У відповідності з ним, обґрунтування територіальних проектів природокористування здійснюється на основі картографування та аналізу різних типів територіальних ландшафтних структур – генетико-морфологічної, басейнової, парадинамічної та інших.

 

Одна з важливих вимог сучасної людини до середовища її існування полягає у тому, що це середовище повинно були естетично привабливим, задовольняти естетичні запити людини й розвивати її естетичні смаки. Ці потреби й покликана задовольнити ландшафтна архітектура та дизайн. Їх головна мета – впорядкувати територію ландшафту таким чином, щоб він був гарним й естетично привабливим для людини. Людина має отримувати задоволення від перебування у ландшафті й забезпечення цього задоволення – основна функція ландшафтної архітектури та дизайну. Історично ландшафтна архітектура виникла на стику садово-паркового мистецтва, теорії та міського планування та наукового ландшафтознавства.

Хоча елементи ландшафтної архітектури застосувались із часів античності (див. § 7. 4, 8. 1), самий цей термін з'явився у 1863 р. Його запропонували проектанти Центрального парку у Нью Йорку Фредерік Олмстед і Калверт Во. Ф. Олмстед сформулював й основні теоретичні засади ландшафтної архітектури, яку він розумів як науково-практичну діяльність, яка ґрунтується на знаннях природничої географії та правилах композиції просторів, розвинених в естетиці та архітектурі.

Слід, однак зазначити, що свої ландшафтно-архітектурні ідеї Ф. Олмстед запозичив з Англії, точніше – з її ландшафтних парків. Під час відвідин Біркінхедського парку у Ліверпулі, Олмстед був вражений, що цей парк був відкритий для публіки. Саме це й наштовхнуло його на думку, що планування парків не для джентльменів, а для громадян є і джерелом і завданням ландшафтної архітектури. Ці ідеї він розвинув у Північній Америці. Однак крім суто естетичного підходу до планування територій, який був властивий англійським ландшафтним дизайнерам У. Кенту, К. Брауну, і Х. Рептону та ін., Олмстед спирався й на природничо-географічний підхід в естетичному облаштуванні території. Зокрема, при складанні проектів міських парків, планів озеленення міст тощо Олмстед користувався сумісним аналізом карт рельєфу, ґрунтів, рослинного покриву. Виходячи з такого аналізу, фактично, науково-ландшафтознавчого, Олмстед розробив дуже багато планів і проектів міських парків у США. Ці парки й досі існують у практично такому самому вигляді, які їх спланував Олмстед та його численні учні.

В Європі засновником ландшафтної архітектури вважають дизайнера Версальського парку Андре ле Нотра, а момент її виникнення пов’язують із створенням ним у Сен-Жермені (передмістя Парижу) тераси на схилі Сени, яка мала не утилітарне призначення, а була влаштована заради споглядання з неї долини річки і панорами Парижу.

Ландшафтна архітектура має спільні риси з територіальним плануванням. Завданням обох цих форм науково-практичної діяльності є раціональне впорядкування території й обом їм властиве функціональне розуміння ландшафту. Однак якщо територіальне планування тримає у своєму полі зору усі функції, які певна територія має виконувати, то ландшафтна архітектура зосереджується головним чином на естетичних функціях ландшафту. Таким чином, у ландшафтній архітектурі функціональне розуміння ландшафту полягає у тому, що його окремі елементи та властивості виконують, чи потенційно можуть виконувати, певні естетичні функції – наприклад перспективи, заднього та переднього плану ландшафту, точки його розкриття тощо. Завдання ландшафтного архітектора та дизайнера полягає у підкресленні цих функцій ландшафту, їх впорядкуванні у просторову цілісність. Плануючи організацію простору, ландшафтний архітектор і дизайнер передусім намагаються пов’язати окремі елементи ландшафту в їх цілісну візуальну композицію.

Цим головним завданням визначається територіальний масштаб, в якому працюють ландшафтні архітектори та дизайнери. Оскільки візуальне сприйняття ландшафту людиною обмежене певними просторовими рамками (див. § 6. 2), то об’єктами ландшафтної архітектури є ландшафтні комплекси, які людина здатна безпосередньо сприйняти органами своїх чуттів. Отже ландшафтні комплекси регіонального рангу є об’єктами територіального планування, а засоби ландшафтної архітектури знаходять при цьому обмежене використання. Натомість ландшафтні комплекси локального рівня та їх територіальні поєднання, які людина здатна охопити зором та іншими органами чуттів, є основним об’єктом ландшафтної архітектури. Ландшафтний дизайн своїм об’єктом має окремі невеликі за розміром територіальні елементи ландшафту, які за своїм розміром спів ставні з геотопами, підурочищами, мікрогеохорами або їх візуально цілісними частинами.

Таким чином, співвідношенням ландшафтного планування, ландшафтної архітектури та ландшафтного дизайну з територіальними рівнями аналізу ландшафту має такий вигляд: ландшафтного планування здійснюється переважно на регіональному та локальному рівнях аналізу ландшафту (див. табл. 14 і § 8. 1), ландшафтна архітектура – на локальному, а ландшафтний дизайн – на рівні окремих територіальних одиниць ландшафту найнижчого рангу.

Ландшафтна архітектура та ландшафтний дизайн являють собою дві різні форми ландшафтно-архітектурної діяльності. Вони відрізняються між собою не тільки просторовим масштабом своїх об’єктів, але й засобами здійснення відповідних проектів, специфікою завдань, які ними вирішуються. Загалом ландшафтній архітектурі властивий більш комплексний підхід до впорядкування території. Поряд з естетичними критеріями, вона враховує також господарське використання ландшафтів, їх природно-ресурсний потенціал, стійкість ландшафтів до антропогенних навантажень, потреби в охороні та збагаченні рослинного і тваринного світу тощо. Ландшафтний дизайн