+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
Особливо низькі температури спостерігаються тоді, коли над нашою територією проходять маси арктичного повітря, що прориваються сюди з Карського моря. Зокрема відомо, що найнижча температура на рівнині опускалась до -32°С, а в горах – нижче -40°С. Коли ж над областю проходять повітряні маси тропічного походження із Середземного моря, температура може підніматись у грудні до 16°-18°С, у січні – до 15°-16°С, у лютому – до 16°-17°С. Відомо, що відлиги, цебто підвищення температури до позитивних значень в холодний період року, в Чернівецькій області бувають досить часто. В рівнинних районах відлиги можуть тривати майже 20 днів у грудні і 15 днів у січні і лютому. В гірських місцевостях відлиги спостерігаються значно рідше.
Стійкий перехід температури повітря через 0°С восени означає початок зими, а весною – характеризує масове танення снігу, цебто початок весни. Восени перехід температури через 0°С починається з гір пересічно 13 листопада, а в передгір'ях -23-27 листопада, на рівнині – 1 грудня. Весною перехід температури повітря через 0°С у бік підвищення починається на сході в рівнинних районах 7 березня, в передгір'ях – 12- 14 березня, а в горах – 19-27 березня. Отже, в гірських районах зима триває майже на 40 днів довше, ніж на рівнині. Але зими в Чернівецькій області не є дуже суворими. Днів з морозами – 10°С і нижче в рівнинній місцевості буває менше ніж 25, а в. горах – ЗО-35 днів.
Взимку на території області випадає опадів майже втричі менше, ніж влітку. При цьому, опади взимку не інтенсивні і мають переважно обложний характер. За весь холодний, період (грудень-березень) на сході Чернівецької області випадає менше ніж 125 мм опадів, у центральній частині – 125- 150 мм, в передгір'ях – 175-200 мм, а в горах – 250-300 мм і більше. У грудні, січні, лютому і навіть у березні опади випадають переважно у вигляді снігу. Сніг може йти у квітні і в листопаді, хоча в ці місяці переважають дощі. Сніговий покрив встановлюється в рівнинних районах області пересічно в кінці грудня, а в горах – уже в першій декаді грудня. Метеорологічними станціями спостерігалась поява снігового покриву в м. Чернівцях 20 жовтня, а в с. Селятині – 1 жовтня.
Річна кількість опадів збільшується від 500-600 мм на_ рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1200 мм у горах. Основна кількість їх випадав у теплий період року. В найбільш дощові місяці (червень – липень) близько 46% опадів випадають у вигляді злив. Сніговий покрив на рівнині і передгір'ї внаслідок частих відлиг нестійкий, малопотужний; утворюється в кін. листопада, сходить у кін. березня (тривалість до 110 днів), у горах – відповідно на поч. листопада й у травні. Висота його, 10 – 20 см на рівнині, 20 – 40 см у передгір'ї, 60-80 см. у горах.
Несприятливі кліматичні явища: зливи, град, тумани, ожеледиця, заметілі, хуртовини, посухи. Рівнинна частина Ч. о. належить до Передкарпатського вологого, теплого агрокліматичного району, гірська – до Карпатського району вертикальної кліматична зональності.
Територія Чернівецької області дренується густою мережею річок. Всього тут нараховується майже 4, 5 тис. річок і тимчасових водотоків, серед яких є понад 3, 7 постійних водотоків загальною довжиною майже 6, 9 тис. км. В області нараховується 75 річок завдовжки понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дунаю (Прут та його притоки Черемош з Білим Черемошем і Пущилою, Дереглуй, Черлена, Рингач; Сірет з Малим Сіретом і Сучавою) та Дністра (тече по пн. межі області на протязі 272 км, праві притоки його невеликі). Загалом головні річки протікають з північного заходу на південний схід, перетинаючи територію у широтному напрямку, а їх протоки – у меридіанному.
Підземні води Чернівецької області є прісними і мінералізованими. Прісні підземні води залягають на четвертинних відкладах і в корінних породах. Найбільшою водоносністю відзначаються алювіальні відклади, які заповнюють заплави і тераси річок Дністра, Пруту, Черемошу і Сірету. Глибина залягання дзеркала підземних вод сягає 1, 5-2, 3 м. Чернівецька область багата на мінеральні води. Тут є виходи гідрокарбонатних, хлорид-них, сульфатних, залізистих, сірководневих і різного іонного складу вод і розсолів.
Пересічна густота річкової мережі 0, 9 км/км2 (від 0, 61 на рівнині до 1, 43 км/км2 у горах). Живлення річок дощове і снігове. Споруджено близько 600 ставків і невеликих водосховищ (загальна площа водного дзеркала понад 2, 8 км2). Пл. Дністровського водосховища у межах Ч. о. становить 142 км2. Річки і водойми використовують для рибництва, комунального водопостачання, Дністровське водосховище. – і для судноплавства.
2. 4. Ґрунтовий і рослинний покрив
Різноманітність природних умов на території Чернівецької області визначила і багатий спектр: типів і різновидностей грунтів, які об'єднують основні типи,, притаманні, певним регіонам області.
Для гірських районів властиві бурі гірсько-лісові грунти, що утворювались під шпильковими і мішаними лісами, а також дерново-буроземні, які формувались на бурих лісових внаслідок вирубок дерев і розвитку лучної рослинності з розвинутою дерниною. Ці грунти малородючі, зазнають дії водної ерозії, тому землеробство в горах і не набуло широкого розвитку.
У передгір'ях розмаїття грунтів укладається в типи дерново-підзолистих оглеєних, дернових і різною мірою опідзолених