Марія Склодовська-Кюрі: двічі лауреат нобелівської премії, її боротьба за життя і здоров’я людини

Так, в червні 1898 року подружжя Кюрі повідомляють про існування нового радіоелементу, названим «полонієм» (на честь Польщі), а в грудні цього ж року – про відкриття радія, названого так через його здібність до вилучення («радіус» -в перекладі з латині «кут»). Але вчених чекала величезна робота по доведенню своєї правдивості, адже потрібно було виділити ці хімічні елементи, визначити їх атомну вагу.

 

П’єр та Марі в лабораторії

 

З цього часу їх мета – видобути радій и полоній у чистому вигляді, щоб показати скептикам, та довести усьому світу про існуванні їх винаходу. Для цього їм знадобиться 4 роки важкої праці. Щоб виділити нові елементи, потрібно переробити величезну кількість сировини. Звідси виникали запитання: Де взяти таку кількість мінералу? З яких грошей платити за роботу? Де обробляти сировину?

Дякуючи професору Зюссу з Віденської академії наук, австрійська влада в якості володаря державного заводу з видобутку урану з руд постановила: відпустити з родовища безкоштовно тонну відпрацьованої сировини, в якій на переконання вчених, повинна була залишатися незначна кількість полонію та радію. Таким чином, не маючи лабораторії, працюючи у сараї на вулиці Ломон у Парижі, Марія та П’єр з 1898 по 1902 рік переробили 8 тон руди урану. Було настільки складно, що навіть П’єр в якусь мить хотів відмовитися від дослідів, але він не врахував характеру дружини. Вона стійко переносила всі труднощі, не згиналася перед поразками, і ось в 1902 році, через сорок вісім місяців після заяви про існування радія, Марі, нарешті отримує перемогу. Їй вдалося виділити один дециграм чистого радія та встановити його атомну вагу, що дорівнювала 225.

 

Марі Кюрі під час роботи

 

Молода жінка, досить сором’язлива, яка все своє життя залишалася у затінку, тепер викликає зацікавленість усіх оточуючих. Вона відкрила радій, тепер вона відкриє і шлях для інших жінок до наукових звершень. Тому, великою сенсацією стає її прихід у 1900 році до Севрскої вищої нормальної жіночої школи, де Марія Кюрі стає жінкою-професором цього закладу.

З 1889 по 1904 рік подружжя Кюрі публікують 32 наукових повідомлення. Відомості про відкриття радіоактивності швидко долає кордони Франції.

 

Вивчення та застосування радія в науці та практичній медицині.

 

Подружжя Кюрі відзначили дію радія на організм людини. Вони, так само як і Анрі Беккерель, отримали опіки при роботі з радіоактивними речовинами, але в результаті дійшли висновку, що радій може бути застосований при лікуванні пухлин. Разом з медиками Марія та П’єр вивчають дію радія на тварин. Як результат – радій руйнує хворі клітини, лікує вовчанку, злоякісні пухлини та деякі форми раку. Цей вид терапії тепер буде називатися «Кюрі -терапія».

Терапевтичне значення радія було визнано усіма, а тому, ціни на радієві джерела стрімко пішли вгору. Так, радій, що потупає на ринок, стає самою дорогою речовиною. Один грам радія коштує сімсот п’ятдесят тисяч франків золотом.

Але Кюрі відмовилися патентувати відкриття і використовувати результати дослідження у комерційних справах. Це, на їхню думку, не відповідає духу науки та ідеї вільного доступу до знань.

Зовсім мало уваги Марія приділяла побутовим проблемам та зовнішнім життєвим обставинам. В зв’язку із цим достатньо навести такий факт її біографії. У 1903 році Марію та П’єра запросили до Лондонського Королівського інституту, та святкове засідання присвячене відкриттю елементів полонія та радія. В кожен наступний день були організовані пишні прийоми, банкети та вечори. Для Марії та П’єра це було досить незвично, адже публіка була одягнена у шикарні наряди, на дамах виблискували дорогоцінні прикраси. Марія вперше була в оточенні такого шику. На ній тоді було одягнуто звичайне просте чорне плаття. Не дивлячись на весь свій аскетизм та байдужість до зовнішніх ефектів, Марія все ж звернулася до чоловіка з чисто жіночим почуттям радості і сказала: Послухай, П’єре, як все це дивовижно красиво!» Але, це була лише миттєва слабкість цієї жінки. Зазвичай Марія була досить сором’язливою у всіх життєвих питаннях. Для неї, як і для інших вчених, на першому місці була краса наукового пошуку.

В 1903 р. Марія Кюрі захищає докторську дисертацію про радіоактивність і отримує звання доктора фізичних наук, а 10. 12. 1903 року на святковому зібранні Стокгольмської академії наук публічно оголошують, що за відкриття в галузі радіоактивності Нобелевська премія з фізики присуджується Анрі Беккерелю та подружжю Кюрі.

Після нагородження сім’я Кюрі задумала створити свою лабораторію й навіть інститут радіоактивності. Ця ідея була втілена в життя, але значно пізніше. В 1904 р. Пьєр був призначеним професором фізики в Сорбонні, а місяць по тому, Марія стала завідувачкою його лабораторії. Цей рік подарував їм ще одну доньку, Єву, яка в майбутньому стане відомою піаністкою і біографом матері.

В 1906 році у співробітництві з Андре Дебьєрном, ій вдалося виділити чистий металічний радій, а не його з’єднання, як було раніше.