Марія Склодовська-Кюрі: двічі лауреат нобелівської премії, її боротьба за життя і здоров’я людини

«Я реагую на все дуже гостро, з болем у серці, – писала вона до сестри Броніслави, – але в якусь мить моя міцна натура починає перемагати, і мені здається, що весь цей кошмар залишається позаду мене. Основне моє правило: НЕ ДАВАТИ ЗЛОМИТИ СЕБЕ НІ ЛЮДЯМ, НІ ОБСТАВИНАМ... Бажання нових вражень, переміни у житті, рух уперед настільки охоплюються мене, що я готова наробити стільки дурниць, лише для того, що б моє життя не залишалося таким, яким воно є зараз «.

Нарешті, у віці 24 років, Марія поїхала до Сорбонни, де почала вивчати хімію та фізику, в той час, як її сестра Броніслава, у цей час заробляла гроші для її навчання.

 

Франція: наукові пошуки та відкриття

 

От і настав той час, коли вона стала студенткою природознавчого факультету. Початок лекцій в університеті в СорбоннІ 3 листопада 1891 року... Марія бажає відвідувати та слухати усі лекції. Адже, що може бути цікавіше за всі ці знання. Як люди можуть вважати, що наука – суха галузь? Чи є щось більш захоплююче, ніж усі ці закони, що керують світом, щось краще людського розуму, що відкриває ці закони? Такі почуття переповнюють Марію.

 

Все своє життя, Марія вперто вчилася. Вона викреслила зі свого буття усілякі розваги, подружні вечорниці, і жила виключно скромно, без усілякого комфорту. З дитинства вона уміла шити, але це не допомагало їй ніяк: вона не купляла тканину і не шила собі сукні. Навпаки, усі свої варшавські плаття, вона приводить у належний вигляд, чистила, утюжила, і охайно носила. Марія не витрачала грошей на їжу, бо їх було дуже мало. Все, що вона могла собі дозволити, це – чай, хліб, масло. Іноді заходячи до будь-якої молочниці, вона дозволяла купити собі молоко, чи плитку шоколаду. Саме тому часто вона непритомніла, втрачала свідомість. Зовсім забуваючи, що все це результат недоїдань та жалюгідного її існування.

Але маючи величезну волю, бажання до навчання та науки вона казала собі: працювати, працювати і працювати! Відчуваючи успіхи в обрані справі вона планує нові звершення. В 1893 році Марія отримує диплом з фізичних наук та перше місце за оцінками, а в 1894 – диплом з математичних дисциплін, зайнявши друге місце.

В березні 1894 року Марі у листі до брата Юзефа ділиться своїми думками: «... Мені важко описати тобі моє життя, настільки воно одноманітне. Але я шкодую лише за тим, як швидко плине час. Ніколи не бачиш того, що вже зроблено, навпаки, помічаєш лише те, що ще треба зробити Життя як видно не дається нікому з нас так легко. Потрібно мати стійкість, а головне впевненість у собі. Потрібно ВІРИТИ, ЩО ТИ НА ЩОСЬ ГОДЕН. І ЦЬОГО «ШОСЬ» ПОТРІБНО ДЯГУГНУТИ, ВСУПЕРЕЧ ВСЬОМУ, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НІ НА ЩО!»

Проте крок за кроком вона накопичувала знання в галузі математики, фізики, хімії, засвоювала лабораторні основи експериментальної техніки. Більш за все їй подобався лабораторний клімат, якому вона не зрадила протягом усього свого життя.

У Сорбонні вона зустріла П’єра Кюрі. З цією людиною Марія прожила 11 років щасливого сімейного життя та стільки ж років наукової сумісної роботи. Відмий французький фізик був розумною людиною, і був відданою науці, як і Марія. Він мріяв зустріти подругу, яка могла б так само жити науковою мрією, як і він. На той час П’єру було 35 років, але спільні інтереси зблизили молодих людей і в 1895 році вони одружилися.

З цього часу пара була разом скрізь і всюди: в лабораторіях, на лекціях, при підготовці іспитів, на відпочинку. Вони були щасливі, бо їх поєднувала не тільки любов один до одного, а й до спільної справи – науки. Навіть народження доньки не перервало їх занять науковими дослідами. 

 

Крім того, Марія почала роботу над дисертацією, зацікавившись відкриттям уранових вилучень французького фізика Анрі Беккереля, який дослідив, що солі урану самостійно вилучають промені невідомого походження. Він відкрив явище, яке згодом отримає від Марії Кюрі найменування «радіоактивність»

 

Світове визнання відкриттів Марії Склодовської-Кюрі

 

В той час вона навіть не уявляла, що опиниться у епіцентрі наукових інтересів ХХ століття. Це був новий, досі недосліджений науковий матеріал

Дослідження проходили у складському приміщенні, зовсім не пристосованому для роботи, але це абсолютно не зупиняло вчених. Поступово, вивчення багатьох матеріалів, довело, що чистий уран володіє великою радіоактивністю, і вона є значно більшою ніж будь-яке інше його з’єднання. Дослідники звернули увагу на те, що два уранових мінерали – хальколіт та смоляна руда Богемії – більш радіоактивні, ніж уран та торій. Це означало, що в них міститься невідомий хімічний елемент з більш високою ступінню радіоактивності. Щоб знайти цю речовину, П’єр Кюрі призупиняє свої дослідження і починає співпрацювати із дружиною.

 

Марі і П’єр Кюрі

 

І ось «Доповідь Паризької академії наук» за червень 1898 р, в які знаходимо: «Деякі мінерали, що містять в собі уран та торій, дуже активні з точки зору впливу променів Беккереля... Ми вважаємо, що видобута