Лікування хворих на коловидне облисіння з урахуванням імунного статусу та стану шлунково-кишкового тракту

В переважній більшостi випадків хворi зверталися за медичною допомогою на стадії прогресування процесу – 93 (55, 7%), стаціонарна стадія спостерігалася у 62 (37, 1%), регресуюча – у 12 (7, 2%) хворих.

Дистрофічне враження нігтьових пластинок було виявлено у 136 (81, 4%) хворих на КО. Причому, патологічне враження нігтьових пластинок корелювало з тяжкістю перебігу захворювання: від слабо вираженого (шершавість, щербатість) при вогнищевій клінічній формі, до повного відшарування нігтів у хворих з універсальною клінічною формою захворювання.

Обстеження хворих на наявність H. рylori шлунка проводили двічі (до та після лікування) за допомогою 13С-уреазного дихального тесту. Цей неінвазивний спосіб дослідження досить простий в методичному відношенні і має майже 100% чутливість та специфічність. Для проведення 13С-уреазного дихального тесту використовувалась німецька система IRIS фірми WAGNER з інфрачервоним аналізатором.

Дослідження параметрів клітинної та гуморальної ланок імунітету проводили як за допомогою методу розеткоутворення, так і з використанням моноклональних антитіл (МКАТ), що були поділені за кластерами диференціації (CD). Дослідження специфічних маркерів лімфоцитів проводили на лазерному проточному цитофлуориметрі FACScan (Becton Dickinson, США). Концентрацію імуноглобулінів класiв М, G, A визначали за методом Mancini та співавт. (1965), фагоцитарний індекс та фагоцитарне число нейтрофілів – у латексному тесті.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням загальноприйнятих і непараметричних методів за програмою STATISTICA 5, 0 на персональному комп’ютері PC 486.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На основі даних клініко-лабораторних обстежень із залученням суміжних фахівців (гастроентерологів, хірургів, стоматологів та ін.) у 149 (89, 2%) з 167 хворих на коловидне облисіння були діагностовані супутні хронічні захворювання, причому, у 145 (86, 8%) з них виявлена патологія з боку органів травлення. У 143 (85, 6%) хворих була виявлена хелікобактерна інфекція за результатами 13С-уреазного дихального тесту (рис. 1.). Частота інфікування Н. pylori в 1, 4 рази більше у хворих на коловидне облисіння, ніж в контрольній групі. Відповідно, у хворих на коловидне облисіння в 1, 7 рази частіше спостерігалася патологія ШКТ.

Ми не змогли виявити достовірної різниці в інфікуванні Н. рylori серед хворих з різними клінічними формами і стадіями КО через надзвичайно високу частоту виявлення цієї інфекції в усіх групах обстеженних.

Згідно з даними літератури, ряд авторів [V. K. Sharma, 1996; R. Hoffmann, 1999] спостерігали у хворих на КО відхилення деяких імунологічних показників від норми.

Як показали проведенi дослiдження, у хворих з різними клінічними формами та стадіями КО абсолютна кількість лейкоцитів (5, 580, 10) знаходилась в межах нормальних коливань, проте у них спостерігалося достовірне зниження відносної кількості лімфоцитів (27, 310, 70), у порiвняннi з даними контрольної групи (32, 471, 92).

Вмiст великих гранулярних лімфоцитiв (ВГЛ) в периферичній крові у хворих з унiверсальною (0, 50+0, 14), тотальною (0, 55+0, 21), субтотальною (0, 50+0, 20) вогнищевою (стадія прогресування)  (0, 56+0, 08) клінічними формами був достовiрно зниженим (р0, 05), порівняно з вiдповiдним показником контрольної групи (2, 210, 08). Причому цей показник зберігався достовірно зниженим у хворих з вогнищевою формою на стаціонарній (0, 70+1, 15) та регресуючiй (0, 92+0, 23) стадіях захворювання (р0, 05).

Оскільки ВГЛ є морфологічним еквівалентом природних клітин-кілерів [А. Ф. Возианов и соавт., 1998], цікавим було визначити вміст цієї популяції лімфоцитів у хворих залежно від клінічної форми і стадії КО. Дослiдження вмiсту природних кiлерiв (CD3-56+) методом проточної цитометрiї з МКА Leu-19 виявило зменшення їх кiлькостi у хворих з усiма клінічними формами і стадіями КО (р0, 05). Причому максимально зниженим цей показник був у хворих з унiверсальною (4, 12+0, 21) та тотальною (6, 27+1, 56) клінічними формами.

При вивченнi загальної кiлькостi Т-клiтин i вмiсту основних їх субпопуляцiй в периферичній крові хворих на КО встановлене зменшення кiлькостi та порушення їх спiввiдношень, з особливостями для кожної форми i стадiї захворювання.

Виявлена закономiрнiсть таких порушень полягає в прогресуваннi супресiї Т-ланки iмунiтету зi збiльшенням ступеня поширеностi патологiчного процесу. Так, у хворих з унiверсальною клінічною формою вміст СD3+клiтин був зниженим в 1, 57 рази у порівнянні з цим показником в контрольній групі (43, 841, 31 проти 67, 391, 56; р<0, 05). Вміст СD4+- та СD8+лiмфоцитiв був зниженим більше, ніж в 2 та 1, 5 рази, у порівнянні з цими показниками в контрольній групі (18, 401, 21, 19, 800, 96 проти 39, 410, 58 та 29, 190, 52, відповідно; р<0, 05).

У хворих на тотальну клінічну форму КО вміст СD3+клiтин (57, 383, 41) був зниженим в 1, 2 рази, вміст СD4+лiмфоцитiв (27, 131, 41) та СD8+лiмфоцитiв (18, 341, 14) – в 2 та 1, 6 рази відповідно, в порівнянні з цими показниками в контрольній групі (р<0, 05).

У хворих на субтотальну клінічну форму КО вміст СD3+клiтин (60, 032, 16) був зниженим в 1, 12 рази, а вміст СD4+лiмфоцитiв (27, 451, 31) в 1, 44 рази, у порівнянні з цими показниками в контрольній групі (р<0, 05).

У хворих на вогнищеву клінічну форму КО на прогресуючій стадії зниження вмісту СD3+клiтин (65, 111, 56) було недостовірним (р>0, 05). Вміст СD4+лiмфоцитiв