Менеджмент в туризмі

Мотивація - спонукання персоналу до ефективної сумлінної діяльності для досягнення цілей організації. Спрямована на визначенні-ня потреб персоналу, розробку систем винагороди за виконан-ненную роботу, використання різних систем оплати праці.

Контроль - спостереження за процесами, що відбуваються в керованому об'єкті, зіставлення реально досягаються результатів із запланованими, виявлення відхилень. Найбільш тісно пов'язана з функцією планування, оскільки контролює рух організації до поставленої мети.

Облік реалізується для отримання всебічної інформації про перебуваючи-нді діяльності (виробничої, комерційної, фінансової та ін.) Полягає у вимірюванні, реєстрації і угрупуванню даних, що характеризують об'єкт управління. Розрізняють облік бухгалтерський, оперативний і статистичний.

Аналіз - комплексне вивчення діяльності підприємства за допомогою аналітичних і економіко-математичних методів з метою об'єктивної її оцінки, визначення вузьких місць у розвитку організації та можливих шляхів покращення сформованого положення. Важлива задача аналізу - встановити ступінь виживання фірми, її здатності протистояти зовнішнім і внутрішнім дестабілізуючим факторам.

Прийняття рішень. Рішення - це вибір, який повинен зробити керівник для виконання посадових обов'язків. За допомогою управлінських рішень реалізуються всі перераховані функції управління.

Конкретні (специфічні) функції - результат поділу праці. Вони включають в себе різні види діяльності, що відрізняються призначенням і способом реалізації, а саме: управління основним виробництвом, допоміжним і обслуговуючим виробництвом, працею і заробітною платою, управління якістю продукції, персоналом, фінансами, маркетингом, соціальним розвитком колективу та ін

Конкретні функції впливають не на все виробництво, а на його певні сторони або частини. Кожна конкретна функція управління в організації є комплексною за змістом і включає в себе загальні функції.

 

2.5. Процес управління як сукупність функцій менеджменту

 

Процесний підхід до управління та взаємозв'язок між загальними функціями зображено на рис. 2.5.

 

Рис. 2.5. Процесний підхід до управління

 

За ознакою процесів управління спеціальними функціями є: управління основним виробництвом, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріально-технічним забезпеченням, патентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом тощо.

За ознакою об'єкта – управління підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою.

За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності – управління працею, предметами та  знаряддями праці, інформацією тощо.

 

2.6. Управлінській процес

 

Менеджмент - інтеграційний процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти-менеджери формують організації та управляють ними шляхом постановки цілей та розробки способів їх досягнення.

Менеджмент як процес управління розглядається:

1) за стадіями управління (стратегічне, оперативне управління та контроль);

2) за основними сферами діяльності фірми (стратегія, маркетинг, фінанси, персонал, дослідження та інновації);

3) по виконуваних функцій управління (планування, організа-ція, координація, мотивація, прийняття рішень, керівництво, облік і ана-ліз, контроль, регулювання та ін.)

Управлінські процедури. До них відносяться: целеопределения, ін-формаційні забезпечення, аналітична діяльність, вибір варіанту дій, тобто прийняття управлінського рішення, реалізація його, а також зворотний зв'язок.

Особливості процесу управління. Процес управління має ряд специфічних властивостей.

1. Безперервність. Процес виробництва може бути ефективним лише при безперервному протіканні процесу управління, чим забезпечується оперативне вплив керуючої підсистеми на керовану.

2. Циклічність. Основні етапи і стадії управлінського процесу безперервно повторюються через певні проміжки часу.

3. Залежність ефективності управління від послідовності його етапів. Порушення послідовності етапів процесу управління або невиконання окремих операцій призводять до зниження ефективності управління виробництвом. У таких випадках можливий вольовий характер рішень. Оптимальність і дієвість рішень знаходяться в прямій залежності від обов'язкового і послідовного застосування всіх етапів процесу управління.

4. Динамічність. Процес управління безперервно змінюється по своїй головній спрямованості. Впливаючи в цілому на процес виробництва, він більш активний вплив справляє на «вузькі місця» в керованій підсистемі. Крім того, зміна цілей управління призводить до порушення або послаблення вертикальних і горизонтальних зв'язків у структурах.

5. Стійкість. Процес управління протікає по заздалегідь обумовлюються ленним каналах і зв'язках, організується в певній структурі, носить відносно тривалий характер.

6. Імпульсивність. Для вироблення рішення потрібен час. Збирається і обробляється інформація, оцінюється обстановка. Поступово наростання потенціалу управління реалізується в імпульс управлінського впливу - в рішення.

До особливостей процесу управління слід віднести його тривалість, яка складається з тривалості його етапів. У загальному вигляді норма часу тривалості процесу управління визначається за формулою:

 

Т = Тор + Тпр + Тп,

 

де Т - норма часу;

Тор - час оперативної роботи;

Тпр - час підготовки до роботи;

Тп-час перерв на відпочинок і особисті потреби.

При визначенні тривалості керованого впливу слід враховувати нерівномірність його етапів, а також відмінності у нормативах часу на обробку різної інформації. У будь-якому випадку управлінське вплив повинне досягти керованого об'єкта раніше, ніж у ньому станеться чергова зміна. Інакше вплив виявиться незатребуваним.

 

 

3.1. Сутність і зміст планування. 

3.2. Сутність організаційної діяльності.

3.3. Повноваження, обов'язки, відповідальність

3.4. Принципи побудови організаційних структур управління.

 

3.1. Сутність і зміст планування.