Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
180
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Змістовий модуль 1. Будова і розмноження рослин

Тема 1. Вступ. Гідроботаніка у системі біологічних наук і рибництва

План

  1. Ботаніка як наука, її розділи.
  2. Гідроботаніка, як окремий розділ ботаніки.
  3. Особливості рослинного організму.
  4. Короткий нарис історії ботаніки.
  5. Методи ботанічних досліджень.
  6. Значення рослин у природі та житті людини.

1. Ботаніка як наука, її розділи

Ботаніка – це наука про рослини, їх походження, розвиток, будову, класифікацію, географічне поширення, екологічні та фітоценотичні взаємозалежності. Ботаніка тісно пов'язана з аграрною і медичною науками, ґрунтознавством і лісівництвом, хі­мією, фізикою, геологією, зоологією й математикою. Особливо велика увага приділяється вивченню та охороні рідкісних і зникаю­чих рослин, занесених до Червоної книги, оскільки втрата кожно­го виду – це не лише зменшення різноманіття рослин, а й пору­шення екологічного балансу, який формувався впродовж багатьох тисячоліть.

Ґрунтовні знання з ботаніки необхідні майбутнім фахівцям з водних біоресурсів, оскільки основою усіх пасовищних трофічних ланцюгів водних екосистем є рослини і знання особливостей їх розмноження та вирощування потрібні для формування стійких трофічних систем у природних і штучних водоймах.

Метою ботаніки є виявлення і розкриття основних закономірностей будови й розвитку рослин і рослинних угруповань, їх залежності від екологічних факторів; географічного поширення; нагромадження, розподілу органічних речовин і енергії. Пізнання цих закономірностей дає можливість правильно розуміти складні біологічні процеси в природі, захищати і використовувати рослинні ресурси.

На досяг­неннях ботаніки значною мірою базують­ся успіхи в багатьох галузях наук і практичної діяльності людини (зокрема, в сільському і лісовому господарстві, медицині, геології, хімії, ґрунто­знавстві, біоніці, зеленому будів­ництві). Дані ботанічних наук тією чи іншою мірою використо­вують деревообробна, мікробіологіч­на, целюлозно-паперова, харчова, текстильна, будівельна, фармацевтична, а також вугільна й хімічна промисловість. Проте найважливішим завданням ботаніки є вивчення складової частини біо­сфери – рослинного покриву пла­нети (фітосфери), шляхів і методів його раціонального використання й охорони. Зокрема, дедалі гострі­шими стають такі проблеми, як продуктивність фітоценозів, їх вплив на газовий і водний режим Землі та роль у кругообігу речовин і енергії, рослинне ресурсознавство, світова продовольча пробле­ма.

Розділи ботаніки. Ботаніку, яка є частиною біології, у свою чергу, поділяють на ряд окремих наук, завданням яких є вивчення тих чи інших законо­мірностей будови і життя рослин або рослинного покриву.

Морфологія рослин – розділ ботаніки, який вивчає закономірності виникнення і розвитку зовнішніх ознак рослини та їх органів.

Анатомія рослин – розділ ботаніки, що вивчає внутрішню будову, закономірності формування і розвитку тканин та органів у процесі онтогенезу і філогенезу.

Внаслідок поглибленого вивчення анатомії рослин виділилися окремі її підрозділи: фізіологічна анатомія, що вивчає зв'язок між будовою рослин і процесами, які проходять в них; екологічна анатомія – вплив умов се­редовища на будову рослин; патологічна анатомія – вплив хвороботворних організмів на будову рослин; ци­тологія – закономірності будови і розвитку клітини та її органоїдів; ембріологія – закономірності утворення і розвитку зародків, спорогенезу, гаметогенезу, морфологію та еволюцію квітки і суцвіття, формування та ульт­раструктуру спородерми, зародження і роз­виток окремої особини від проростання насіння або спори до фор­мування усіх генетично визначених структур.

Фітопатологія вивчає природу захворювання рослин і розробляє заходи боротьби з ними. Вона ґрунтується на біології розвитку рослин, внутрішньовидовій таксономії сільськогосподарських культур, знаннях реак­ції рослин на застосування препаратів.

Екологія рослин вивчає закономірності взаємозв'язку між рослиною і навколишнім середовищем.

Фізіологія рослин – наука про закономірності життєдіяльності рослин (обмін речовин, ріст, ритми розвитку, розмноження тощо).

Біохімія рослин вивчає хімічні процеси в рослинному організмі.

Географія рослин (фітогеографія) – це розділ ботаніки, що вивчає географічне поширення і розподіл рослин та їх угруповань по окремих регіонах, зонах, континентах, океанах і морях.

Фітоценологія (геоботаніка) – це наука, що вивчає фітоценози (рослинні угруповання) та їх компоненти, досліджує продуктивність фітоценозів та їх зміни під впливом природних і антропогенних факторів, а також районування і картування рослинності, для чого використовує різноманітні методи, наземного дослідження та аерофотозйомки, в тому числі і з косміч­ного простору.

Палеоботаніка – це розділ ботаніки, який вивчає викопні рослини мину­лих геологічних епох.

Систематика рослин – розділ ботаніки, завданням якого є вивчення різноманітності рослин, класифіка­ція сучасних і вимерлих рослин, встановлення зв'язків спорідненості між окремими групами рослин, розробка таксономічних одиниць та філогенетичних систем. Виявлення і опис рослин мають винятково важливе наукове і практичне значення.

Етнобо­таніка – наука про викори­стання рослин різними етнічними групами населення Землі.

За об’єктами дослідження виділяють такі ботанічні науки:

  • альгологія – наука про водорості;
  • бріологія – всебічно вивчає мохоподібні (мохи і печіночники);
  • дендрологія – вивчає деревні рослини;
  • палінологія – вивчає пилкові зерна і спори рослин;
  • карпологія – вивчає плоди і насіння,
  • тератологія – вивчає причини виникнення гігантизму, карликовості, порушень розвитку рослин, тощо.

До складу ботаніки як окремі розділи відносяться лісознавство, лукознавство, болотознавство, тундрознаство і ін.

2. Гідроботаніка як окремий розділ ботаніки

Водні рослини (вищі і

Фото Капча