Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні вказівки до лабораторних робіт з радіаційної фізики (частина 2)

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

                                                                                                 (6)

де Р(к) – імовірність к-розпадів, а – середнє значення величини к
 
                                                              .                                                     (7)
Кількість розпадів за одиницю часу називається активністю
                                                                                                                    (8)
З врахуванням (1), (2) і (4) знайдемо
                                                             ,                                                        (9)
де   – початкова активність (при t=0)
                                                                                                                   (10)
З формули (9) випливає, що активність деякої початкової кількості ядер N0 зменшується з часом за експоненціальним законом. Початкова активність А0 згідно з (10) пропорційна початковій кількості ядер і обернено пропорційна періоду піврозпаду.
Активність вимірюється в системі СІ в бекерелях (1Бк). 1Бк є така активність коли відбувається 1 розпад за секунду. Активність також вимірюється в позасистемних одиницях – кюрі (1Кі).   1Кі – є активність 1г   Ra–226.
Активність радіоактивних матеріалів прийнято характеризувати питомою і об’ємною активністю. Питома активність є активність одиниці маси речовини
                                                       ,                                                            (11)
де m – маса речовини. Об’ємна активність є активність одиниці об’єму
                                                                                                                             (12)
(V–об’єм зразка). Поняття   і   мають зміст, коли радіонукліди розподілені в речовині приблизно рівномірно. Питома активність в системі СІ вимірюється в   і позасистемних одиницях  . Об’ємна активність вимірюється відповідно в  ,  , а також   і ін.
Бета-розпад на відміну від альфа-розпаду, який спостерігається лише для важких ядер, досить широко поширений у природі і спостерігається для легких ядер. Розпізнають три види бета-розпаду: бета”–“-розпад, бета“+”-розпад і електронне захоплення. Такі види розпаду характерні для багатьох ядер, які утворюються в ядерному реакторі в результаті поділу ядер урану, наприклад, для системи  . Рутеній розпадається за схемою
                                                                                        (13)
де   – символ електрона,   – символ антинейтріно. Період піврозпаду   Т=367 діб. Дочірне ядро радію  , що утворились при розпаді, також є бета”–“-радіоактивним 
                                                                                                (14)
(Т=29,6с). Ядро паладію   є стабільним, розпад при цьому припиняється. Схема перетворень, що виникають при розпаді ядра   показано на мал.1.
З схеми видно, що розпад ядра   іде не тільки на основний
Фото Капча