Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика розучування пісенно-хорового репертуару учнями молодшого шкільного віку

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

В. М. Теплов, “почуття музичного метру має не тільки моторну але й емоційну природу: в основі його лежить сприймання виразності музики. Тому поза музикою чуття музичного ритму не може ні пробудитися, ні розвиватися” [17, 197]

Виховання чуття ритму є частиною музичного і фізичного виховання, вважає Н. Ветлугіна, бо воно сприяє впорядкуванню діяльності нервової системи, а також є важливою стороною естетичного виховання. Ритміка сприяє фізичному розвитку дитини. Власне слуховий розвиток передбачає наявність у дітей здатності розрізняти темпи, звукові тривалості (половинні, четвертні, восьмі, шістнадцяті ноти, метричні долі). Припускається, що діти повинні відчувати і передавати прості ритмічні рисунки, динамічні та агогічні відтінки. Передбачається також спонтанна творча імпровізація дітей на теми, що їх підказують різні малюнки, оповідання, фільми. [9].
Слабкість музичних слухових уявлень суттєво затрудняє для дитини будь-які спроби співу, зменшуючи можливості розвитку іншого, емоційного компонента музичного слуху, – вважає О. Ростовський. У свою чергу, це перешкоджає й розвитку музично-ритмічного почуття. У таких випадках дітей нерідко відносять до категорії немузичних. Та, на думку вченого, подібна оцінка здебільшого буде помилковою. Достатньо звернути увагу на розвиток саме музичних слухових уявлень, як інші музичні здібності теж почнуть успішно розвиватися. [10]
Музичне виховання дітей починається з набуття досвіду, складовими частинами якого є слухання музики та її створення. Творчу здібність Н. Ветлугіна називає здатністю до самовираження. На її думку, це природжена здібність, яку можна розвивати. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Музична діяльність може бути тоді творчою, якщо брати в ній активну участь: драматизувати пісні, тлумачити їх, придумувати ритми та ін. Діти можуть або імпровізувати пісні, або ж їх творити на близькі та знайомі сюжети (про поїзди, літаки тощо). [5].
За результатами дослідження Н. Ветлугіної музично-творчі прояви молодших школярів незначні. Вони можуть виявитися в імпровізації мелодії, стимулом створення якої є малюнки, слова, вигадані дитиною, який-небудь випадок із життя. Інші діти слухають і повторюють цю мелодію. Трохи пізніше дітям можна запропонувати закінчити (дотворити) мелодію, яку розпочав вихователь. Можливі й завдання додому – дитина повинна придумати свою пісню. [2].
Музичний розвиток молодших школярів буде успішним за умови врахування суперечності між особистістю дитини з властивими їй музичними нахилами та участю в колективній музичній діяльності. Розв’язання проблеми розвитку музикальності школярів, які мають різні задатки і різну підготовку, в умовах колективних занять є одним з основних завдань учителя музики.
 
Розділ 2. Методика розучування пісенно-хорового репертуар учнями молодшого шкільного віку
 
2.1 Початковий етап роботи з молодшими школярами
 
Молодший хор, як вже зазначалося вище, характеризується обмеженим голосовим діапазоном. До першої октави – ре – мі-бемоль другої октави. Тут тембр голосу важко визначити на слух. Рідко зустрічаються яскраво виражені сопрано, ще рідше альти. У зв'язку з цим, ми вважаємо, що на початку занять поділ на хорові партії недоцільно. Головне наше завдання – домогтися унісонного звучання хору.
Перед молодшим хором стоять завдання засвоєння диригентських жестів і вироблення гарної реакції на них (увага, дихання, вступ, зняття, фермата, піано, форте, крещендо, дімінуендо і т. д.). Особливу увагу тут варто приділити диханню – широкому диханню по фразах. Кожне заняття молодшого хору (хор займається 1 раз на тиждень 45 хвилин) починаємо звичайно з виспівування, далі йдуть вправи хорового сольфеджіо. Всі розучуємо пісні виписуємо на дошці. Іноді застосовуємо прийом релятиви: щоб уникнути зайвих тональності з багатьма знаками на дошці пишемо найближча зручна, наприклад замість ре-бемоль мажору ре мажор, замість фа мінору мі мінор і т. д. Розучування пісні може проходити з голосу (по слуху), особливо на першому етапі, тому що надмірне користування нотами може відштовхнути дітей від занять (складно!), але потім потрібно повернутися до нот[11].
Спів мелодій по нотах приносить певну користь. По-перше, діти звикають співати по нотах, по-друге, відбувається психологічна перебудова: «виявляється, це цікаво – співати по нотах, і не так вже важко». Нами обов'язково враховуються і особливості віку дітей, які відзначалися нами в першому розділі нашого дослідження. Так, у молодших класах діти досить швидко втомлюються, увага їх притупляється. Для його концентрації доводиться чергувати самі різні методичні прийоми, активно застосовувати ігрові моменти, все заняття будувати по наростаючій лінії.
Хоровий урок, на нашу думку, повинен проходити стрімко, емоційно. Надалі кожен хороший хоровий колектив – це актив для проведення співок, співу на зборах. Використання комплексу різних методів і прийомів має бути орієнтоване на розвиток основних якостей співочого голосу дітей шляхом стимулювання, перш за все, слухового уваги і активності, свідомості та самостійності.
Диференціація якостей звучання голосу і елементів музичної виразності, а також власне вокальне виконання грунтується на використанні всіх видів розумової діяльності учнів. [20] Навіть уявлення «в умі» звуку до того як він буде відтворений голосом, – складний психічний процес, що вимагає аналізу і узагальнення, уваги, м'язової пам'яті і т. п. Для реалізації такого підходу до розвитку дитячого голосу необхідно знання педагогом голосових можливостей дітей від народження і до настання мутаційного віку і розумінням завдань вокальної роботи для кожного етапу навчання. Так само необхідною умовою формування вокально-хорових навичок є правильний
Фото Капча