Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методична робота кафедри

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
63
Мова: 
Українська
Оцінка: 

паперовому вигляді. Звіти також створюються в паперовому вигляді. Облік матеріалів виконується за допомогою табличного процесора MS Excel(Рис.1.3.). Перелік затверджених методичних матеріалів формується у вигляді списку в робочій книзі. Система автоматизованого контролю за виконанням плану методичної роботи відсутня. Через це інколи виконання плану методичної роботи порушується.

 
Рис.1.3. Облік методичних матеріалів.
Спроби знайти спеціалізоване програмне забезпечення по обліку методичних матеріалів результатів не дали. В той же час існують універсальні системи для організації електронного документообігу, але: 
по-перше, вони потребують значного допрацювання і адаптації для задачі обліку методичних матеріалів;
по-друге, вони являються платними.
Потрібно звернути увагу, що однією із найважливіших вимог до системи являється багатокористувацький режим, тому що вона буде використовуватись викладачами кафедри, іншими викладачами, рецензентами і т.д.
Таким вимогам відповідають веб-орієнтовані системи.
 
1.3. Особливовсті веб-орієнтованих інформаціних систем
Збереження і обробка інформації в інтернеті відбувається за допомогою так званих “веб-орієнтованих” інформаційних систем, які можуть і використовуватися в локальній мережі. Веб-орієнтовані ІС побудовані з використанням веб-додатків(Web-Application) – допоміжних програмних засобах, призначених для автоматизованого виконання будь-яких дій на веб-серверах і на стороні користувача. При цьому в якості користувацьких інтерфейсів веб-додатки використовують веб-браузери. До числа засобів створення веб-додатків відносяться клієнтські і серверні технології.
Процес створення веб-орієнтованих інформаційних систем нічим не відрізняється від написання програм. Стадії визначення вимог, аналізу, реалізації, проектування, тестування цей процес теж проходить. При роботі веб сайту, неважно з використанням яких технологій він написаний, користувач так само як і у звичайній програмі, вводить дані і получає інформацію, працює з вікнами і меню, зберігає дані на сервері і получає відповіді. Але є одна різниця, яка полягає в тому, що саме програмне забезпечення працює не на комп’ютері користувача, а на віддаленому сервері мережі, а доступ до даних можна получити із любої точки світу де є кабельні мережі чи телефонний зв’язок. З однієї сторони це зручно, а з іншої з’являються вимоги до програмного забезпечення, яке створюється. 
Особливості веб-орієнтованих інформаційних систем:
  1. надійність;
  2. багатокористувацька робота;
  3. проблема швидкодії;
  4. незалежність від операційної системи клієнта;
  5. знаходження на одному місці;
  6. для користувача не потрібна ніяка програма;
  7. користувач не являється адміністратором;
  8. в ролі адміністратора розробник системи;
  9. від користувача нічого не потрібно;
  10. малий розмір;
  11. переносимість;
  12. простота;
  13. архітектура веб-додатків не видна для користувачаю.
Надійність таких систем полягає у тому, що вони повинні працювати без збоїв, а не просто працювати. Неможна перегружати систему декілька раз на день, не можна сказати:  «Вийдіть із системи тому, що необхідно перегрузити сервер», оскільки всі користувачі працюють віддалено в різних містах або навіть в різних континентах коли до системи є доступ через Інтернет.
В успішних веб-проектах на сайт приходять десятки користувачів на секунду. Тому варто замислитися над оптимізацією швидкості виконання програми.
Проблема швидкодії рішається просто в локальних мережах. Тут ті ,хто розробляють саме програмне забезпечення не хвилюються скільки даних передає і приймає їхня програма. Коли мала пропускна спроможність лінії для невеликих систем з яким працюють декілька десятків користувачів прокладаються оптоволоконні кабелі, установлюється високошвидкісна мережа. Однак, коли в локальній мережі з цим ще можна миритись тому, що об’єми даних, які передаються компенсуються швидкодією мережі, яка збільшується, то створеному по такому принципу веб-додатку працювати буде неможливо. Хоча швидкість модемів постійно зростає, і багато користувачів працюють з виділеною лінією Інтернет, але тут виникає питання оплати трафіка, при якому кожний зайвий мегабайт даних буде оплачуватися з кишені користувача. 
Незалежність від операційної системи клієнта (кросплатформеність) означає, що веб-орієнтована ІС повинна працювати на всіх операційних системах. 
Поведінка веб-орієнтованої ІС, як і будь-якого об’єкта в цьому світі, залежить від зовнішніх і внутрішніх умов. 
До внутрішніх умов функціонування можна віднести такі фактори:
  1. настройка сервера;
  2. тип сервера;
  3. тип бази даних;
  4. зміст перемінних середовища;
  5. зміст інформації на жорсткому диску сервера;
  6. зміст самої бази даних.
Також особливістю веб-орієнтованих ІС є знаходження всієї програмної логіки на сервері в порівнянні з простим ПЗ, де логіка знаходиться на комп’ютері кожного користувача. Так як є одна тільки логіка програмного забезпечення її набагато простіше розповсюджувати серед користувачів. Про старий спосіб розповсюдження програми можна забути. По суті проблеми розповсюдження веб-орієнтованої ІС не існує, адже доступ можна до неї можна получити в любий момент в любому місці, коли вона доступна через Інтернет чи Інтранет.
Для користувача не потрібна ніяка програма. Все що йому потрібно, це просто запустити браузер і набрати в адресній строчці URL. В наші дні браузер являється стандартною програмою, яку користувач получає при встановленні ОС. Шукати браузер йому не потрібно, адже він уже є установлений на його машині, і по суті, це все, що йому потрібно для його роботи.
Користувач не являється адміністратором. Як правило, коли користувач встановлює на своїй машині додаток, то йому приходиться брати на себе роль адміністратора цього додатку. Йому потрібно встановлювати його, запускати, чинити, рішати виникаючі проблеми. У випадку з веб-додатком, так як воно знаходиться на веб-сервеві, користувачу не потрібно турбуватися про за це. Йому і не потрібно переживати про це. Користувач буде тільки щасливий від цього. А це – в свою чергу є ознакою хорошого веб-додатку. У випадку з простим додатком про таке щастя і мріяти
Фото Капча