Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні вказівки до лабораторних робіт з радіаційної фізики (частина 2)

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
 
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ФІЗИКИ
 
                                                                              073–95
 
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З РАДІАЦІЙНОЇ ФІЗИКИ (ЧАСТИНА 2)
 
Рекомендовано до друку методичною комісією факультету землеустрою та геоінформатики
Протокол № 2 від 10.10.2003р.
 
РІВНЕ 2004
 
Методичні вказівки до лабораторних робіт з радіаційної фізики (частина 2) для студентів спеціальності 7.070.801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”
/Троцюк М.Й., Лебедь О.О., Кочергіна О.Д., Рівне: УДУВГП, 2004,– 39
Упорядник: Троцюк М.Й., кандидат фіз.-мат. наук, доцент; Кочергіна О.Д., асистент; Лебедь О.О., асистент.
Відповідальний за випуск: Орленко В.Ф., кандидат фіз.-мат. наук, доцент, зав. кафедри фізики.
 
ЗМІСТ
 
1. Лабораторна робота № 6 “ Вивчення радіометра РКБЧ–1еМ і визначення питомої активності сипучих проб”
2. Лабораторна робота №16 “Вивчення властивостей нейтронів і оцінка енергії фонових нейтронів”
3. Лабораторна робота №18/1 “Вивчення космічних променів і визначення енергії космічних мюонів”
4. Лабораторна робота №18/2 “Визначення часу життя  -мезону”
 
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6. Вивчення радіометра РКБЧ–1еМ і визначення питомої активності сипучих проб
 
Мета роботи: вивчити будову і принцип роботи радіометра РКБЧ–1еМ, основні його характеристики і виміряти питому активність матеріалу з заданою точністю при мінімальному часі вимірювання.
 
Теоретичні відомості
 
Радіоактивністю називають самовільний розподіл ядер, при якому утворюються нові ядра і випромінюються мікрочастинки. Розрізняють наступні види радіоактивності: альфа-розпад, бета-розпад, гама-випромінювання ядер, протонна радіоактивність і спонтанний поділ важких ядер. Кожне радіоактивне ядро має певну імовірність   розпастись за одиницю часу. Середня кількість розпадів за малий проміжок часу dt 
                                                                                                                (1)
де N – кількість радіоактивних ядер в момент часу t 
                                                                                                                          (2)
(dN–зміна кількості ядер N). З (1) і (2) знайдемо
                                                                                                                         (3)
Інтегруючи вираз (3) і використовуючи початкові умови, знаходимо
                                                                ,                                                     (4)
де N0 – початкова кількість ядер (в момент часу t=0, N – кількість ядер в момент часу t.
Вираз (4) називається законом радіоактивного розпаду. Згідно з цим законом кількість радіоактивних ядер зменшується з часом за експоненціальним законом. Величина   називається постійною радіоактивного розпаду. Постійна радіоактивного розпаду – це така фізична величина, яка обернена часу протягом якого число радіоактивних ядер зменшується в е разів (е=2,71).
Час, за який кількість радіоактивних ядер зменшується у 2 рази, називається періодом піврозпаду Т. Тоді для моменту часу t=T маємо   і з (4) отримаємо 
                                                                                                                      (5)
Співвідношення (5) зв’язує постійну радіоактивного розпаду з періодом піврозпаду. Періоди піврозпаду відомих радіоактивних елементів змінюються в дуже широких межах від  с до  років.
Оскільки існує певна імовірність розпаду кожного радіоактивного ядра за одиницю часу, то радіоактивний розпад є процесом статистичним, а кількість розпадів за певний проміжок часу є величиною випадковою. Аналіз показує, що ця випадкова величина задовільняє закону Пуасона
     
Фото Капча