Лексичний вплив як чинник динаміки структури мовиреципієнта (на матеріалі латинських запозичень українських пам’яток кінця XVI – XVII ст.)

– право; у цій ідеографічній сфері окреслюються дві предметнотематичні групи:

а) назви осіб, пов’язаних із судочинством, представників слідчих органів, злочинців (напр. : авдитор ‘член суду’ (< auditor), адьгерентъ ‘прибічник, прихильник; прислужник, співучасник’ (< adhaereo), акторъ ‘позивач, поводова, оскаржена або потерпіла сторона’ (< actor), арбитеръ ‘арбітр, посередник, полюбовний суддя’ (< arbiter), асесоръ ‘судова особа, судовий засідатель’ (< assessor), виоляторъ ‘порушник’ (< violator), делятор ‘позивач’ (< delator), инквизитатор ‘слідчий’ (< inquisitor), комьпромисар ‘третейський суддя’ (< compromissarius), коррупторъ ‘порушник’ (< corruptor) ;

б) назви на позначення загальних і часткових понять судочинства, мір і способів покарання, назви зі сфери виконавчої і слідчої діяльності судових органів, назви юридичних документів, назви судових інстанцій: (напр. : акт ‘документ, внесений до книги для запису судових справ, що набув після цього чинності’ (< actus), акцессорыя ‘вирок’ (< accessorium), акция ‘справа, судовий процес, позов’ (< actio), алегация ‘доказ, покликання на щось’ (< allegatio), алеговати ‘доводити, виправдовувати’ (< allegare), акцесїя ‘здобуття права на власність; угода про прибуток’ (< accessio), акъторат ‘право однієї із сторін на першочергове наведення доказів своєї правоти’ (< actor), актований ‘розпочатий у суді, винесений на розгляд суду’ (< actus), актыковане ‘запис документа до судовоадміністративних книг’ (< слат. acticare), алтеркація ‘суперечка сторін у формі перехресного допиту’ (< altercatio), апелевати ‘апелювати, звертатися за підтримкою’ (< appellare), апробація ‘схвалення, затвердження’ (< approbatio), аргументовати ‘аргументувати, доводити, підтверджувати доказами’ (< argumentari), аресть ‘тимчасове позбавлення волі; судова заборона користуватися чимось, виконувати щось; офіційне припинення розгляду судової справи’ (< слат. arrestare) ;

 військова справа (напр. : апараменътъ ‘кулі, порох та інші речі, потрібні для гармати’ (< apparamentus), апарать ‘сукупність речей, призначених для стрільби’ (< apparatus), антесигнанъ ‘керівник, провідник; солдати перших шеренг, які боролися попереду прапора і захищали його; відбірна частина легіону, яка підтримувала в бою кінноту’ (< antesignanus), адверсаръ ‘ворог, противник’ (< adversarius), армата ‘гармата, зброя, флот, армада, військо’ (< слат. armata), бардышъ ‘бердиш (різновид холодної зброї) ’ (< barducium), башта ‘оборонне укріплення – вежа’ (< слат. bastia), екьспедиція ‘приведення в порядок, відправка війська на здійснення операції у віддаленій місцевості’ (< expeditio), єлиберовати ‘визволяти’ (< liberare), армистиціюмь ‘перемир’я’ (< arma + sistere) ;

– релігія. У межах цієї ідеографічної сфери виділено дві тематичні підгрупи:

а) назви представників церковного керівництва, церковних прислужників і монахів (напр. : инфулать ‘священик, який має право вживання митри’ (< infulatus), архикапланъ ‘первосвященик; старший над католицькими священиками’ (< archicapellanus), арцибискупъ ‘католицький архієпископ’ (< archiepiscopus), бонифратръ ‘монах, чернець ордену св. Яна Божого’ (< boni fratres), викарий ‘вікарій (помічник або заступник архієрея, єпископа чи парафіяльного священика) ’ (< vicarius) ;

б) назви релігійних понять, церковних посад, будинків, атрибутів служби, релігійних об’єднань, напрямків, церковних книг, приладів, одягу, терміни чародійства і ворожби (напр. : абсолюціа ‘відпущення гріхів, абсолюція’ (< absolutio), аннаты ‘річний дохід з церковних маєтків, віддаваний у скарб Ватикану, а пізніше на оборону Речі Посполитої’ (< слат. annata), арматура ‘духовна зброя’ (< armatura), бенефиция ‘церковний маєток, прибутки від нього; духовна посада з визначеними прибутками’ (< benefitio), алба ‘білий духовний одяг, який католицькі священники одягають під ризу’ (< alba), апараменътъ ‘костьольний одяг’ (< apparamentus), апарать ‘церковний або костьольний реквізит, речі’ (< apparatus), инфула ‘митра єпископа’ (< infula), атеиста ‘безбожник, безвірник, атеїст’ (< atheista), бестія ‘противний богові, диявол’ (< bestia), викария ‘посада і будинок вікарія’ (< vicarius), дедикаціа ‘освячення’ (< dedicatio) єкскомоуникация ‘відлучення від церкви’ (< excommunicatio) ;

 освіта, наука, мистецтво і архітектура (напр. : студент ‘студент’ (< studens, entis), конспект ‘конспект’ (< conspectus), квадратъ ‘квадрат’ (< quadratum), компас ‘компас’ (< слат. compassus), екзаменъ ‘опитування, перевірка’ (< examen), колегиумь ‘колегіум, єзуїтська школа’ (< collegium), кант ‘співання, звук, пісня’ (< cantus), басъ ‘бас’ (< bassus), композитура ‘композиція’ (< compositura), нота ‘нота’ (< nota), гимнь ‘гімн’ (< hymnus), муза ‘музика, мистецтво, вченість’ (< musa), сенсь ‘оповідання’ (< sens), скрипть ‘рукопис’ (< scriptio, scriptum), орація ‘урочиста промова’ (< oratio), трактат ‘трактат’ (tractatus), форма ‘форма’ (forma), фикгура ‘символ, фігура’ (< figura), фундаментъ ‘основа, фундамент’ (< fundamentum), статуя ‘фігура, скульптура’ (< statua), мур ‘мур, загорожа’ (< murus), алавастрь ‘алебастр, гіпс’ (< alabastrum), балясы ‘балясти, круглий стовпчик, стовпчики для балюстради’ (< balaustium).

При всій відносності квантитативних оцінок латинських запозичень (про їх абсолютні величини можна говорити лише стосовно аналізу окремих текстів) кількісна неспівмірність зафіксованих латинізмів різних тематичних груп є очевидною. Зокрема, комплекс всесвіт є малочисельним і представлений лише 30 запозиченнями з латинської мови; він охоплює 4 ідеографічні сфери, які нерівномірно відбивають латинськомовний вплив в к. XVI – XVII ст. (небесні тіла – 7, земля – 8, рослинний світ – 12, тваринний світ – 3). Проникнення цих запозичень в українську мову к. XVI – XVII ст. було зумовлене потребами номінації метеорологічних і космічних