Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
127
Мова:
Українська
процесами у колективі як елемент корпоративного управління.
У кожному аспекті існують свої практики соціальної відповідальності, найважливішими з яких вважаються відносини з акціонерами, практики, пов'язані із забезпеченням економічного зростання, з упровадженням інновацій, соціально етичним маркетингом, проведенням спеціальних акцій і заходів, присвячених соціальній відповідальності бізнесу.
З погляду самих підприємців, основними соціальними заходами мають бути:
впровадження соціальних програм поліпшення умов праці, навчання та розвиток персоналу;
застосування у політиці компанії етичного ставлення до споживачів;
участь у регіональних програмах соціального розвитку тощо.
Найпопулярнішим аспектом соціальної відповідальності виступає благодійна діяльність і участь у реалізації регіональних соціальних програм. Водночас, значна кількість аспектів залишається неусвідомленою українським бізнесом: соціальна відповідальність ще не стала частиною корпоративного управління і менеджменту компаній; не застосовуються аудит та рейтинги соціальної відповідальності; поза увагою українського бізнесу поки що залишається практика соціально відповідального інвестування, поліпшення освітніх можливостей працівників, захисту права громадян на здоров'я та безпеку, захисту та збереження культурних цінностей тощо.
6.5. Управлінські рішення.
Прийняття рішень, як і обмін інформацією є складовою частиною будь – якої управлінської функції.
Менеджером можна назвати людину тільки тоді, коли вона приймає організаційні рішення та реалізує їх за допомогою інших людей.
Поняття “рішення” в сучасному житті є дуже багатозначним. Частіше усього під рішенням розуміють або процес вибору найкращого (ефективного, оптимального) варіанта дій із багатьох можливих, або ж самий результат цього вибору.
Рішення - це творчий процес вироблення однієї або декількох альтернатив з безлічі можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.
Відповідно, під управлінським рішенням (УР) розуміється:
1) пошук найбільш ефективного, найбільш раціонального або оптимального варіанта дій керівника;
2) кінцевий результат постановки і прийняття УР.
Управлінські рішення - це основний вид управлінської праці, сукупність взаємозалежних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій, які забезпечують вирішення управлінських завдань.
Управлінські рішення є соціальним аспектом, що організовує і спрямовує в певне русло діяльність трудового колективу та виконує роль засобу, який сприяє досягненню мети, поставленої перед підприємством.
До управлінського рішення висувається ряд загальних вимог, серед яких слід відмітити: а) всебічну обґрунтованість рішення; б) своєчасність; в) необхідну повноту змісту; г) повноваження; д) узгодженість із прийнятими раніше рішеннями.
Всебічна обґрунтованість рішення означає, насамперед, необхідність прийняття його на основі максимально повної і достовірної інформації. Для цього необхідно знання особливостей, шляхів розвитку керованих, керуючих систем і навколишнього середовища. Потрібно здійснити ретельний аналіз ресурсного забезпечення, науково-технічних можливостей, цільової функції розвитку, економічних і соціальних перспектив підприємства, регіону, галузі, національної і світової економіки.
Своєчасність - УР приймаються за умов дефіциту часу та певних обставин, що склались і повинні бути прийняті з випередженням, з тим, щоб забезпечити необхідну його цінність та ефективність.
У найбільш загальній формі управлінське рішення повинно охоплювати: а) ціль (сукупність цілей) функціонування і розвитку системи; б) засоби і ресурси, використовувані для досягнення цих цілей; в) основні шляхи і засоби досягнення цілей; г) терміни досягнення цілей; д) порядок взаємодії між підрозділами та виконавцями; е) організацію виконання робіт на всіх етапах реалізації рішення.
Важливою вимогою управлінського рішення є повноваження рішення – суворе дотримання об'єктом управління тих прав і повноважень, що йому надані вищим рівнем управління.
Прийняття і реалізація управлінського рішення потребує високого рівня професіоналізму і наявності визначених соціально – психологічних якостей особистості, чим володіють не всі спеціалісти, що мають фахову освіту, а всього 5-10 % із них.
Узгодженість із прийнятими раніше рішеннями часто вимагає прийняття наступних рішень, що будуть спрямовані на те, щоб реалізувати попереднє якнайкраще. Але ухвала такого рішення може бути частиною вирішення загальної проблеми, яка спрямована на успішну реалізацію прийнятого рішення.
У кінцевому підсумку управлінські рішення є результатом управлінської діяльності. У більш широкому розумінні управлінські рішення розглядають як основний вид управлінської праці, сукупність взаємопов'язаних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій, які забезпечують реальність управлінських завдань.
Класифікують управлінські рішення за кількома ознаками (рис. 6.3).
За функціональним призначенням управлінські рішення поділяються на планові, прогнозні, регулюючі, контролюючі, організаційні та ін.
За характером розв'язуваних задач виділяються економічні, технологічні, технічні та екологічні управлінські рішення.
За рівнем прийняття УР бувають:
-прийняті на вищому рівні управлінської ієрархії;
-рішення на середньому рівні управління приймаються відповідними менеджерами і відносяться до рівня підсистем;
-рішення прийняті менеджерами технічного рівня управління забезпечують функціонування підсистем на елементарному рівні.
Рис. 6.3. Класифікація управлінських рішень
За характером прийняття управлінські рішення бувають: одноособові, колегіальні та колективні.
Управлінські рішення, які характеризують цілі організації поділяються на: поточні, тактичні і стратегічні.
За причинами виникнення управлінські рішення поділяються на: ситуаційні, за розписом, програмні, ініціативні, епізодичні та періодичні.
За способом обґрунтування УР бувають:
- інтуїтивні рішення, які базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору. Вони ґрунтуються на припущенні та засновані на „шостому почутті” і приймаються за умови, що у менеджера є необхідний досвід роботи, а також відсутність достатнього часу для обґрунтування рішення;
- організаційні рішення - це вибір, який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, зумовлені