Мікроекономічний ринок продуктів: модель чистої конкуренції (максимізація прибутку в довгостроковому періоді)

3. Чиста конкуренція і ефективність

Кінцевий стан довгострокової рівноваги для кожної фірми матиме однакові основні характеристики. Ціна (і граничний виторг) встановиться на рівні, де вона дорівнюватиме мінімальним середнім загальним витратам (рис. 4). Оскільки крива граничних витрат перетинає криву середніх загальних витрат у точці їх мінімуму, у стані рівноваги у довгостроковому періоді «все перебуває у рівновазі». MR = Р= МС = мінімальним АТС. 

 

 

Згідно з правилом МR = Р = МС конкурентна фірма може привласнювати економічні прибутки або збитки у короткостроковому періоді і зароблятиме лише нормальний прибуток у довгостроковому періоді. З цієї рівності також випливають висновки, які стосуються ефективності чисто конкурентної економіки і мають важливе суспільне значення.

Чисто конкурентна економіка за певних обмежень призводитиме до найефективнішого використання обмежених ресурсів суспільства. Економіка, конкурентних цін використовуватиме обмежену кількість наявних у суспільства ресурсів так, що максимізуватиме задоволення потреб споживачів. Ефективне використання обмежених ресурсів передбачає виконання двох умов:

• досягнення розподільної ефективності (для досягнення розподільної ефективності ресурси повинні розподілятися між фірмами і галузями так, щоб суспільство (споживачі) отримали найбажаніший для себе набір товарів і послуг. Розподільна ефективність реалізується тоді, коли зміною складу продукції уже неможливо досягати чистої вигоди для суспільства) ;
• виробничої ефективності (виробнича ефективність потребує, щоб кожен товар або послугу з цього оптимального набору виробляли за найнижчих можливих витрат).

Ефективність виробництва

У довгостроковому періоді конкуренція змушує фірми виробляти у точці мінімальних середніх загальних витрат виробництва і призначати ціну, що відповідає цим витратам. Така ситуація є найбажанішою з точки зору споживача. Вона означає, що фірми повинні використовувати найпроґресивніші (найменш витратні) технології, інакше вони не зможуть вижити. В цьому випадку для виробництва кожного конкретного обсягу продукції використовуватиметься мінімальна кількість ресурсів.

Споживачі отримують зиск від найнижчої ціни продукта, яка можлива за витрат, що переважають за даних умов. Витрати, що наводяться у кожному випадку, – це тільки ті витрати, які істотні для виробництва продукту. Оскільки продукти у конкурентних галузях стандартизовані, то в їх ціні немає торгових і рекламних витрат, які звичайно додаються до витрат виробництва при визначенні ціни продукту.

Розподільна ефективність

Конкурентне виробництво будь-якої сукупності товарів не обов'язково сприяє ефективному розподілові ресурсів. Виробництво повинно бути не лише технологічно ефективним; воно мусить виробляти саме «правильні блага», яких найбільше потребують споживачі. Конкурентна ринкова система функціонує так, що ресурси надаються для виробництва такої сукупності товарів, яка найкраще задовольняє уподобання і смаки споживачів.

Грошова оцінка будь-якого продукту є суспільна міра, або показник відносної граничної цінності цього продукту. Ціна відображає граничну вигоду, яку отримують від продукту. Граничні витрати виробництва продукту вимірюють вартість, або відносну цінність, інших товарів, які можна виробляти за допомогою ресурсів, використаних на виробництво додаткової одиниці даного продукту. Ціна продукту вимірює граничні вигоди, або задоволення, які суспільство отримує від додаткових одиниць продукту, а граничні витрати на виробництво додаткової одиниці продукту вимірюють витрати (вартість) для суспільства інших продуктів у випадку використання ресурсів для виробництва більшої кількості продукту.

 

 

У довгостроковому періоді конкурентні фірми, які максимізують прибуток, визначають для себе обсяг виробництва, за якого ціна дорівнює тривалим граничним витратам.

Стан тривалої конкурентної рівноваги виникає тоді, коли (а) фірма максимізує прибуток; (б) всі фірми одержують нульовий прибуток, а отже, немає стимулу входити в галузь або виходити з неї; (в) попит на товар дорівнює пропозиції.

У довгостроковому періоді конкурентна ціна дорівнюватиме мінімальним середнім загальним витратам виробництва, бо економічні прибутки зумовлюватимуть входження нових фірм у конкурентну галузь доти, доки конкуренція не усуне ці прибутки. І навпаки, збитки спричинятимуть вихід фірм з галузі доти, доки ціна продукту знову не покриватиме витрати на одиницю продукції.

Крива пропозиції в довгостроковому періоді досконало еластична для галузі з постійними витратами, але є висхідною для галузі зі зростаючими витратами і спадною для галузі зі спадними витратами.

Рівність ціни та мінімальних середніх загальних витрат у довгостроковому періоді означає, що конкурентні фірми використовуватимуть найефективніші доступні технології та призначатимуть найнижчу ціну, сумісну з їхніми витратами виробництва.

Рівність ціни і граничних витрат означає, що ресурси буде розподілено відповідно до смаків та уподобань споживачів. Конкурентна система цін перерозподілятиме ресурси відповідно до зміни уподобань споживачів, технологій або пропозиції ресурсів, щоб з перебігом часу підтримати розподільну ефективність.

Багато ринків можуть наближатися до ринків, відкритих для конкуренції, в тому розумінні, що одна чи більше фірм діють так, нібито вони мають справу з майже горизонтальною кривою попиту на їхній товар. Водночас кількість фірм у галузі не може бути надійним показником тієї межі, до якої