Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи охорони праці” студентами всіх спеціальностей денної форми навчання (Лабораторні роботи № 4 – 7)

Питомий опір ґрунту визначається по формулі:

 

  , Омм

де: а =  20м (відстань між стержнями); Rвим,гр- показання приладу при вимірі, Ом.

 При використанні для вимірювання опору заземлюючого пристрою приладом типу М 416 (рис. 6.3) послідовність виконання вимірювань полягає в наступному: 

 

Рис. 6.3 Схема приладу М 416.

 

Прилад М416 призначений для вимірювання опору заземляючих пристроїв, активних опорів, а також для визначення питомого опору грунту. Межі вимірювання приладу М416 від 0.1 до 1000 Ом ( шкала 5 проградуйована від 0 – 10), він розрахований для роботи при температурі навколишнього повітря від -25°С до +60°С та відносній вологості до 95%. Принцип дії приладу базується на компенсаційному методі вимірювання з використанням допоміжного заземлення і потенційного електроду (зонда). Реохорд має цифрову шкалу, що дає змогу безпосередньо визначити вимірювальний опір.

Для підключення опору, який вимірюється, допоміжного заземлення та зонду на приладі є чотири затискачі. Для грубих вимірювань опору заземлення затискачі з'єднують перемичкою і прилад підключають до вимірюваного об'єкту за схемою де використовують допоміжний стержень і зонд.

Підготовка приладу М416 до роботи:

встановити прилад на рівній поверхні, відкрити кришку, увімкнути живлення;

для того щоб перевірити прилад необхідно встановити перемикач 1 в положення 2 "Контроль 5 Ом". Натиснути і тримати кнопку 4 та обертаючи ручку 3 "Реохорд" добитися встановлення стрілки індикатора 5 на нульову поділку. На шкалі реохорда при цьому має бути показ 5 ± 0.35 Ом;

при вимірюваннях прилад треба розміщувати безпосередньо близько від обладнання, оскільки при цьому на результат вимірювань менше впливає опір провідника, з'єднаного з затискачами 6. 

Перемикач 1 встановлюють в положення «×1»; натискають на кнопку 4 і, обертаючи «Реохорд» 3 для збільшення чутливості до найбільшого значення, встановлюють стрілку індикатора на нульову поділку; результат вимірювання дорівнює добутку показань реохорда на множник . Якщо вимірюваний опір більший 10 Ом, перемикач 1 встановлюють у положення «×5», «×20» або «×100» і виконують вимірювання аналогічно.

 

Порядок розрахунку заземлення електроустановок.

1)Визначається розрахункове значення питомого опору ґрунту з урахуванням його вологості по формулі:

 , Омм

де: k – коефіцієнт, що враховує стан землі під час виміру (додаток 6)

2) Визначається опір одиночного стержня довжиною 2.5 м за спрощеною формулою:

для кутника 50х50х5 мм  

для кутника 60х60х6 мм  

для кутника 75х75х8 мм  

При використанні у якості стержнів труб  50 мм l=2.5 м, кількість їх можна прийняти рівною кількості кутникових стержнів, розрахованих по розміру 50х50х5 мм, довжиною 2.5 м.

      3) Визначається опір групи (nдод) кутникув по формулі:

 , Ом

де: Rод – опір одиночного стержня, Ом; nдод – кількість додаткових стержнів, що треба встановити; в - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів,  який залежить від кількості стержнів і відстані між ними (додатки 7, 8).

Так, як група додаткових стержнів з’єднується з існуючим заземлюючим контуром паралельним з’єднанням опорів, то загальний опір штучного заземлення визначається по формулі:

 

Щоб заземлюючий контур виконував свою захисну функцію, необхідно, щоб Rзаг ≤ 4 Ом. Отже підставивши в вищенаведену формулу вираз Rкут , визначаємо кількість додаткових стержнів:

 

Результати вимірів і розрахунків заносяться в таблицю 1.

Таблиця.1 Результати розрахунку заземлення

№

з/пRвим, ОмRвим,гр, Ома, мKпит, Оммроз

ОммRод , Ом 

nдод ,

шт

12345678910

Завдання на самостійну роботу.

Вивчити принцип дії заземлюючого пристрою, як одного з основних заходів захисту від ураження електрострумом.

Зміст звіту.

1.Назва, мета і задачі лабораторної роботи.

2.Схема і короткий опис лабораторної установки.

3.Таблиця з результатами досліджень.

4.Результати розрахунків заземлення.

 

Частина ІІ. Короткі теоретичні положення.

Одним з основних методів захисту людини від ураження електрострумом при влаштуванні електроустановок є ізоляція струмоведучих частин до яких вона може доторкнутися.

При незадовільному стані ізоляції виникає небезпека одержання электротравм. Досвід показав, що стан ізоляції в процесі експлуатації в результаті впливу на неї зовнішніх факторів (підвищеної вологості, високої температури, агресивного середовища й ін.) погіршується.

Тому опір ізоляції повинен періодично контролюватися, що і передбачається існуючими правилами.

Контрольне випробування опору ізоляції електропроводів (напругою до 1000 В) проводитися у виробничих приміщеннях 1 раз у 3 роки.

Терміни міжремонтних профілактичних випробувань, не зв’язаних з виводом устаткування в ремонт і контрольні випробування при поточних ремонтах устаткування, встановлюються особою, відповідальною за електрогосподарство.

Вимір опору ізоляції проводиться:

між кожною фазою і землею 

між кожною парою фаз.

Опір ізоляції електропроводів в мережах напругою до 1000 В повинен бути не менш 0.5 МОм.

Опір ізоляції електропроводів вимірюється спеціальними переносними приладами – мегомметрами.

Опис приладу і схема лабораторної установки.

Робота проводиться на стенді, на якому змодельована досліджувана мережа. Схема стенда показана на рис 6.4.

 

 

Для проведення необхідних у роботі