імпульсів на протязі часу вимірювання. Якщо час вимірювання набагато більший 1с, то, незалежно від того, як розподілені окремі виміри числа імпульсів за 1с, згідно з граничною теоремою теорії імовірностей (Ліндеберга-Леві) середнє значення, тобто величина Н, розподілена за нормальним законом. Тоді з (18) випливає, що і величина А також буде розподілена за нормальним законом.
Пошук
Методичні вказівки до лабораторних робіт з радіаційної фізики (частина 2)
Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
39
Мова:
Українська
Абсолютна випадкова похибка величини А, або половина довірчого інтервалу, в який з певною надійністю (імовірністю) попадає точне значення величини А, може бути знайдена за “класичним методом”
(20)
де – середньоквадратичне відхилення величини А, – параметр інтеграла імовірності, величина якого залежить від імовірності попадання точного значення в довірчий інтервал.
(21)
де DA – дисперсія випадкової величини А.
Оскільки випадкові величини і статистично незалежні, то згідно з формулами (18) і (19)
(22)
Число радіоактивних розпадів за певний час розподілене за законом Пуасона (6). Тому число імпульсів детектора, викликаних бета-частинками, також повинне бути розподіленим за законом Пуасона. Для випадкової величини, розподіленої за законом Пуасона, дисперсія дорівнює середньому значенню цієї величини
, (23)
де риска зверху випадкової величини означає її середнє значення. З (20)–(23) отримаємо
(24)
Виходячи з формул (18) і (19) питома або об’ємна активність також може бути виражена через середні значення числа імпульсів детектора
. (25)
з співвідношень (24) і (25) знайдемо відносну випадкову похибку питомої або об’ємної активності
(26)
де – середнє значення швидкості лічби радіометра від проби – від фону
вимірювання триває обмежений проміжок часу
(27)
Виникає питання, як розподілити загальний час вимірювання між вимірюваннями проби і фону, щоб випадкова похибка була мінімальною. Мінімальною похибка буде, коли дисперсія випадкової величини А (22) буде мінімальною. Знайдемо з (27) і підставимо в (22), враховуючи (23). Отримаємо
(28)
З (28) видно, що при постійному t DA залежить від DA сильно зростає при і Звідси випливає, що існує оптимальне значення , при якому дисперсія DA мінімальна. Аналіз показує, що величина DA мінімальна, коли