Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика розучування пісенно-хорового репертуару учнями молодшого шкільного віку

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
Розділ 1. Слухання музики та його значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності
1.1 Слухання та сприйняття музики в початкових класах
1.2 Вокальне виховання в хорі та поняття вокально-хорових навичок
1.3 Вікові особливості та музична характеристика дітей молодшого шкільного віку
Розділ 2. Методика розучування пісенно-хорового репертуар учнями молодшого шкільного віку
2.1 Початковий етап роботи з молодшими школярами
2.2 Застосування основних методів і прийомів розучування пісенно-хорового репертуар учнями молодшого шкільного віку на практиці
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Актуальність теми. Музика як символічна мова завжди вимагає індивідуального розкриття. Багатобарвна палітра виражених у музиці емоцій розвиває в людині здатність співпереживати й розуміти почуття іншої людини. Виникнення таких емоційних станів необхідно враховувати в музично-педагогічному процесі, оскільки вони тісно пов’язані з відчуттям музичної форми, досконалості виконання, підпорядкування технічних складностей музичного образу. У зв’язку з тим, що вчитель музики часто зустрічається з виникненням таких емоцій, їх корекція є важливим аспектом його методичної підготовки.
Метою нашої роботи є теоретичне обгрунтування особливостей розучування пісенно-хорового репертуар учнями молодшого шкільного віку, а також у виявленні комплексу методів, що сприяє засвоєнню цих навичок.
Об'єктом дослідження є вокально-хорова підготовка учнів.
Предмет дослідження: процес розучування пісенно-хорового репертуар учнями молодшого шкільного віку
Вивчення методичної та наукової літератури, аналіз досвіду провідних музичних педагогів і методистів, а також моєї особистої роботи з дитячим хоровим колективом дозволили сформулювати гіпотезу дослідження: розвиток вокально-хорових навичок хорового співу на уроках музики проходить більш ефективно тоді, коли музичне навчання здійснюється систематично, в тісному зв'язку педагога та учнів, на тлі формування загальної музичної культури дитини у молодшому шкільному віці і, нарешті, з урахуванням вікових та особистісних якостей дитини.
Мета, предмет і гіпотеза визначають наступні завдання дослідження:
1. проаналізувати історію хорового навчання дітей в процесі розвитку викладання музичної культури;
2. визначити конкретну послідовність формування початкових навичок співочих навичок в початковий період навчання;
3. розглянути систему музично-співочого матеріалу (пісень і вправ), відповідних вищеназваної завданню;
4. розкрити особливості віку (психологічні та індивідуальні) молодших школярів.
Особливе значення при виконанні даної роботи приділялася методологічним засадам дослідження. Тут ми спиралися на вивчення досліджень в галузі методики вокального виховання дітей. Відзначимо статті та нариси С. Гладкої, Н. Тевлина, Н. Черноіваненко, Л. Дмитрієва, О. Апраксиной, Л. Безбородова, Г. Стулова, а також сучасні дослідження по роботі з дитячими хоровими колективами К. Ф. Микільської-Берегівської, М. С. Осенневой, В. А. Самаріна, В. Л. Живова та інших педагогів. Також у своїй роботі ми використовували роботи вчених психологів в області вікової психології, таких як Ю. К. Бабанського, І. Я. Лернера, Я. А. Пономарьова, С. Л. Рубінштейна.
У своїй науковій роботі ми використовували такі методи дослідження:
1. теоретичний аналіз літератури з точки зору формування вокально-хорових навичок в учнів молодшого шкільного віку;
2. узагальнення сучасного педагогічного досвіду, спрямованого на формування навичок хорового співу у молодших школярів із залученням власного практичного досвіду;
3. Експериментальне вивчення шляхів і методів формування хорових навичок у молодших школярів.
 
Розділ 1. Слухання музики та його значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності
 
1.1 Слухання та сприйняття музики в початкових класах
 
Одним з важливих завдань музичного виховання в школі є підвищення загальної музичної культури дітей, розширення їх музичного світогляду. Цьому сприяє слухання музики та її інтерпретація. Слухаючи музику, учні знайомляться з творами різних композиторів, а це сприяє вихованню їх художнього смаку. Молодші школярі люблять слухати музику. Цей вид занять урізноманітнює урок співу, робить його змістовнішим, допомагає прищепити любов до музики, підготувати культурного слухача.
Музика, яку слухають діти, повинна відповідати тим самим вимогам, що й пісні, які розучуються учнями. Доступність музики визначається насамперед її змістом, близькістю її тематики дитячим інтересам. Доступність музики у молодшому віці визначається і обсягом музичного твору та його змістом. У дітей молодших класів вистачає уваги тільки на те, щоб прослухати коротку п'єсу або пісню, яка триває не більше одної, максимум півтори хвилини. Поступово обсяг уваги розширяється, створюється навик уважно слухати музику протягом довшого часу. Досвід показує, що найкраще і найлегше з інструментальної музики сприймається музика танцювальна (сюди входять і марші), сюжетна і музика пісенного складу з простою, ясною мелодією, що добре запам'ятовується.
Саме на цих началах побудований “Дитячий альбом” Чайковського. В ньому ми знаходимо музику танцювального характеру (полька, вальс, мазурка), п'єси зображального (“Жайворонок”, “Гра в коней”) і пісенного характеру (“Старовинна французька пісня”, “Неаполітанська пісня” і т. д.). Всі згадані п'єси коротенькі за розміром і тематика їх пов'язана з дитячими інтересами[5].
У III і IV класах музичні твори трохи ускладнюються як за обсягом, так і за змістом. Якщо в І і II класах учитель знайомить дітей здебільшого з творами, написаними спеціально для дітей, то в III і IV класах використовуються і деякі твори для дорослих. Якщо, наприклад, у молодших класах діти слухають твори з “Дитячого альбома”,
Фото Капча