Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Маркетинг ринку праці (методологія дослідження)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

динаміки зайнятості та макроекономічних показників, виявлено специфіку цього взаємозв’язку для української економіки. Був використаний покроковий регресивний аналіз, що дало змогу побудувати два статистично значущих регресивних рівняння. Перше рівняння пов’язує індекс зайнятості з двома чинниками: індексом інфляції (споживчих цін) та індексом інвестицій в основний капітал. Друге рівняння встановлює регресивну залежність індексу зайнятості від індексу ВВП та коефіцієнту оновлення основного капіталу. Першу групу чинників можна віднести до групи фінансових чинників, а другу розглядати як чинники виробництва.

За результатами підрахунків, за незмінного індексу інвестицій в основний капітал, 1% зростання індексу інфляції призведе до зниження індексу зайнятості на 0, 03%, а за незмінного індексу інфляції 1% зростання індексу інвестицій призведе до зростання індексу зайнятості на 0, 104%. Отже, можна дійти висновку, що інвестиції в основний капітал справляють у середньому істотно більший вплив на зайнятість, ніж інфляційні процеси. 1% зростання коефіцієнта оновлення основного капіталу призведе до збільшення індексу зайнятості на 0, 015% (за умов незмінного індексу ВВП), 1% зростання індексу ВВП (за умов незмінності коефіцієнта оновлення основного капіталу) призведе до зростання індексу зайнятості на 0, 07%. Отже, за абсолютним приростом на зайнятість найбільше впливає чинник зростання ВВП.
Тісний взаємозв'язок спостерігається також між індексами зайнятості та реальною заробітною платою. Це спростовує існуючі теоретичні уявлення про ринкову економіку, зокрема, що зростання реальної заробітної плати призведе до зниження зайнятості. Для української економіки зростання заробітної плати свідчить про компенсацію її зниження в попередні роки, що можливо лише за нормалізації виробничого процесу. Так, 1% зростання реальної заробітної плати супроводжується 0, 39% зростання зайнятості. Незважаючи на те, що ця модель описує 70% варіації незалежного параметра, вона дає практичні результати.
У роботі запропоновано модель прогнозування попиту на робочу силу, яка пов'язує незалежні параметри обсягів виробництва та інвестицій, даючи змогу отримати варіантний прогноз динаміки попиту на робочу силу.
У дисертації зазначено, що важливою передумовою ефективного регулювання ринку праці в Україні є перехід від пасивної до активної політики зайнятості. Пріоритетними в цьому плані мають бути заходи, котрі запобігають зростанню безробіття, регулюють попит і пропозицію, підвищують гнучкість ринку праці, пристосовують наявну професійно-кваліфікаційну структуру робочої сили до вимог перехідної економіки.
Для успішної реалізації регулювання ринку праці можна запропонувати заходи, що потребують участі Міністерства праці та соціальної політики як центру, що координує роботу регіональних служб зайнятості. На наш погляд, це можуть бути такі заходи:
надання методологічної допомоги регіональним службам зайнятості населення в розрізі розроблення прогнозу ринку праці, обґрунтування пріоритетних напрямів заходів програми сприяння зайнятості, розробки показників ефективності програм і механізмів взаємодії з іншими органами виконавчої та законодавчої влади регіонів;
сприяння зайнятості в деяких регіонах з критичною ситуацією на ринку праці;
визначення шляхів і форм професійної орієнтації й перепідготовки соціально-професійних груп робітників, потреба в яких знижується та надалі знижуватиметься під впливом об’єктивних структурних зрушень (спеціалісти, робітники масових індустріальних професій, шахтарі тощо) ;
удосконалення законодавчої бази, яка регулює зайнятість та ринок праці, забезпечує соціальну підтримку безробітних;
розвиток інфраструктури ринку праці, в тому числі поліпшення роботи Державної служби зайнятості.
 
Висновки
 
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці методології маркетингового дослідження становлення та функціонування ринку праці у перехідній економіці України. Це дає змогу обґрунтувати та прогнозувати вдосконалення регулювання ринку праці з метою зняття напруженості у соціально-економічної сфері. Теоретичний аналіз і узагальнення практики функціонування ринку праці в Україні дає змогу виділити такі положення й висунути пропозиції щодо вдосконалення механізму його регулювання.
За маркетингового дослідження ринку праці рекомендується застосовувати концепцію соціально-етичного маркетингу, змістом якої є виявлення потреб та інтересів цільових ринків, забезпечення бажаного задоволення потреб ефективнішим і продуктивнішими способами з одночасним збереженням чи зростанням добробуту споживача й суспільства загалом. Ця концепція потребує поєднання в маркетинговій політиці трьох складових інтересів продавця робочої сили, інтересів і потреб покупців робочої сили та інтересів суспільства.
Причиною невідповідності попиту та пропозицій щодо робочої сили є, по-перше, відсутність науково обґрунтованого прогнозу потреби в робочій силі; по-друге, відсутність добре налаштованих зв’язків галузей економіки (підприємств і організацій) з навчальними закладами, які готують кадри. Виникає суперечність між пропозицією людей з відповідною професією, спеціальністю в конкретній роботі та потребою ринку праці у робочій силі.
Розробка маркетингової стратегії організації зайнятості населення дала змогу виявити основні напрями сприяння оптимальної зайнятості населення, головними з них є проведення активної демографічної політики; створення нових робочих місць; розвиток підприємництва та фермерства; заохочення населення до самозайнятості; організація оплачуваних громадських робіт; впровадження гнучких режимів праці; профорієнтація й психологічна підтримка населення; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; мотивація трудової діяльності.
Найефективнішим шляхом упровадження маркетингових принципів у повсякденну практику сприяння зайнятості є впровадження маркетингу взаємодії як нового способу мислення усіма працівниками служб зайнятості й поступова реалізація цієї концепції в конкретних ситуаціях. Форсування або лише адміністративно-організаційні переформування структур управління служб зайнятості можуть лише призвести до втрати самої суті задуму.
Одним з оптимальних шляхів регулювання ринку праці є реалістична оцінка його стану, особливостей, спостереження процесів і чинників, які мають усталений характер, виявлення залежностей між економічними, соціально-економічними показниками
Фото Капча