Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Марія Склодовська-Кюрі: двічі лауреат нобелівської премії, її боротьба за життя і здоров’я людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Таким чином, був завершений 12-річний цикл досліджень, в результаті якого було доведено, що радій є самостійним хімічним елементом.

Нажаль, у цьому ж році, П’єр Кюрі трагічно гине у вуличній катастрофі. Фраза, яку колись сказав П’єр: «Щоб не сталося, навіть якщо тіло розстанеться з душею, потрібно працювати!» – стає для Марії моральним заповітом та визначає її наступний шлях. Після смерті чоловіка Марія успадковує його кафедру в Паризькому університеті. Через 6 місяців Марія Кюрі читає свою першу лекцію – і стає першою жінкою-викладачем у Сорбонні.
Наприкінці 1910 року кандидатура Склодовської-Кюрі була висунута на виборах до Французької Академії наук. До цього часу жодна жінка не була обрана до Академії наук, тому ця пропозиція викликала жорстоку полеміку між її прибічниками та противниками. В результаті її кандидатура була відхилена на виборах, з перевагою лише в один голос.
Здібності Марії були досить різноманітними, вона, як людина велисокої культури може обговорювати зі своїми дітьми все, що їх хвилює: музика, поезія театр… Єва насолоджувалася не тільки генієм своєї матері, а й шляхетністю її характеру, красою та витонченістю її натури. Якось Марія Кюрі сказала дівчатам: «Якщо у вас є справедлива справа, її потрібно виконувати, навіть якщо у вас є тисяча причин, що заважають це зробити».
Дивлячись як вчаться її діти, вона пропонує нові методи навчання, слідкує, щоб умови в яких працюють діти, були належними – починаючи від парт до провітрювання приміщень. Два роки вона розповідає їм про свій предмет, і захоплює дітей наукою. Над нею посміюються французькі газети: « Ці діти, які ледь уміють читати та писати, отримали повне право користуватися обладнанням, конструюють апаратуру, проводять хімічні досліди… Сорбонна та будинок на вулиці Кювьє поки що не вибухнули, але надія на це у нас не втрачена!»
В 1910 році вона видає курс своїх лекцій, та випускає головну свою працю «Керівництво з радіоактивності». Праця на 911 сторінках ледь вмістила увесь матеріал, що Марія Склодовська-Кюрі почала збирати з того дня, коли заявила про існування радія.
В 1911 році Склодовська-Кюрі отримала Нобелевську премію з хімії «за видатні заслуги у розвитку хімії: відкриття елементів радія та полонія, виділення радія та вивчення природи та з’єднання цього чудового елемента». Марія Склодовська-Кюрі залишається єдиною жінкою у світі що двічі стала лауреатом Нобелевської премії. Перед початком першої світової війни Паризький університет та Пастеровський інститут заснували Радієвий інститут для дослідження радіоактивності. Марія Склодовська -Кюрі була призначена директором відділення фундаментальних досліджень та медичного застосування радіоактивності.
Періодично Марія їздила до Польщі, яка отримала на той час свою незалежність. Там вона консультувала польських дослідників. Добрі стосунки склалися у неї з фізиком Альбертом Ейнштейном. З ним вона влітку 1913 року пішки подорожувала по Альпам у супроводі своїх доньок та його сина.
Після початку військових дій у І світовій війні Марія почала закупати рентгенівські переносні апарати для просвічування поранених. Все це робилося за власний кошт, за гроші, що лишилися від Нобелевських премій. Пересувні рентгенівські пункти переїздили з госпіталю до госпіталю допомагаючи хірургам робити операції. На фронті їх називали «маленькі Кюрі», або «кюрічки». В часи війни вона навчала військових медиків застосовувати радіологію, забезпечувала пункти першої допомоги переносними рентгенівськими апаратами. Все що було накопичено за часи війни вона узагальнила в монографії « Радіологія та війна», що була видана в 1920 р.
 
Останні роки життя жінки-науковця
 
В останні роки життя вона продовжувала викладати у Радієвому інституті, де керувала роботами студентів та активно застосовувала радіологію в медицині. Вона написала біографію Пьєра Кюрі, яку опублікували в 1923р.
В 1921 році Марія разом з доньками відвідала США, де прийняла у подарунок 1г радія для продовження дослідів. Вдруге вона відвідала США у 1929 році, де на пожертви знову отримала 1 г радія для терапевтичного застосування в одному з варшавських госпіталів.
 
В результаті багаторічної роботи з радієм її здоров’я стало погіршуватися, і як результат у 1934 році вона померла від лейкемії. Її смерть – трагічний урок: працюючи з радіоактивними речовинами вона не використовувала ніяких заходів захисту і навіть носила на грудях, як талісман, ампулу з радієм. Похована вона була в містечку Со, під Парижем. Але з часом французи вирішили віддали честь своїй знаменитій землячці та перенесли її прах до Пантеону, де ховали видатних діячів Франції. Символічно, що Пантеон знаходився у самому серці Латинського кварталу, де пройшло студентське та наукове життя Марії. Не дивлячись на таку повагу до цієї жінки, більшість вважає, що сама би Марія була проти перепоховання. Відомо, що вона, навіть після смерті, не хотіла розставатися зі своїм чоловіком. Саме тому, ще задовго до своєї кончини, вона провела процедуру перепоховання труни чоловіка в загальносімейній могилі на кладовищі Со для того, щоб труна з її прахом була поставлена на труну Пьєра Кюрі.
 
Світове визнання двічі нобелівського лауреата
 
У світі немає куточка, де б не знали ім’я Марії Слодовської -Кюрі. Портрет цієї жінки вісить навіть у старовинному китайському містечку Тайюань в храмі Конфуция. Мудрі вчені цієї країни помістили її
Фото Капча