Маркетинг ринку праці (методологія дослідження)

Самостійна зайнятість особливо ефективна в період радикальних економічних реформ за високого рівня трудової активності населення країни, низької заробітної плати і гострої нестачі робочих місць. Вона має сприяти зниженню рівня безробіття та соціальної напруженості в суспільстві, підвищенню рівня доходів населення, насиченню ринку якісними вітчизняними товарами й послугами. Особливо це стосується виробництва сільськогосподарської продукції, продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання, будівництва, надання виробничих, комунальних і побутових послуг.

Одним з результатів організації зайнятості населення є оплачувані громадські роботи, на їх основі можна розроблювати довгострокові проекти щодо вдосконалення соціальної й виробничої інфраструктури, будівництва на селі, охорони природи, своєчасного збирання врожаю.

У дисертації зазначено, що поширення гнучких форм зайнятості у вітчизняних умовах має велике значення тому, що багатоваріантність зайнятості дає можливість поєднувати роботу за спеціальністю, яка потребує відповідної професійної підготовки, знання та досвіду, з роботою в рамках неформального сектора, котра не вимагає особливої кваліфікації, але приносить прибуток.

Важливе значення має обґрунтування фінансового забезпечення організації зайнятості населення. Заходи зі стабілізації зайнятості, поліпшення професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, матеріальна допомога і субсидії безробітним, пільгові кредити підприємствам для створення нових робочих місць проводяться головним чином за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення. Доведена необхідність розширити надходження до цього фонду шляхом збільшення обов’язкових відрахувань від фонду оплати праці підприємств і організацій, використовувати ці кошти в основному для проведення активної політики на ринку праці, соціального захисту безробітних, організації діяльності служб зайнятості та інше.

Вирішити сучасну проблему інформаційного забезпечення служб зайнятості допоможе маркетинг взаємодії, який, на наш погляд, є найефективнішим методом сприяння зайнятості. В основі концепції взаємодії покладено соціальний аспект – особистість людей, які вступають до контакту, їхня компетенція, авторитет і здатність створювати атмосферу довіри у процесі переговорів.

Концепція взаємодії переносить акцент у маркетингову діяльність з техніки маркетингу (маніпуляція маркетинговими інструментами) на соціальні аспекти взаємовідносин з партнерами – розвиток довгострокових взаємовідносин. При цьому мета маркетингової діяльності не змінюється – це як найповніше задоволення потреб споживачів, але змінюється спосіб досягнення мети за рахунок соціального задоволення партнера. У разі тривалих взаємовідносин соціальне та виробниче задоволення партнера збігаються в часі й дають синергійний ефект, який виражається у відданості партнера партнерові та його консервативності до змін.

У розділі 3 – “Вдосконалення регулювання та прогнозування ринку праці в Україні” – аналізуються чинники впливу на попит і пропозицію на ринку праці, які характерні для перехідного періоду, обґрунтовується необхідність прогнозування з метою оптимального регулювання ринку праці.

Аналітичний аспект концепції маркетингу дає змогу виділити та класифікувати чинники потрібні для прогнозування тенденцій в розвитку ринку праці. Виділяють чинники за сферою дії, які впливають на попит і пропозицію робочої сили; за рівнем дії – народногосподарські (макрофактори), галузеві, територіальні (регіональні) та внутрішньовиробничі. Чинники можна класифікувати за спрямованістю їхньої дії (посилюючі, або ті, що знижують напруженість на ринку праці), за інтенсивністю їхнього впливу на процеси зайнятості, за періодом дії (існуючі постійно, які характерні для перехідного періоду і розвинутої ринкової економіки).

Чинники пов’язані з формуванням ринкових відносин, через своє різноманіття по-різному впливатимуть на стан ринку праці. Так, приватизація об'єктів державної власності, створення конкурентоспроможного середовища, банкрутство неплатоспроможних підприємств значно ускладнять ситуацію на ринку праці. Водночас, створення нових робочих місць, як результат розвитку приватного підприємництва, малого бізнесу, створення умов для самостійної зайнятості, матиме протилежний вплив, знижуючи рівень безробіття.

Інтеграція країни у світовий ринок неоднозначно вплине на стан зайнятості. З одного боку, іноземні інвестиції у галузі народного господарства, створення спільних підприємств і повністю іноземних підприємств на території України розширить сферу докладання праці, з іншого боку – насичення споживчого ринку імпортними товарами, що будуть складати конкуренцію вітчизняної промисловості, може призвести до банкрутства підприємств. Це негативно позначиться на зайнятості. Розширення можливостей працювати за межами країни знизить збиткову пропозицію робочої сили на українському ринку праці, але погіршить професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, яка залишається, оскільки для роботи за межі держави виїжджають висококваліфіковані спеціалісти, котрі володіють сучасними професіями.

Зміни рівня життя населення значно впливають на пропозицію робочої сили. Під час зниження життєвого рівня пропозиція робочої сили зростає за рахунок учнів, пенсіонерів, домогосподарок, робітників, які шукають додаткових заробітків; при підвищенні життєвого рівня пропозиція робочої сили знижується. Водночас, основна складова життєвого рівня – заробітна плата – може виступати як самостійний чинник, що впливає не лише на пропозицію, а й попит на робочу силу.

При переході до ринкової економіки не слід очікувати значного впливу науково-технічного прогресу на стан ринку праці.

Проведений аналіз засвідчив, що загальною метою регулювання ринку праці є реалістичне прогнозування його стану, виявлення залежностей між економічними, соціально-економічними показниками та станом зайнятості. Важливими напрямами державного регулювання можна виділити стимулювання розвитку виробництва, яке орієнтовано на споживчий попит, підвищення продуктивності праці, забезпечення роботою всіх, хто бажає працювати, цільову підтримку населення.

При прогнозуванні зайнятості простежено взаємозв’язок