посадою. Мета організаційного рішення - забезпечення руху до поставлених перед організацією завдань. Ці рішення поділяються на дві групи: а) запрограмовані - це такі рішення, які однозначно диктуються обставинами, постійно повторюються: б) незапрограмовані рішення пов'язані з виникненням нестандартних ситуацій та потребують відповідних рішень;
Пошук
Менеджмент в туризмі
Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
127
Мова:
Українська
- раціональні (аналітичні) рішення ґрунтуються на всестороньому науковому аналізі, наявності можливостей дослідження проблеми.
За організаційним оформленням УР бувають: жорсткі, орієнтуючі, гнучкі та нормативні.
Процес прийняття рішень складний і багатосторонній. Він включає цілий ряд стадій і операцій. Питання, скільки і які стадії повинен пройти процес прийняття рішень, який конкретний зміст кожного з них, суперечливі і неоднаково вирішуються менеджерами. Це залежить від кваліфікації керівника, ситуації, стилю керівництва і культури організації. Важливо, щоб кожен менеджер розумів сильні сторони й обмеження кожного підходу та процедуру прийняття рішення і вмів вибирати кращий варіант з урахуванням ситуації і власного стилю управління.
Оптимальний варіант процесу підготовки раціональних управлінських рішень включає такі етапи:
1)виникнення ситуації, яка потребує прийняття рішення;
2)збір і обробка інформації щодо наявних методів менеджменту;
3)виявлення та оцінювання альтернатив, які можливо вирішувати за допомогою наявних в арсеналі менеджера методів;
4)підготовка та оптимізація управлінського рішення, яке приймається (вибір альтернативного варіанта дій);
5)прийняття управлінського рішення (узаконення альтернативи);
6)реалізація управлінського рішення та оцінювання результатів.
Кожний етап реалізується через відповідні процедури. Схема процесу підготовки раціональних УР представлена на рис. 6.4. Така технологія вироблення управлінського рішення є логічним продовженням процесу менеджменту, оскільки прийняття УР завершують процедури формування інструментів впливу керуючої системи на керовану.
В таблиці 6.3 наведено аналіз основних операцій щодо підготовки, формування, прийняття та реалізації управлінських рішень і виконано аналіз процедур, які супроводжують цей процес на усіх етапах його реалізації.
Під якістю УР варто розуміти ступінь його відповідності характеру розв'язуваних задач, функціонування і розвитку виробничих систем. Інакше кажучи, у якому ступені УР забезпечує подальші шляхи розвитку виробничої системи за умов формування ринкових відносин.
Рис. 6.4. Процес вироблення управлінських рішень
Таблиця 6.3. Типові операції і процедури прийняття управлінських рішень
ОпераціїПроцедури
Підготовка до роботи•Аналіз рівня планової роботи.
•Визначення проблеми.
•Встановлення кола задач з планування.
•Формування групи для виконання планових робіт.
•Підготовка кадрів.
•Видача розпоряджень на виконання роботи.
Виявлення проблем•Дослідження ринку і встановлення потреби в даному товарі.
•Розробка тенденцій розвитку товару і виробництва на 5-10 років.
•Оцінка негативного впливу проблеми на оточуюче середовище і економіку.
•Виявлення факторів макро- і мікросередовища, які впливають на конкурентоспроможність товару.
•Сегментація ринку.
•Структурування проблеми.
•Встановлення ресурсних можливостей фірми.
Пошук інформації•Встановлення вимог до інформації.
•Встановлення джерел та каналів одержання інформації.
•Визначення переліку і виду інформації.
•Збір та кодування інформації.
Обробка інформації•Перевірка повноти і достовірності інформації.
•Порівняння отриманої інформації з наявною
•Селекція і фільтрація інформації.
Встановлення можливостей ресурсного забезпечення •Аналіз умов реалізації цілей.
•Прогнозування потреби в різних видах ресурсів.
•Прогнозування організаційно – технічного розвитку виробництва і споживача товару.
Ранжування цілей•Побудова дерева цілей.
•Встановлення наукової новизни і практичної цінності реалізації цілей.
•Встановлення ресурсоємності товару і її оптимізація.
•Визначення пріоритетів та черговості реалізації цілей.
•Ранжування цілей за рівнями ієрархії.
•Розробка організаційного проекту забезпечення дерева цілей.
Формулювання планових завдань•Уточнення складу виконавців та співвиконавців завдань.
•Формування завдань конкретним виконавцям.
•Оптимізація термінів виконання завдань.
•Побудова оперограми виконання завдань.
Оформлення планових документів•Вибір форми документа (програма, ТЗ, план тощо).
•Виконання додаткових розрахунків, їх техніко-економічне обґрунтування.
•Оформлення проекту, його узгодження і затвердження.
•Тиражування та доведення планового документа до виконавців.
Реалізація рішень, контролювання їх виконання і мотивування•Видача розпорядження про виконання планових завдань та доведення його до виконавців.
•Організація виконання планових завдань.
•Облік і контролювання виконання планових завдань.
•Мотивування виконання планових завдань якісно і у встановлені терміни.
•Організація зворотного зв'язку про виконання планових завдань.
Чинники, що визначають якість і ефективність управлінських рішень, можуть класифікуватися за різноманітними ознаками – як чинники внутрішньої природи (пов'язані з керуючими і керованими системами), так і зовнішні чинники (вплив навколишнього середовища). До числа цих чинників варто віднести:
1)чітке формулювання цілі – для чого приймається УР, які реальні результати можуть бути досягнуті, як виміряти, співвіднести поставлену ціль і досягнуті результати;
2)обсяг і цінність інформації – для успішного прийняття УР головним є не обсяг інформації, а цінність обумовлена рівнем професіоналізму, досвіду, інтуїцією менеджера;
3)час розробки управлінського рішення – як правило, УР завжди приймається в умовах дефіциту часу і надзвичайних обставин (дефіциту ресурсів, активності конкурентів, ринкової кон'юнктури, непослідовної поведінки політиків);
4)організаційні структури управління;
5)форми і методи здійснення управлінської діяльності;
6)методи і методики розробки і реалізації УР (наприклад, якщо фірма лідирує – методика одна, якщо йде за іншими - інша);
7)суб'єктивність оцінки варіанту вибору рішення. Чим більш неординарним є управлінське рішення, тим суб'єктивніше оцінка;
8)стан керуючої і керованої систем (психологічний клімат, авторитет керівника, професійно –