Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжкультурне співробітництво як чинник зовнішньої та внутрішньої політики в умовах державотворчих зрушень

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
КУЧМІЙ Олена Петрівна
 
УДК 327:304.4
 
МІЖКУЛЬТУРНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ЗРУШЕНЬ
 
23.00.03. – політична культура та ідеологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
 
Київ – 2006
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник:
доктор політичних наук, професор МАКАРЕНКО Євгенія Анатоліївна, завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 
Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор ОНИЩЕНКО Ірина Григорівна, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету кандидат історичних наук, доцент СЕРБІНА Наталя Федорівна доцент кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Провідна установа: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, м. Київ.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Реальні зміни у світовій політиці виявилися істотно радикальними для дослідників міжнародних відносин: трансформації потребують теоретичного обґрунтування процесів глобального розвитку та впливу глобалізації на міжнародну взаємодію. Наукові розвідки і польові дослідження політичної картини світу свідчать, що будь-яка проблематика (політична, економічна, науково-технічна, військова, культурна), яка стала предметом державної політики, набуває міжнародного характеру, втілюється у міждержавних відносинах, реалізується через зовнішню політику. Зовнішня політика виражає загальноцивілізаційні тенденції – глобалізацію, становлення інтелектуального суспільства, формування пріоритетів самодостатності нації, уникнення нерівності цивілізаційного розвитку на основі конструктивного міжнародного співробітництва, трансформацію стратегій, методів і засобів дипломатичної діяльності – і реалізується через стратегії міжнародного співробітництва, доктрини внутрішньої політики, трансформацію дипломатичної діяльності та забезпечення національних інтересів на міжнародній арені. 
Одним з чинників зовнішньої та внутрішньої політики в умовах державотворчих зрушень є міжкультурне співробітництво, яке набуло асиметричного характеру в умовах культурної експансії розвинутих країн та поширення їх політичної ідеології на глобальному, регіональному та національному рівнях. Актуальність дослідження визначається домінуванням у політичній, економічній та культурній сферах міжнародних відносин визнаних лідерів у процесах глобалізації – США, Франції, Канади, ФРН, Великої Британії, Японії, яке супроводжується формуванням нової парадигми світової політики.
Чинники включення України в процеси міжнародної та європейської інтеграції впливають на зовнішньополітичну доктрину держави, визначають пріоритети і сутність цієї політики, яка вбачається у використанні досвіду розвинутих країн та реалізації позитивних тенденцій національного розвитку. Європейська та євроатлантична інтеграція як вектор зовнішньої політики України, співробітництво з міжнародними організаціями мають сприяти розробці ефективних національних стратегій і програм міжкультурного співробітництва, демократизації політичних інститутів і трансформації політичної культури, плюралізму вираження поглядів і активній участі українського суспільства в політичних процесах ХХІ століття. Міжнародні прагнення України потребують державної підтримки на рівні політичних рішень, ефективного міжкультурного діалогу, законодавчого забезпечення і спрямованого впливу владних структур на усвідомлення суспільством нових можливостей життєдіяльності.
Досвід політичної діяльності суверенної України на світовій арені, зокрема, у сфері міжкультурного співробітництва, зумовив зростання наукового інтересу до дослідження проблем забезпечення національних інтересів засобами культурної дипломатії, яка на глобальному, регіональному та національному рівнях міжнародних відносин набуває все більшої актуальності і виявляє специфіку державних стратегій.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер держреєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 0102U001229). 
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі теоретичного і практичного матеріалу розкрити сутність та особливості політики міжкультурного співробітництва на глобальному, регіональному та національному рівнях, визначити ефективність зовнішньої і внутрішньої політики держав у контексті міжкультурної взаємодії та політичних взаємовпливів. Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань: 
проаналізувати та систематизувати теоретико-методологічні засади міжкультурного співробітництва як чинника політичної культури та ідеології;
виявити та охарактеризувати структурні (глобальні, регіональні та національні) рівні політики міжкультурного співробітництва;
визначити складові комплексного впливу політики міжкультурного співробітництва на зовнішню та внутрішню політику держав в умовах державотворчих зрушень;
дослідити стратегічні імперативи політики міжкультурного співробітництва на прикладі таких провідних країн, як США, Канада і Французька Республіка; 
розкрити роль і значення культурної дипломатії як засобу політичного впливу.
Реалізація поставлених завдань здійснюється за допомогою дослідження найсуттєвіших загальнотеоретичних концепцій розвитку політичної культури з урахуванням феномену глобалізації і впливу чинника міжкультурного співробітництва на міжнародні відносини та прикладних досліджень специфіки міжкультурного співробітництва; перспектив включення України у світові міжкультурні процеси, її ролі та місця в міжкультурному співробітництві на основі чинників глобальної інтеграції.
Об’єктом дослідження є міжкультурне співробітництво в системі міжнародних відносин в умовах політичної глобалізації.
Предметом дослідження є політика міжкультурного співробітництва в рамках міжнародних організацій та політичній практиці США, Канади і Французької Республіки.
Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, були використані такі наукові методи: загальнонаукові – системний, структурно-функціональний, компаративний, інституційний; загальнологічні – прийняття рішень, прогнозування та аналізу, а також емпіричний, статистичний, описовий. Перевага надавалась системному методу, що уможливив комплексний підхід до аналізу проблеми політики
Фото Капча