Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Любов як форма екзистенції особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
 
НІКІШИНА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
 
УДК 130.3 + 177.61
 
ЛЮБОВ ЯК ФОРМА ЕКЗИСТЕНЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
 
09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Сімферополь – 2006
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії та політології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти та науки України
Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Кононенко Тетяна Володимирівна Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов доцент кафедри філософії та політології.
Офіційні опоненти: доктор філософських наук Хамітов Назіп Віленович Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України провідний науковий співробітник доктор філософських наук, професор Білик Ярослав Михайлович Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна професор кафедри теорії культури та філософії науки філософського факультету.
Провідна установа: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка Міністерства освіти та науки України.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: м. Сімферополь, пр. Вернадського, 4.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дисертаційного дослідження. Однією з характерних рис сучасної техногенної цивілізації є невідповідність рівнів науково-технічного та духовно-морального розвитку. З одного боку, ми спостерігаємо міцний науково-технічний прогрес, з другого – моральну кризу, відчуження та дегуманізацію суспільних стосунків. Змінюються (перебільшуються, посилюються) ціннісні настанови. Все частіше основою ставлення до іншої людини, суспільства, природи, світу в цілому стає споживчий принцип. Любов, добро, краса, гармонія, істина вважаються застарілими цінностями. Їм на зміну приходять секс, матеріальна користь, престиж, розкіш, влада. “Багатомірна” людина поступово перетворюється на “одномірну”. 
Наслідком цих процесів є поширена антропологічна криза. Вона охоплює як зовнішній, так і внутрішній боки людської життєдіяльності. Низка глобальних проблем стає невід’ємною ознакою сучасного життя. Неможливо не відзначити такий парадокс: маючи колосальні досягнення в науково-технічній сфері, людство, як і раніше, змушене вирішувати проблему свого виживання. Сьогодні, як і на ранніх етапах розвитку, людський рід веде війни, потерпає від нестатків, злиднів, голоду. Сучасне суспільство все частіше вдається до насильства, розв’язує проблеми з позиції сили. Воно переповнене заздрістю, озлобленістю, агресією. Жага влади та матеріального добробуту, вибір на користь кар’єри, відмова від традиційних сімейних цінностей спричиняє кризу інституту шлюбу і сім’ї. Зменшення народжуваності, а отже, зменшення народонаселення, зокрема в Україні, набуває загрожуючого характеру. Сьогодні ми спостерігаємо загальний дефіцит любові. Очевидно, що сексуальна активність, якою б високою вона не була, не може замінити самореалізацію в любові. Проблеми, що постають перед сучасною людиною у сфері міжстатевих стосунків, не стільки сексуального, скільки екзистенційного характеру – самотність, відчуження, дисгармонійність, тривога, нудьга. 
В умовах глобалізації, інтеграції різноманітних суспільств та їх культур в єдиний полікультурний простір актуалізується проблема порозуміння та співіснування. Людина повинна усвідомлювати, що “інший” не є “чужим”. Надзвичайному індивідуалізму, націоналізму і расизму, нетерпимості по відношенню до інших форм самовираження необхідно протипоставити право на визнання унікальності, неповторності кожної людини, народу, культури. Людина, суспільство, в якому вона живе, повинні прагнути до толерантного ставлення, діалогу, мирного співіснування та взаємодії. Сьогодні особливого значення набуває розробка нової ціннісної парадигми. Очевидно, що споживче ставлення до власної персони та оточуючого світу не є адекватним й ефективним шляхом розвитку. На наш погляд, подолання антропологічної кризи можливе лише в межах традиційних загальнолюдських цінностей, у першу чергу, любові. 
Любов – це фундаментальна потреба, цінність людини, від якої залежить її повноцінний розвиток, реалізація особистісного та творчого потенціалу, найбільш адекватна людині, особистості форма екзистенції. Вона конституює людину, особистість у цій якості. Любляча людина культивує толерантність, повагу, доброту, співчуття, що сприяє гуманізації суспільних відносин, зняттю соціальної напруги, формує позитивне ставлення до природного середовища, стимулює творчі тенденції в усіх сферах діяльності. Любов – основа діалогу, діалогічних відношень між людиною та навколишнім світом. Завдяки їй кожен відчуває повноту, змістовність, гармонійність життя та причетність усьому сущому. Поза любов’ю не є можливою ні адекватна самореалізація людини, особистості, ні ефективна взаємодія з навколишнім світом. 
Виходячи з цього, філософія любові – це актуальний та перспективний науковий напрямок. Він не тільки актуалізує проблеми глобального, соціального й екзистенційного характеру, але й пропонує спосіб їх ефективного розв’язання. Комплексне дослідження феномену любові як фундаментальної цінності, як найбільш адекватної форми екзистенції набуває особливого значення в умовах розвитку сучасного суспільства, у тому числі, й українського. 
Ступінь розроблення теми. Першим аналізує проблему любові як власне філософську Платон (сутність та призначення любові, ерот, андрогін, краса і безсмертя як невід’ємні складові любові). 
Проблема людини, її природи, сутності, призначення стає центральною для західних психологів З. Фройда (головні положення психоаналізу, проблема сублімації), О. Вейнінгера (гендерне питання, сутнісна характеристика чоловічої та жіночої основ), А.Х. Маслоу (теорія потреб, людина – особистість, самоактуалізація), В. Франкла (проблема цінностей і сенсу життя), Е. Фромма (характерологія, модальності вибору, проблема цінностей і призначення людини), К.-Г. Юнга (типологія характерів, архетипи, Аніма та Анімус). 
Комплекс моральних проблем, базових для розуміння феномену любові, “філософія серця”, кордоцентризм є характерними для українських філософів Г.С. Сковороди та П.Д. Юркевича. 
Любов постає однією з центральних проблем
Фото Капча