Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори наповнення семантичних полів у сучасній російській літературній мові (семантичне поле вік)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ПОЛОВИНКО Олена Олексіївна

 

УДК 811.161.1’37

 

 

Спеціальність 10.02.02 – російська мова

 

 

Дніпропетровськ – 2006

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Меншиков Ігор Іванович, професор кафедри загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Прадід Юрій Федорович, Кримський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ МВС України, проректор з наукової роботи кандидат філологічних наук, доцент Зірка Віра Василівна, завідувач кафедри іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України (Дніпропетровське відділення)

Провідна установа - Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться 27 квітня 2006 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корпус 1, філологічний факультет, ауд. 804.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.

 

 

Слова, як відомо, формують мовну картину світу, об’єднуючись у лексико-семантичні групування на базі спільних семантичних компонентів. Усвідомлення того, що словниковий склад мови являє собою не механічну сукупність окремих лексем, а взаємопов’язану й взаємозумовлену систему відповідних одиниць, спонукає мовознавців розглядати не ізольовані слова, а різного роду групування слів, що представлені у свідомості носіїв мови й ілюструють особливості усієї системи: її цілісність, неперервність, ієрархічну будову. 

Питання про сутність і статус семантичного поля (СП) щодо інших системних об’єднань лишається дискусійним. Зокрема не спостерігаємо одностайності у тому, який критерій повинен інтегрувати слова в одне семантичне поле, чи є воно явищем екстралінгвістичним чи провідну роль у його формуванні відіграють власне лінгвістичні чинники.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена, в першу чергу, тим, що воно відображає загальний механізм розгляду лексико-семантичної системи мови, торкається ще не зовсім вирішених проблем, пов’язаних із дослідженням лексичних мікросистем, і зокрема семантичного поля, як найбільш об’ємної й лінгвістично значущої множини слів. Актуальне й наповнення досліджуваного СП – вікова лексика. Вік – одна з соціально вагомих категорій, оскільки безпосередньо пов’язана з біологічним, психічним і соціальним розвитком особистості, із стратегією її поведінки, діяльності, спілкування, соціальною роллю. Крім того, вікові ознаки мають принципове значення й для інших об’єктів навколишньої дійсності: тваринного й рослинного світу, неживих предметів і багатьох явищ. Чисельність і активне використання в усіх видах мовленнєвої діяльності слів і словосполучень, що характеризують особу чи предмет за віковою ознакою, пояснюється їхнім важливим функціональним призначенням і комунікативними потребами носіїв мови.

Дисертація є частиною державного плану науково-дослідної роботи “Актуальні проблеми русистики й загального мовознавства”, що розробляється на кафедрі загального і російського мовознавства Дніпропетровського національного університету.

Мета роботи полягає в тому, щоб вивчити й описати основні фактори лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру, що зумовлюють у сучасній російській мові лексичне наповнення семантичних полів взагалі й семантичного поля вік зокрема. Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

-встановити співвідношення між поняттями семантичного поля й інших семантичних групувань слів, визначити умови перетину цих понять на лексичному рівні;

-визначити процедуру формування семантичного поля як лінгвістичної категорії;

-виділити екстралінгвістичні чинники включення слів до семантичного поля вік, пов’язані з предметно-логічним знанням про навколишній світ;

-описати семантико-функціональні параметри вікової лексики та її специфіку щодо людини й інших об’єктів і явищ.

Об’єктом дослідження є семантичне поле вік як фрагмент лексичної системи, що ілюструє складну й специфічну для російської мови картину світу.

Предмет дисертаційного дослідження – лексика російської мови, що характеризує вік людини, тварини, рослини, речей і навіть абстрактних явищ.

Матеріал дослідження охоплює лексичні одиниці, що характеризують вік, вилучені методом суцільної вибірки з Большого толкового словаря русского языка С.О. Кузнєцова і Фразеологического словаря русского языка А.І. Молоткова. Крім того, використовувалися матеріали інших тлумачних словників російської мови, Словообразовательного словаря русского языка О.М. Тихонова, а також робіт соціологічного, психологічного, педагогічного, біологічного характеру, пов’язаних з віковою періодизацією життєвого циклу людини й особливостями розвитку тварин і рослин.

Поставлені завдання й загальний напрямок дисертації визначили головний метод дослідження, яким є метод описовий з такими його прийомами, як компонентний аналіз, лінгвістичний експеримент, інваріантний аналіз, внутрішньомовне зіставлення.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній конкретизовано ті аспекти різних семантичних групувань слів, що безпосередньо пов’язані з формуванням найбільш загальної категорії цього плану – семантичного поля. У дисертації сформульовано загальні принципи конструювання семантичних полів; представлено структуру семантичного поля вік у російській мові (ядро, центр і периферія з відповідним лексичним наповненням); розширено межі цього поля внаслідок включення в нього усих лексем, що відображають часові межі існування не