Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Макроекономічний аналіз аграрних теорій ділових циклів

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вперше на рівні дисертаційного дослідження простежено вплив сільськогосподарських коливань на макроекономічну стабільність в перехідній економіці України; 

– проведено комплексний аналіз аграрних теорій ділових циклів та розмежовано теорії ділових циклів та аграрні теорії ділових циклів; 
– запропоновано нові критерії класифікації аграрних теорій ділових циклів; 
– обгрунтовано можливість використання “індексу Тимошенка” для прогнозування змін загальної ділової активності у перехідній економіці України і формування національної антициклічної політики; 
– виявлено основні параметри придатної для України аграрної політики, що створює теоретичну основу для розв’язання цієї важливої макроекономічної проблеми. 
Практичне значення одержаних результатів. Проблеми, досліджені у дисертації доцільно використовувати при викладанні курсів “Політекономії”, “Макроекономіки”, “Мікроекономіки”, “Історії економічних вчень” та “Економічної думки України”. 
Висновки та рекомендації, зроблені дисертантом, можуть бути використані вищими органами державної влади та управління у процесі формування національної антициклічної політики. 
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались автором на Міжнародному літньому економічному семестрі “Інтереко” (Трускавець, 1996), Міжнародній науково-практичній конференції “Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації” (Львів, 1999), Міжнародній аспірантсько-студентській науковій конференції “Європа на порозі третього тисячоліття” (Львів, 1999), Міжвідомчому науковому симпозіумі “Економічна теорія в XX столітті: історія і тенденції розвитку на зламі епох” (Київ, 1997), науковій конференції “Економіка України: минуле, сучасне, майбутнє”, що відбулася в рамках Восьмої наукової сесії НТШ (Львів, 1997), Всеукраїнській студентсько-аспірантській науковій конференції “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Львів, 1997), семінарі “Російська фінансова криза”, організованому Брукінґським інститутом та Університетом Дж. Вашингтона (Вашингтон, 1998), щорічних звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка. 
Публікації. З теми дисертаційного дослідження автором опубліковано 9 статей загальним обсягом 2, 75 авт. арк., у тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях. 
Структура і обсяг роботи. Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках машинописного тексту. Крім цього в роботі подано список використаних літературних джерел (150 назв) та 4 додатки. В основному змісті дисертації подано 4 таблиці та 10 графіків. 
 
Дисертація має таку структуру: 
Вступ. 
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження циклічних коливань. 
1.1 Суть та інструментарій дослідження циклічних коливань. 
1.2 Ортодоксальний та гетеродоксальний аналіз економічних криз. 
1.3 Неокласично-інституційний підхід у дослідженні ділових циклів. 
1.4 Розвиток теорій циклічних коливань у сучасній економічній науці. 
1.5 Висновки до розділу 1. 
Розділ 2. Формування та розвиток аграрних теорій ділових циклів. 
2.1 Основні напрями аграрної теорії ділових циклів. 
2.2 Проблеми виявлення циклічності сільськогосподарського виробництва. 
2.3 Аналіз впливу сільськогосподарських коливань на макроекономічну стабільність. 
2.4 Вплив загального стану ділової активності на аграрний сектор. 
2.5 Особливості та перспективи розв’язання аграрних проблем у перехідній економіці України. 
2.6 Висновки до розділу 2
Висновки
Список використаних джерел
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження циклічних коливань» – розглянуті основні методологічні підходи до вивчення коливань ділової активності. Досліджується процес зародження теорій ділових циклів та об’єктивні історичні передумови, що сприяли виникненню такого напрямку в економічній науці. Засновником цього напряму визнано класика світової економічної науки М. Тугана-Барановського. 
В процесі еволюції теорії ділових циклів було виділено три основні типи економічних коливань: (1) довготривалі коливання (“довгі хвилі Кондратьєва”) ; (2) цикли тривалістю приблизно десять років (цикли Жуглара) ; (3) короткі (три-чотири роки) цикли (цикли Кітчина). 
Об’єктом дисертаційного дослідження є так звані “цикли Жуглара”, які є основними циклами, оскільки найрельєфніше відображають механізм функціонування ринкової економіки. 
В роботі розглянуто наявні класифікації існуючих теорій ділових циклів. Основним критерієм для класифікації чисельних теорій ділових циклів докейнсіанського періоду є значення, яке в цих теоріях надається екзогенним та ендогенним чинникам як джерелам циклічних коливань. Однак, на нашу думку, низку теорій ділових циклів не можна однозначно віднести до категорії ендогенних чи екзогенних, оскільки вони враховують як екзогенні, так і ендогенні чинники. Для віднесення тієї або іншої теорії до відповідної групи потрібно виявити, які елементи та чинники є домінуючими. Крім того, чинники, що призводять до макроекономічної нестабільності, можуть мати різне значення у різних теоріях. 
До чинників екзогенного характеру, які індукують певну циклічність у національній економіці, належить і сільськогосподарське виробництво. Тому аграрну теорію ділових циклів, яку проаналізовано у другому розділі роботи можна віднести до екзогенних теорій. 
До ендогенних теорій докейнсіанського періоду можна віднести:
– теорії недоспоживання (Дж. Гобсон, В. Фостер, В. Катчінґ, П. Мартін, Р. Гільфердінґ та ін.). У межах цієї групи теорій слід виділити так звані «наївні теорії недоспоживання» (С. Дуґлас та ін.) ; 
– інвестиційні теорії (монетарні теорії надінвестування – Ф. фон Гаєк, К. Віксель, немонетарні інвестиційні теорії – М.І. Туган-Барановський, А. Шпітґофф, Г. Кассель, Й. Шумпетер, модель акселератора – А. Афталіон, Дж. М. Кларк, С. Кузнєц) 
 – ранні монетарні теорії (Р. Дж. Ґоутрі, Л. фон Мізес, Ф. фон Гаєк, К. Віксель) ; 
 – витратно-цінові теорії (В. Мітчел, Т. Веблен, Ж. Лескюр). Аргументи, положення та висновки названих вище теорій абсорбували і розвинули сучасні теорії ділових циклів. Зокрема, сучасні монетарні теорії базуються на елементах теорії Р. Гоутрі. В той
Фото Капча