+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
53
Мова:
Українська
лише після вимірювань по характеристиці «лин». При цьому перемикач «род измерения» встановлюється в положення «фильтры», а перемикач «частота Hz» почергово в положення 16...8000 Гц.
При вимірюванні рівнів звукового тиску в октавних смугах частот користуються тільки перемикачем «делитель 1», встановлюючи його в кожній октавній смузі частот в таке положення, при якому стрілка вимірювального приладу встановлюється в правій частині шкали.
Вимоги безпеки праці при виконанні лабораторної роботи
1.Перевірити надійність ізоляції електропроводки під’єднувальних шнурів.
2.Перевірити чи немає пошкодження фазового або нульового провідників вилки.
3.Виконувати лабораторну роботу необхідно тільки з дозволу викладача після перевірки знань правил користування лабораторною установкою.
4.При експлуатації приладу і лабораторного джерела шуму слід додержуватися вимог «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» НПАОП 0.00-1.21-98.
Методика проведення випробувань
1.Включити аналізатор шуму і прогріти його.
2.Під’єднати аналізатор до шумоміра.
Завдання 1. Визначення рівнів шуму і звукоізоляційних властивостей різних матеріалів.
1.Провести вимірювання рівнів звукового тиску від різних джерел шуму без звукоізолюючих матеріалів.
2.Відкрити кришку і встановити екран (2) з звукоізолюючого матеріалу, ефективність якого досліджується.
3.Виконати вимірювання рівнів звукового тиску, послаблених дією звукоізоляційного екрана, створюваних різними джерелами шуму.
4.Змінивши матеріал екрану, повторити дослідження (п. 3).
5.Отримані результати вимірювань рівнів звукового тиску для різних джерел шуму і різноманітних матеріалів звукоізолюючих екранів занести в таблицю 2.
Завдання 2. Проведення частотного аналізу рівнів звукового тиску.
1.Перемикач частотної характеристики шумоміра встановити в положення «фильтры».
2.Провести вимірювання рівнів звукового тиску при частотах 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000. Отримані результати занести в таблицю 3.
Таблиця 2. Результати вимірювань рівнів шуму
Позиція генератора шумуЗвуко-ізоляцій-ний матеріалРівень шуму без звуко-ізоляції, дБАРівень шуму із звуко-ізоляцією, дБАВеличина зниження рівня шуму дБАСтупінь знижен-ня звуково-го тиску
1.
3.Порівняти отримані результати рівнів звукового тиску з нормативними показниками.
Таблиця 3. Результати аналізу спектра шуму
Вид
виконуваних робітЧастота звуків, ГцРівень шуму в дБА
631252505001000200040008000
Рівні звукового тиску, в дБА
По нормах
По замірах
Зміст звіту
1.Назва, мета і задачі роботи.
2.Короткі теоретичні положення.
3.Схема лабораторного приладу.
4.Результати вимірювань і висновки.
Завдання на самостійну роботу
Вивчити вплив підвищеного рівня шуму на організм людини; вивчити параметри, що характеризують шум; ознайомитись з способами боротьби з шумом і індивідуальними засобами захисту.
Лабораторна робота №6.
Вимір опору заземлюючих пристроїв і ізоляції електропроводки.
Мета роботи: визначити опір заземлюючих пристроїв та розрахувати необхідну кількість додаткових заземлювачів.
Задачі роботи: виміряти опір досліджуваного заземлюючого пристрою (частина І); виміряти опір ізоляції електропроводки (частина ІІ); оцінити отриманні результати шляхом порівняння з нормами ПУЭ; розрахувати необхідну кількість додаткових заземлювачів.
Знання, набуті при виконанні роботи: роль заземлюючих пристроїв і захисної ізоляції в запобіганні електротравматизму; види і конструкції заземлювачів; методика визначення опору заземлення й ізоляції.
Практичні навики: уміння користуватися приладами для виміру опору заземлення й ізоляції, оцінювати їх стан; уміння розраховувати необхідну кількість заземлювачів.
Частина I. Короткі теоретичні положення.
Аналіз причин виробничого травматизму в різних галузях н/г показує, що ураження електричним струмом складають 2-8 % від загального числа травм. Однак, відносно загального числа важких і смертельних випадків электротравми досягають 25-30 %.
Основними причинами электротравматизму є:
a)недостатня ізоляція струмоведучих частин електроустаткування і мереж;
b)відсутність чи несправність захисного заземлення електроустаткування і металоконструкцій;
c)відсутність чи несправність індивідуальних засобів захисту.
Для захисту людини від уражень електричним струмом, при роботі з електроустановками, дуже ефективним і простим заходом є захисне заземлення.
Захисне заземлення -- навмисне з’єднання з землею металевих частин електроустановок (найчастіше корпуса), що не знаходяться під напругою у звичайному стані, але які можуть опинитися під напругою внаслідок пробою фази на корпус чи ушкодження ізоляції електроустановки, і до яких можливе дотикання людей.
При дотику людини до корпусу заземленого електроустаткування, що випадково опинилось під напругою, струм однофазного замикання розділяється на вітки, утворені захисним заземленням (rз) і створену тілом людини (Rлюд). Струм, що протікає через тіло людини, у даному випадку визначається рівнянням:
де: Io– струм однофазного замикання на землю
З наведеної формули видно, що струм, який проходить через тіло людини, буде мінімальним при rз 0. Опір заземлення нормується ПУЭ і не повиннен перевищувати 4 0м для установок, що працюють при напрузі до 1000 В.
Захисне заземлення поділяють на штучне і природне.
Природне заземлення – це прокладені під землею металеві комунікації (крім трубопроводів для нафтопродуктів і вибухових речовин), металеві конструкції будинків, з’єднані із землею, свинцеві оболонки кабелів.
У якості штучного заземлення використовують стержні з кутникової сталі розміром 50х50х5, 60х60х6, 75х75х8 мм і довжиною 2.5 м чи металеві труби діаметром 50 мм довжиною 2.5÷3 м.
Заземлювачі забивають на таку глибину, при якій відстань від верхніх кінців стержнів до поверхні землі була б 0.7÷0.8 м.
Відстань між стержнями повинна бути не менш 2.5÷3 м. Для з’єднання їх між собою застосовують сталеві смуги розміром 25х4 мм. Смуги з’єднують