Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Макроекономічний аналіз аграрних теорій ділових циклів

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

коливання обсягів сільськогосподарського виробництва. Найважливішим джередом сільськогосподарських коливань, на думку багатьох економістів, є циклічні зміни врожайності. Грунтовні дослідження сільськогосподарських коливань здійснив український економіст В. Тимошенко, який виявив регулярність циклів врожайності. Середня тривалість агрокультурних циклів, за його обчисленнями, коливається від п’яти до восьми років. Оскільки ціни на сільськогосподарську продукцію є досить гнучкими і в основному залежать від рівня врожайності, то коливання обсягів сільськогосподарської продукції генерують відповідні цикли у цінах на цю продукцію. 

В. Тимошенко довів, що в аналізі впливу коливань у сільськогосподарському виробництві на ділові цикли особливе значення має виявлення динаміки врожайності основних, зокрема зернових культур. Саме вони становлять найбільшу частку у загальних обсягах продукції рослинництва і в більшості регіонів світу валовий збір зерна розглядають як стретегічний показник. Тому, на думку В. Тимошенка, коливання обсягів сільськогосподарського виробництва та значна нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію (0, 2-0, 25), є основними причинами коливань ділової активності у сільськогосподарському виробництві. 
Причиною пожвавлення та формування нового циклу в національній економіці, як було зазначено В. Тимошенком, є чинники екзогенного характеру, які поєдналися з іншими сприятливими умовами. Тому коливання в обсягах сільськогосподарського виробництва є важливим чинником, що впливає на сукупні коливання ділової активності. 
У своєму дослідженні В. Тимошенко дійшов до низки важливих, на нашу думку, висновків. По-перше, динаміка цін на продукцію сільськогосподарського виробництва головно визначається коливаннями обсягів сільськогосподарського виробництва. По-друге, порівняння циклічності цін на продукцію сільськогосподарського виробництва з існуючою циклічністю цін на продукцію промисловості, дало йому змогу зробити висновок про те, що хоча промислові та агрокультурні цикли ідуть в одному і тому самому напрямку, їхня тривалість та амплітуда є неоднаковими. По-третє, вчений розрахував відношення індексу цін на сільськогосподарську продукцію до ідексу цін на промислову продукцію за конкретні періоди часу. Таке відношення, яке ми назвали «індексом Тимошенка», також демонструє певну циклічність, характер якої залежить від особливостей значень обох індексів. «Індекс Тимошенка» (TA/M (P)) розраховується як відношення індексу сільськогосподарських цін (At/o (P)) до індексу промислових цін (Mt/o (P)).. Оскільки для побудови індексів At/o (P) та Mt/o (P) В. Тимошенко використовував формулу Пааше, де зміна рівня ціни P в час t порівнюється з базовим періодом о і зважується кількістю фізичного обсягу продукції q, то «індекс Тимошенка» можна подати у наступному вигляді: 
. (1)
По-четверте, В. Тимошенко вважав, що низьке значення цього відношення дещо передує або інколи співпадає в часі з періодом економічного пожвавлення. І навпаки, відносно високе значення даного відношення є часто ознакою фази піднесення чи навіть наступного фінансового напруження в кінці цієї фази, що свідчить про можливість економічного спаду. 
В дисертації аналізується вплив сільськогосподарських коливань на стабільність окремих сфер і секторів національної економіки. Зокрема, досліджено їх вплив на ті галузі промисловості, котрі застосовують сільськогосподарську продукцію як сировину у виробництві. В умовах надзвичайно високих урожаїв ділова активність в цих галузях зростатиме, не дивлячись на те, чи додатковий обсяг сільськогосподарської продукції використовуватиметься для збільшення випуску промислового виробництва, чи ця продукція осяде в запасах. Відповідне зростання ділової активності простежуватиметься і на підприємствах, що займаються транспортуванням та зберіганням сільськогосподарської продукції. 
Сільськогосподарські коливання впливають на величину пропозиції праці. Так, через значну нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію, надзвичайно великі врожаї, звичайно, означають для фермерів низькі доходи. Це сприяє переливу робочої сили з сільського господарства у промисловість. Хоча в багатьох країнах пропозиція праці у сільському господарстві залежить також від рівня ділової активності у промисловості. 
Проаналізовано також можливий вплив сільськогосподарських коливань на галузі промисловості, що виробляють продукцію несільськогосподарського походження. Вплив високого врожаю на ці галузі, залежатиме від рівня еластичності попиту на предмети споживання сільськогосподарського походження. Чим менш еластичний цей попит, тим більша ймовірність того, що багатий врожай і наступне падіння цін на продовольчі товари переміщуватиме (зменшення видатків споживачів на товари сільськогосподарського походження та збільшення питомої ваги видатків на несільськогосподарські товари) грошовий попит від продуктів харчування до несільськогосподарських товарів. Це відповідно збільшуватиме пропозицію несільськогосподарських товарів до розмірів, які залежатимуть від самої пропозиції. 
Вплив високих урожаїв, а отже, низьких цін на сільськогосподарську сировину, на обсяг сукупних інвестицій, на нашу думку, є незначний, але сприятливий. На основі одного високого урожаю, ймовірно, відбуваються лише незначні інвестиції в капітальне устаткування. Це пов’язано з тим, що питома вага витрат на сировину у загальних середніх витратах є невеликою. Крім того, низький рівень цін на сировину, що збільшує величину граничного прибутку утримуватиметься не дуже довго, якщо високоурожайним є лише один рік. Процес інвестування у капітальне устаткування вимагає значних обсягів чистого доходу упродовж тривалого періоду часу в майбутньому. Іншими словами, стимули до інвестування на основі низьких цін на сировину є незначними. Водночас коливання величини запасів, які включають сільськогосподарську продукцію, є серед найважливіших причин коливань у обсягах інвестицій. 
Якщо врожай є небувало багатим, то це сприяє збільшенню інвестицій у запаси сільськогосподарської продукції і веде до економічного піднесення. Інвестування в ці запаси фінансується за рахунок заощаджень і розширює сукупний попит. 
У дисертації також досліджено вплив аграрних коливань на заощадження. Надлишок інвестицій над заощадженнями, спричинений високими врожаями, зумовлює розширення ділової активності, в той час як надлишок заощаджень над інвестиціями
Фото Капча