+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
44
Мова:
Українська
,
де Рв – доза виміряна дозиметром (мР); Рср – середнє значення власного фону на піддіапазоні “>100мкР/с”, мР/с; tвим – час вимірювання дози в с; Кв – коефіцієнт відповідності (Кв= 0,94).
7. Для якісної оцінки наявності β-випромінювання необхідно провести вимірювання з надітим на блок детектування поліетиленовим стаканом і без нього, не міняючи положення дозиметра. Збільшення показів дозиметра при знятому стакані відносно показів при надітому стакані вказує на наявність β-випромінювання.
Контрольні запитання
1. Що таке поглинена доза і потужність поглиненої дози, в яких одиницях вони вимірюються?
2. Що таке еквівалентна доза і потужність еквівалентної дози, в яких одиницях вони вимірюються?
3. Що таке радіаційні зважуючі фактори і які значення вони мають для різних видів випромінювання?
4. Що таке експозиційна доза і потужність експозиційної дози, в яких одиницях вони вимірюються? Для якого випромінювання справедливе поняття експозиційної дози?
5. Який зв’язок існує між одиницями потужності еквівалентної і експозиційної доз і в якому випадку він справедливий?
6. Що таке ефективна доза і в яких одиницях вона вимірюється?
7. Що враховують тканинні зважуючі коефіцієнти і які значення вони приймають для різних тканин?
8. Пояснити будову і принцип роботи дозиметра ДРГ-05М.
9. Яке призначення дозиметра ДРГ-05М?
10. Пояснити будову і принцип роботи сцинтиляційного детектора.
11. Чому сцинтилятор детектора в даному приладі повинен бути повітряноеквівалент- ним? Як досягається така еквівалентність?
12. Чому вимірювання потужності еквівалентної дози необхідно проводити кілька разів, а результат вимірювання усереднювати? Як залежить точність вимірювання від їх кількості?
Література
1. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ–97).–Київ,1997–121с.
2. В.И.Иванов. Курс дозиметрії.–М.: Энергоатомиздат, 1988–400с.
3. М.Й.Троцюк. Основи радіаційної фізики, дозиметрії і радіометрії. Конспект лекцій, ч.1.–Рівне, 1998–35с.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
Вивчення взаємодії -випромінювання з речовиною і оцінка максимальної енергії -спектру
Мета роботи: вивчити закономірності β-розпаду, іонізаційні і радіаційні втрати енергії при русі β-частинок в речовині, залежність пробігів від енергії і параметрів речовини, зняти криву ослаблення потоку β-частинок в речовині, оцінити максимальну енергію β-спектру і ефективний переріз взаємодії β-частинок з атомами речовини.
Теоретичні відомості
Бета-випромінювання являє собою потік електронів або позитронів. Позитрон є античастинкою до електрона і має таку ж масу, спін, як і електрон, але заряд у позитрона позитивний, рівний за величиною заряду електрона. Ні електронів, ні позитронів у ядрі немає, вони утворюються в результаті перетворень одного з нуклонів ядра
. (1)
В (1) – символ електрона (заряд дорівнює –1, маса з точністю до цілих в атомних одиницях маси дорівнює нулю); – символ антинейтрино, частинки, яка супроводжує електронний β-розпад.
З (1) видно, що внаслідок розпаду нейтрона ядра утворюється три частинки: протон, електрон і антинейтрино.
Таким чином, в результаті β "–"-розпаду утворюється ядро, яке має на один протон більше, ніж материнське, тобто дочірнє ядро зміщене в таблиці Менделєєва на одну клітинку вправо. Наприклад, розпад ядра (період піврозпаду 28,8 років) може бути зображений у вигляді
. (2)
Ядро є також β-активним (період піврозпаду 64 години).
. (3)
При бета “+” розпаді з ядра вилітає позитрон, античастинка до електрона. При цьому відбувається перетворення протона за слідуючою схемою
, (4)
де – символ позитрона, ν – символ нейтрино, античастинки до антинейтрино.
В результаті позитронного (β+) розпаду кількість протонів в ядрі зменшується на 1, дочірнє ядро в таблиці Менделєєва зміщене на одну клітинку вліво від материнського. Наприклад,