Менеджмент в туризмі

 

6.4. Соціальна відповідальність.

 

У повсякденній роботі менеджерів все більше місце посідають громадські справи і питання соціальних змін. Експерти менеджменту підкреслюють, що соціальні проблеми сьогодні такі ж важливі, як і питання прибутку, хоча в недалекому минулому бізнесмена цікавив лише прибуток.

Cоціальна відповідальність припускає обов'язок керівництва організації приймати рішення і здійснювати дії, що збільшують рівень добробуту і відповідають інтересам як суспільства, так і самої компанії. Соціальна відповідальність, на відміну від юридичної, передбачає певний рівень добровільного відгуку на соціальні проблеми з боку організації. Цей відгук має місце стосовно до того, що лежить за визначеними законом і регулюючими органами вимог або ж понад цими вимогами. З іншого боку, дотримання закону не означає, що організація більше не несе ніякої соціальної відповідальності.

Прийняття на себе відповідальності носить для організації винятково добровільний характер і пов'язаний з бажанням організації зробити свій внесок у розвиток суспільства, до якого її не зобов'язують ні економічні мотиви, ні закони, ні етика [4].

Соціальна відповідальність - це готовність відгукнутися на потреби суспільства, жертвуючи при цьому короткостроковим прибутком. Вкладаючи в будівництво лікарень і шкіл, філантропічні програми, безпека і висока якість продукції без забруднення навколишнього середовища, - все це також підпадає під категорію соціальної відповідальності.

Структура соціальної відповідальності, з огляду на її об'єкт, складається з кількох рівнів: відповідальність перед споживачем, відповідальність перед підлеглими, відповідальність перед суспільством, країною, відповідальність перед акціонерами чи компаньйонами.

Досліджуючи соціальну відповідальність в Україні, за оцінками спеціалістів ООН, найпоширенішими різновидами практик соціалізації бізнесу в Україні виступають такі аспекти діяльності бізнесу:

відносини бізнесу з місцевими громадами (благодійність та підтримка соціальних програм, забезпечення освіти членам громади);

трудові відносини з працівниками (дотримання трудових прав персоналу, навчання, створення безпечних умов праці, своєчасна виплата зарплати, відсутність дискримінації у правах і зарплаті, медичне страхування), вплив на навколишнє середовище (надання переваги альтернативним джерелам енергії, виробництво екологічно чистої продукції, зменшення викидів, будівництво очисних споруд);

управління соціальною відповідальністю бізнесу як елемент корпоративного управління (визначення груп впливу та налагодження діалогу, визначення місії і цілей, включення їх у політику керівництва).

Відповідно, головні форми соціалізації бізнесу проявляються саме через заходи, пов'язані із:

забезпечення трудових прав персоналу, враховуючи створення умов для колективного представництва інтересів і ведення колективних переговорів;

дотримання прав людини на робочому місці;

навчання та розвиток персоналу, планування кар'єрного росту;

зростання заробітної плати, виплата премій і компенсацій;

безпека зайнятості та соціально-відповідальна реструктуризація підприємств;

мотивація персоналу, складання планів індивідуального пенсійного забезпечення та індивідуального страхування;

допомога у розв'язанні житлових проблем, можливості для повноцінного відпочинку, спортивні й культурні заходи;

вироблення політики та відповідних процедур соціальної відповідальності бізнесу (створення внутрішніх кодексів, інструментів та соціальних стандартів менеджменту);

удосконалення відносин зі споживачами (дотримання стандартів якості продукції, урахування культурної специфіки споживача, задоволення потреб споживачів, які мають спеціальні вимоги до споживчих благ, захист конфіденційності інформації про клієнтів);

упровадження принципів чесного ведення бізнесу (повага до прав власності, захист добросовісної конкуренції, боротьба з корупцією, уникнення конфлікту інтересів, утримання від діяльності у неетичних сферах тощо);

соціально й екологічно збалансована торгівля ( етичні відносини з партнерами, управління каналами постачань, заходи, спрямовані проти контрабанди, зміцнення зв'язків з місцевими виробниками);

прозорість діяльності та звітність перед акціонерами, дотримання прав акціонерів, забезпечення дивідендів;

сертифікація відповідності системам управління якістю, здоров'ям і безпекою;

управління ризиками та змінами;

соціальні інвестиції, соціально відповідальний маркетинг та ін.

Переважно соціальна відповідальність бізнесу в Україні розвивається за двома напрямами, один з яких скерований усередину компаній, а другий – зовні, на розвиток території, регіону, суспільства в цілому. В Україні (як і в будь-якій іншій країні світу) існують власні національні особливості формування функції соціальної відповідальності бізнесу, а, отже, і специфічні особливості її розуміння, і свої соціальні результати. Соціальна відповідальність – це відповідальність, яка не має чітко означених правовими нормами меж. Вона визначається швидше моральними нормами і системою цінностей, якими керується економічна діяльність. Це – елемент економічної культури суспільства.

Залежно від конкретного стану суспільства, його головних потреб та інтересів від бізнесу очікується різний набір вимог. На сьогодні в Україні до них можна віднести:

соціальний захист і турбота про працівників;

чесна сплата податків;

участь у житті та розбудові громади;

прозорість, доступність інформації про продукцію, про механізм ціноутворення, екологічну безпечність виробництва і продукції;

чесність конкуренції;

добропорядність і моральність представників бізнесу, чесність заробляння ними грошей;

співпраця з іншими групами впливу у розв'язанні економічних, соціальних, екологічних та інших проблем.

В Україні ще не сформувалася національна модель соціальної відповідальності бізнесу. Ця діяльність охоплює багато напрямків, орієнтується на задоволення нагальних потреб суспільства, зумовлена специфікою даного етапу соціалізації економіки та традиціями розв'язання соціальних проблем.

Найбільш популярні чотири аспекти соціальної діяльності бізнесу:

відносини бізнесу з місцевими громадами;

трудові відносини з працівниками;

вплив на навколишнє середовище;

управління соціальними