Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лексичний вплив як чинник динаміки структури мовиреципієнта (на матеріалі латинських запозичень українських пам’яток кінця XVI – XVII ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
ЛЕКСИЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЧИННИК ДИНАМІКИ СТРУКТУРИ МОВИРЕЦИПІЄНТА (на матеріалі латинських запозичень українських пам’яток кінця XVI – XVII ст.)
10. 02. 15 – загальне мовознавство
 
ГРИЦЕНКО Світлана Павлівна
УДК 801. 3. 71
 
КИЇВ – 1999
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі загального мовознавства і класичної філології Київського університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти України
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Семчинський Станіслав Володимирович, Київський університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук, професор Нікітіна Фіонілла Олексіївна, Київський інститут перекладачів, професор – кандидат філологічних наук, доцент Савранчук Ксенія Федорівна, Київський державний лінгвістичний університет, доцент.
Провідна установа – Інститут українознавства імені І. П. Крип’якевича НАН України, відділ української мови, м. Львів.
Захист відбудеться “22” квітня 1999 р. о 14. 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 19 в Київському університеті імені Тараса Шевченка (252033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14)
 
Жодна мова в світі не розвивається ізольовано від інших мов. Мови постійно перебувають у взаємодії, збагачуючи одна одну, бо неможливо уявити співжиття різних етносів, які підтримували б господарські й культурні відносини, і мови яких залишалися б при цьому закритими для впливів іншої чи інших мов. Тому питання про шляхи, напрями, інтенсивність впливів однієї мови на іншу, динаміки структури мовиреципієнта під впливом інших мов залишаються актуальними для сучасного мовознавства. Чимало питань, пов’язаних з лексичними впливами однієї мови на іншу ще чекає на докладну увагу дослідників; нерідко розгляд лексичних запозичень вичерпується вузько лексикологічною проблематикою (передусім, зміна складу лексем та трансформація їх семантичної структури) без належної уваги до проблем формальнограматичної та фонетичної адаптації запозичень і зміни питомих елементів мовиреципієнта внаслідок освоєння іншомовної лексики.
Українська мова – мова етносу, який упродовж століть був надзвичайно динамічним щодо контактів з іншими етносами, зберігає сліди впливів інших мов і культур упродовж усього засвідченого історією часу розвитку. Тому важливо поетапно вивчити для кожного хронологічного зрізу історії української мови джерела, характер, напрями впливів інших мов на її структуру. Якщо врахувати той факт, що на українській етномовній території поряд з українською мовою широко функціонували інші мови (як засоби спілкування в офіційних сферах, як мови науки, словесної творчості), то актуальність вивчення українськоіншомовних взаємин на різних хронологічних зрізах не підлягає сумнівам. Різноплановість взаємодії української мови з іншими мовами надає таким дослідженням загальнотеоретичного значення, оскільки вони можуть розкривають нові аспекти взаємодії мов як універсального лінгвального феномена.
Актуальність дослідження впливу латинської мови на українську в XVI – XVII ст. зумовлена:
а) недостатністю вивчення такого типу взаємодії мов, коли одна з них у момент впливу на іншу не має свого етносу як носія мови, є т. зв. “мертвою” мовою;
б) потребою поглибленого дослідження впливу латинської мови на структуру української мови на одному з переломних етапів розвитку останньої;
в) необхідністю вияву закономірностей та історикокультурної зумовленості розвитку української мови к. XVI – XVII ст., створення цілісної картини становлення і розвитку української мови на різних хронологічних зрізах.
Метою дисертації є аналіз впливів латинської мови на українську XVI – XVII ст. на тлі відповідних процесів у польській, російській та білоруській мовах; дослідження зв’язку внутрішньомовних та позамовних історикокультурних процесів; вияв репертуару, структури латинських запозичень у мові українських пам’яток зазначеного періоду, та їх вплив на структуру української мови.
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) з’ясувати соціомовний статус латинської мови у мовнокультурному житті України к. XVI – XVII ст. ;
2) виявити склад, формальну структуру і семантику латинських запозичень у мові українських пам’яток зазначеного періоду;
3) дослідити шляхи переймання латинських елементів, типи і напрями адаптації латинських запозичень в українськомовних текстах;
4) окреслити залежність характеру переймання латинських елементів від жанру пам’яток;
5) показати основні типи змін української мови під впливом латинської.
Джерелами дослідження послужили:
а) твори українських поетів XVI – XVII ст. (Андрія Скоульського, Якова Седовського, Афанасія Филиповича, Григорія Бутовича, Йоаникія Галятовського, Лазара Барановича, Варлаама Ясинського, Симеона Ставницького, Антонія Радивиловського, Івана Величковського, Дмитрія Туптала та анонімні вірші) ;
б) пам’ятки ділової мови, зокрема, збірники актових документів (Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. ; Книга Київського підкоморського суду (1584 – 1644) ; Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст. (1582 – 1588) ; Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. ; Волинські грамоти XVI ст. ; Торгівля на Україні. XVI – середина XVII ст. Волинь і Наддніпрянщина; Акти села Одрєхови) ; рукописні грамоти: (Привілей королеви Бона міщанам містечка Вижва. 1553; Грамота антіохійського патріарха Йоаника IV Доу на заснування братства при церкві св. Трійці в місті Кам’янці. 1586; Правова грамота Київського воєводи князя Острозького Костянтина… с. Старе Село. 1605) ;
в) козацькі літописи (С. Величка, Г. Граб’янки та Самовидця).
Важливим джерелом мовної інформації послужила картотека Словника української мови кінця
Фото Капча