Модель чистої конкуренції: попит на продукт конкурентного продавця

Ринок, як відомо, представляє собою складну систему відтворення, всі елементи і ланки якої знаходяться під постійним впливом попиту і пропозиції. При цьому реальний ринок завжди представляє собою синтез двох полярних сил – конкуренції і монополії. В структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються малий, середній та великий бізнес. Метою кожного підприємця є отримання прибутку. Однак обсяги прибутку залежать від ринкової ситуації, від типу конкуренції, в якому функціонує дане підприємство.

В цій темі ми розглянемо основні характерні особливості типових ринкових структур: досконалої конкуренції, монополії, монополістичної конкуренції і олігополії. Почнемо аналіз з визначення поняття „досконалої” і „недосконалої конкуренції.

Для економістів ринок досконалої конкуренції складається з багатьох продавців, жоден з яких не впливає на ціну, за якою продається продукція. Досконала конкуренція представляє собою крайній випадок, оскільки на багатьох реальних ринках індивідуальні продавці можуть впливати на ціну. Ринок недосконалої конкуренції – це ринок, який охоплює простір між монополістичною конкуренцією і монополією. Кожне з підприємств, що функціонує в цьому просторі, володіє певною ринковою владою, тобто може в тій чи іншій ступені. впливати на ціну. Цей вплив визначається за допомогою специфічних показників і залежить від еластичності попиту на товар, кількості фірм на ринку тощо.

Для того, щоб визначити, в яких умовах функціонує фірма, необхідно розглянути поняття структури ринку. Саме структура ринку характеризує умови, в яких відбувається конкуренція. Поняття структури ринку (в деяких джерелах „типи ринку” або „моделі ринку”) визначають за певним набором характерних ознак, які можна назвати „типовими ознаками”. В розділі наводиться таблиця „Типові моделі ринку”, за допомогою якої можна визначити характерні особливості кожної ринкової структури. Основними характерними ознаками слід вважати наступні:

• Кількість виробників.
• Тип продукту.
• Ступінь контролю над ціною.
• Умови вступу в галузь.
• Нецінова конкуренція.

Очевидно, що даний перелік – це перелік основних характерних ознак. Крім цього, існують таку ознаки, як доступність інформації (так звана „прозорість ринку”), можливість змов між продавцями і покупцями, тощо. Їх, скоріше можна вважати похідними ознаками, розгляд яких буде продовжено і деталізовано під час аналізу таких ринкових структур, як монополія, монополістична конкуренція і олігополія. Завдання даної теми – визначення основних типових моделей ринку і детальний розгляд досконало конкурентних ринків.

Для початку необхідно чітко визначити, в якому випадку окрема фірма вважається досконало конкурентною. Детальний аналіз включає визначення, характерні риси, сферу дії. Виявляється, що конкурентний ринок – це скоріше ідеальна модель, ніж повсякденність. В наступному питанні розділу розглядається поняття „ідеальних” і „реальних” ринків і підкреслюється важливість вивчення моделі досконалої конкуренції, оскільки:

Ця модель показує, яким чином розміщувалися б ресурси і встановлювалися ціни за умови найефективнішого розподілу цих самих ресурсів.

Модель досконалої конкуренції – це модель класичного ринку з ностальгічними спогадами про „невидиму руку” А. Сміта, економічної системи, в якій рух товарів, послуг і ресурсів є безперешкодним.

Вивчення поведінки фірми почнемо з поняття „попит на продукт конкурентного виробника”. Необхідно повторити матеріал розділу „Еластичність попиту: види і типи” (). Оскільки кожен з виробників на ринку володіє лише незначною часткою від всього рівня ринкових продаж, ця характерна особливість дає право говорити про абсолютно еластичний попит на продукт для окремого товаровиробника. Ця особливість обумовлює поведінку виробника на ринку досконалої конкуренції, виробника -„одержувача ціни”, для якого ринок і споживач -з його смаками і перевагами, взаємодія попиту і пропозиції – єдине джерело ціноутворення.

Ця умова дає підставу вважати чисту конкуренцію ідеальною ринковою структурою, визначає подальшу поведінку виробника на ринку і знаходить своє відображення у визначенні і специфічності середнього, граничного доходу, розгляд яких проводиться в четвертому пункті даної теми. Аналіз конкурентної фірми, який ми проведемо в цьому розділі, дасть можливість визначити криву пропозиції фірми і галузі.

 

 

Попит і пропозиція – два фактора формування цін на ринку; вони визначають криві витрат і доходів фірм. Але їх дія залежить від різних форм ринку.

В XIX ст. і на початку XX ст. авторі теорії ринків і цін розглядали дві ситуації: в умовах досконалої конкуренції і в умовах монополії.

Економісти класичного і неокласичного напрямків докладно проаналізували процес формування цін в умовах досконалої конкуренції, на ринках, де кожна фірма надто мала, щоб впливати на ринкову ціну. Будь-який перелік товарів, наприклад: автомобілі, сигарети, персональні комп'ютери, електроенергія, не надається для визначення досконалої конкуренції. Сучасна економічна реальність потребує вийти за межі досконалої конкуренції, оскільки у кожній ринковій економіці більшість галузей містить значні елементи недосконалої конкуренції.

Тема «типові моделі ринку” розглядає основні характерні особливості, за якими можна кожну фірму охарактеризувати з точки зору її основних моделей поведінки. Саме ці характерні особливості дають можливість віднести підприємство до тої чи іншої ринкової моделі.

Ми побачимо, що існують як реальні (олігополія і монополістична конкуренція), так і ідеальні (досконала конкуренція і монополія) ринкові моделі. Доведемо необхідність детального вивчення ринку досконалої конкуренції як деякого „ідеалі” для визначення ефективності розподілу ресурсів і ефективності в ринковій економіці.

В даній темі ми розглядатимемо, як формується попит на продукт конкурентного виробника і чому