Маркетинг ринку праці (методологія дослідження)

Розглянуто основні теоретико-методологічні поняття маркетингу, щоб краще зрозуміти зміст і суть цього явища, розкрити функції та внесок нових ідей маркетингу в систему управління ринком праці й проблемами суспільства загалом.

Найефективніший шлях практичного впливу маркетингу на ринок праці полягає у визнанні його спочатку як нового способу мислення, потім визначенні концепції, стратегії та структуризації системи на початковій фазі впровадження. Це дає додаткові гарантії правильного розуміння і застосування маркетингу на ринку праці.

Упровадження елементів маркетингу на ринку праці України в сучасних умовах пов’язано зі значними труднощами, які обумовлені трансформаційними перетвореннями. Тому в умовах переходу до ринкових відносин реальною є концепція соціально-етичного маркетингу.

Проведений аналіз засвідчив, що маркетингове дослідження ринку праці на макрорівні орієнтовано на формування оптимальної структури зайнятості в умовах перехідного періоду, узгодження ресурсу праці з капіталом для найповнішого задоволення ринкової потреби у товарах і послугах.

Важливим елементом маркетингового дослідження ринку праці на макрорівні є визначення чинників макросередовища (економічних, демографічних, правових, соціальних, кліматичних і географічних, екологічних і технологічних), які не піддаються контролю та є певними обмеженнями для досягнення конкретної мети.

На підставі узагальнення теоретичних положень окреслено логічну схему маркетингового аналізу на мікрорівні, до якої входить:

аналіз кон'юнктури ринку для оцінки необхідності внесення інвестицій у формування робочої сили – певної споживної вартості у визначеному обсязі та визначений час;

аналіз споживної вартості товару з погляду його конкурентоспроможності;

аналіз сегментів ринку за професійними та кваліфікаційними ознаками;

аналіз споживчого попиту на робочу силу;

правові аспекти купівлі-продажу на ринку;

розробка програми сприяння зайнятості населення.

Для практичного використання маркетингу в сфері зайнятості запропоновано проводити сегментацію як робочої сили, так і роботодавців, що уможливлює забезпечення певної групи роботодавців робочою силою бажаної якості, в потрібному місці, у визначений час, за придатною ціною за необхідною комунікацією.

Для збалансування ситуації на ринку праці пропонується позиціювання робочої сили за допомогою конверсійного маркетингу, стимулюючого маркетингу, перспективного або (розвиваючого) маркетингу, ремаркетингу, підтримуючого маркетингу, протидіючого маркетингу, диверсифікаційного маркетингу залежно від ситуації.

В дисертації показано, що система маркетингу ринку праці – це комплекс видів діяльності пов’язаних зі складанням профілів обраних сегментів ринку, матричним аналізом можливостей та ефективністю формування специфічної робочої сили з подальшим її позиціюванням у цільовому сегменті для досягнення кожним з учасників маркетингової діяльності своїх цілей.

У розділі 2 – “Маркетинг як інструмент організації зайнятості” – аргументовано потребу в дослідженні різних підходів до організації маркетингу забезпечення зайнятості та шляхи вдосконалення методів їх державного регулювання.

Кінцевою метою маркетингових досліджень є розробка відповідного плану дій, який об’єднує та узгоджує дії в сфері зайнятості населення. Важливим у маркетингу є визначення стратегії. Вона дає можливість визначити етапність розвитку подій. Західні економісти розглядають стратегічне планування завжди позитивно, бо воно дає змогу прогнозувати.

Розробка стратегії забезпечення зайнятості має ґрунтуватися на всебічній оцінці тенденцій формування ринку праці та визначенні основних напрямів сприяння оптимальній зайнятості. На наш погляд, головними з них є такі: проведення активної демографічної політики; створення нових робочих місць; розвиток підприємництва та фермерства; заохочення населення до самозайнятості; організація оплачуваних громадських робіт; упровадження гнучких режимів праці; профорієнтація і психологічна підтримка населення; підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації кадрів; мотивація трудової діяльності.

У дисертаційній роботі обґрунтовується, що правильне позиціювання пріоритетів демографічної політики дасть змогу вирішити проблеми в цій сфері досить ефективно. Однак заходи, що впливають на процеси відтворення населення, не дають швидких результатів. Тому маркетингова стратегія стимулювання певних процесів відтворення має відповідати довгостроковим інтересам розвитку економіки.

Нові робочі місця з метою збільшення їх пропозиції на ринках праці можуть створюватися за рахунок як зовнішніх, так і внутрішніх інвестиційних ресурсів. В умовах обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів, що зумовлено перехідним періодом, треба законодавчо врегулювати умови амністії при легалізації національного тіньового капіталу, завдяки чому економіка України може отримати додаткові інвестиційні ресурси.

Автор зазначає, що іноземні інвестиції в Україні не стали головним рушієм зростання на початкових стадіях системної ринкової трансформації. Проте не можна не погодитися з думкою, що іноземні інвестиції прискорюють ринкові перетворення, впливаючи через трансферт капіталу, технологій та досвіду на розвиток експорту, інтеграцію у світову господарську систему. Головне для України – стимулювати національний інвестиційний процес.

У роботі підкреслено, що спрямовуючи інвестиції, потрібно максимально враховувати рівень економічного розвитку регіону; його спеціалізацію в народному господарстві країни; наявність корисних копалин і місцевої сировинної бази; забезпечення кадрами; ефективність використання виробничих потужностей; забезпечення населення послугами об’єктів соціальної інфраструктури та вирішення житлової проблеми; рівень зайнятості пенсіонерів; стан здоров’я різних статево-вікових груп населення, масштаби і напрями маятникової міграції та її причини.

В дисертації доводиться положення про те, що створення нових робочих місць має ґрунтуватися на концепції диверсифікації й передбачати насамперед розвиток малих підприємств при формуванні багатоукладної економіки. Досвід зарубіжних країн свідчить, що у період депресії і різкого спаду виробництва саме підприємства малого бізнесу, які здатні швидко розширювати свою діяльність і залучати