+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
53
Мова:
Українська
(«сніжні» пластівці). Направляючи дифузор на полум’я, ліквідують горіння. Горіння при цьому припиняється за рахунок часткового зниження температури горючої речовини, а в основному за рахунок зниження концентрації кисню в зоні горіння.
Наша промисловість випускає три марки ручних вуглекислотних вогнегасників ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 (різняться один від одного ємністю балона).
У вогнегасників ОУ-2, ОУ-5 дифузор приєднаний до корпуса вентиля не за допомогою шланга, а шарнірно.
Вуглекислотні вогнегасники застосовуються при горінні електроустаткування, двигунів, при пожежах в архівах, музеях і складах з цінними паперами і товарами.
Вуглекислотою не рекомендується гасити гідрофільні легкозаймисті рідини (спирт, ацетон), у яких вона добре розчиняється, а також речовини, що можуть горіти без доступу кисню (целулоїд, терміт).
Для гасіння пожежі необхідно, взявши вогнегасник за рукоятку, повернути вентиль проти годинникової стрілки до відказу, а розтруб направити на предмет, що горить.
Варто пам’ятати, що рідке паливо починають гасити з краю вогню, прагнучи перекрити вуглекислотою поверхню палаючої рідини. При використанні вогнегасника його не слід нахиляти, тому що це може ускладнити вихід вуглекислоти через сифонну трубку.
Для запобігання вибуху вуглекислотні вогнегасники необхідно оберігати від нагрівання і від ударів. При розрядці вогнегасника вентиль і дифузор сильно охолоджуються, тому вогнегасник слід тримати тільки за ручку.
Вуглекислотно-брометилові вогнегасники (ОУБ)
У вуглекислотно-брометилових вогнегасниках в якості заряду, застосовуються галоїдоутримуючі вуглеводи (бромистий етил, бромистий метилен, тетрафтордіброметан) і склади на їхній основі (С2H5Br2 – 97% і СО2 – 3% по вазі).
Галоїдоутримуючі вуглеводи – це важкі рідини (питома вага1.46 – 1.50 т/м3) з низькою температурою кипіння (+30ос). При нагріванні вони легко переходять у газоподібний стан.
Основою вогнегасної дії є гальмуючий ефект: гальмуюча дія на хімічні реакції, в тому числі на реакцію горіння.
Застосовуються ОУБ для гасіння як твердих, так і рідких пальних матеріалів (бензин, нафта, лаки і т.п.), електричних установок, машинних відділень, трансформаторів, комутаторних установок і ін. Галоїдоутримуючі вуглеводи в 3.5 рази ефективніші при застосуванні ,ніж вуглекислотні.
Промисловість випускає вуглекислотно-брометилові вогнегасники марок ОУБ-3А, ОУБ-7А.
Балон вогнегасника зварений, тонкостінний, а замість дифузора встановлена насадка (сплющена трубка), що створює вузький віялоподібний струмінь рідини при виході заряду. Для ефективного викиду заряду у вогнегасник нагнітається вуглекислий газ до тиску 0.8 МПа. Час дії даного вогнегасника 35-40 с.
Вогнегасники цього виду можуть застосовуватися при температурах від –60оС до +55оС. Варто пам’ятати, що бромистий етил має яскраво виражені наркотичні властивості. Він може викликати подразнення дихальних шляхів, розлад центральної нервової системи, а також порушення роботи печінки і нирок.
Галоїдоутримуючі вуглеводи не можна застосовувати:
для гасіння пожеж у закритих приміщеннях, що не провітрюються (наприклад, у бомбосховищах, підвалах і т.п.);
для гасіння легких металів (наприклад, магнію, алюмінію, натрію, тому що при взаємодії з цими металами може відбутися вибух).
Порошкові вогнегасники (ОП).
Вогнегасник порошковий (ОП) - вогнегасник з зарядом вогнегасячого порошку.
Для гасіння пожеж усе більш широке застосування знаходять порошкові вогнегасники. До складу найбільш розповсюдженого порошку, що використовується в таких вогнегасниках, входять приблизно:
95-98% бікарбонату натрію (NaHCO3);
1-3% стеарату магнію для поліпшення гідрофобних властивостей;
1-3% різних хімічних домішок для поліпшення текучості і здатності до збереження (тальк).
Дія порошків полягає в тому, що потрапляючи на палаючий предмет, вони розплавляються й утворюють суцільний склоподібний шар, що перешкоджає надходженню кисню в зону горіння. Під дією високої температури проходить виділення вуглекислого газу за рахунок чого знижується концентрація кисню в зоні горіння.
Найпростіший порошковий вогнегасник являє собою пластмасовий циліндричний корпус, у горловину якого вставляється сітчастий розпилювач. Горловина закривається кришкою на різьбі з гумовою прокладкою.
Щоб подати вогнегасячий порошок до джерела горіння, треба зняти кришку й енергійно струснути корпус. Для зручності користування вогнегасником нижня частина корпуса має менший діаметр, а горловина зроблена подовженою з певним нахилом.
Порошкові вогнегасники призначені для гасіння невеликих вогнищ, вони є єдиним засобом гасіння лужних металів, кремнійорганічних і інших з’єднань.
Ефективність застосування вогнегасників в залежності від класу пожежі і зарядженої вогнегасячої речовини
Характеристика класу
В О Г Н Е Г А С Н И К И
водяніповітряно-пінніпорошкові
вугле-кислотні
хладо-нові
Р М1Н1С1
Горіння твердих речовин++++++++++3++
Горіння рідких речовин-++ ++2++++++
Горіння газоподібних речовин----+++-+
Горіння металів----+++4--
Об’єкт гасіння електрооблад-нання під напругою----+++++5++
Примітка: +++ найбільш ефективні при гасінні пожежі даного класу; ++ застосовуються для гасіння пожежі даного класу, + вогнегасники, які недостатньо ефективні для гасіння пожежі даного класу; - вогнегасники, які не застосовують для гасіння пожежі даного класу.
Завдання на самостійну роботу.
Вивчити вогнегасячі властивості води, піни, інертних газів, галоїдоутримуючих вуглеводів і порошкових складів.
Зміст звіту.
1.Назва лабораторної роботи.
2.Мета роботи.
3.Принцип дії і застосування вогнегасників таблиці 1.
Таблиця 1. Характеристика вогнегасників
Тип вог-негасникаВогнега-сяча речовинаОсновні складові зарядуЄмність
(л)Час дії,
(хв)Даль-ність дії, мОбласть застосуван-ня
1234567
Література
І. ЗАКОНИ УКРАЇНИ
„Про охорону праці" від 14. 10. 1992 р. „Про пожежну безпеку" від 17. 12. 1993 р.
„Про забезпечення