Модель чистої конкуренції: попит на продукт конкурентного продавця

Вступ

1. Типові моделі ринку

Поняття ринкової структури

Реальні та ідеальні структури

Характерні риси типових ринкових моделей

Конкуренція і підприємництво

Чиста конкуренція: сфера її дії і основні особливості

Попит на продукт конкурентного продавця

Крива попиту на продукт конкурентного продавця

Середній, валовий і граничний дохід конкурентного продавця

Висновки

1. Типові моделі ринку.

1. 1. Поняття ринкової структури

Сучасна ринкова економіка – це світ, що складається з величезної кількості різноманітних фірм. Всі вони, від гігантських корпорацій до дрібних фермерських господарств, виробляють і продають стандартизовані, диференційовані, унікальні товари і послуги, встановлюють ціни, проводять рекламні компанії, максимізують прибутки. Аналіз кожної окремої галузі був би неможливим, якщо не визначити декілька основних структур ринку, які б відповідали загальним характерним рисам.

Структуру, або як її ще називають „модель „ ринку, визначають за кількістю фірм та покупців на ринку, за наявністю та доступністю інформації, за легкістю входження і виходу з конкретного ринку. Основні характерні особливості наводяться в п. 1. 3 даного питання плану. Саме структура ринку, яка характеризує умови конкуренції, визначає основні напрямки поведінки фірми. На структуру ринку може впливати держава через ухвалення економічних законів.

Економісти виділяють чотири основних моделі ринку: чиста (досконала) конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція і олігополія.

Досконала конкуренція – це ринок, на якому кожний виробник не може впливати на ринкову ціну. При досконалій конкуренції дуже багато фірм виробляє стандартизований продукт (пшениця, картопля) і кожна настільки мала, що займає незначну частку галузевого випуску продукції.

Якщо якась фірма може впливати на ринкову ціну своєї продукції, її класифікують як «недосконалий конкурент». Межі дії недосконалої конкуренції охоплюють ринкові моделі чистої монополії, олігополії і монополістичної конкуренції. Всі фірми, що функціонують в таких умовах, володіють певним ступенем контролю над ціною продукції галузі. Ступінь контролю визначається ринковою владою і залежить від багатьох факторів: кількості фірм, еластичності попиту на товар, бар’єрами для вступу в галузь.

1. 2. Реальні та ідеальні структури

Якщо уважно розглянути наведені вище ринкові структури і проаналізувати реальні ринки, можна поділити ці теоретичні моделі на реальні (олігополія і монополістична конкуренція) і ідеальні (досконала конкуренція і монополія). Важко знайти реально діючі аналоги на реальному ринку як чистій конкуренції, так і її антиподу чистій монополії. Так, ринок сільськогосподарської продукції, валюти, цінних паперів наближаються до такої абстрактної моделі. а міські комунальні служби виглядають як природні монополії, але, зазначимо, що продукція дуже рідко взагалі не має замінників, а на ринку майже завжди є один-два дрібних конкуренти. Виникає питання про доцільність вивчення таких ідеальних моделей. Є ряд важливих причин, через які дентальний аналіз як досконалої конкуренції, так і монополії вкрай необхідний для планування поведінки фірм в інших, реальних ринкових моделях.

Найбільш повно, на наш погляд вони подані в [1]:

Аналіз ідеальних ринкових структур розкриває, яким чином розміщувалися б ресурси і встановлювалися ціни, якби не було ніяких ринкових недосконалостей.

2. Показує шлях до найефективнішого розподілу ресурсів за певних умов та обмежень.

Допомагає збагнути таку економічну систему, в якій рух товарів і ресурсів є безперешкодним.

Аналіз дає змогу побудувати точні моделі, які демонструють усі альтернативи відносно обсягу випуску продукції та рівня цін а отже, сприяють максимізації прибутку фірми.

1. 3. Характерні риси типових ринкових моделей

В таблиці 1 Типові моделі ринку показані основні характерні ознаки основних ринкових структур. Також наводяться сфери реальної економіки, в яких ці структури найбільш дійсно реально функціонують. Очевидно, що можна навести багато інших ознак, таких як прозорість ринку, можливість заключення таємних угод, але на нашу думку, їх слід вважати похідними. Основними характерними ознаками, на нашу думку, слід вважати наступні:

• Кількість виробників.
• Тип продукту
• Ступінь контролю над ціною.
• Умови вступу в галузь.
• Нецінова конкуренція.

Саме вони визначають і рівень цін і обсяги виробництва і величину прибутків підприємств.

1. 4. Конкуренція і підприємництво

Одним з найважливіших досягнень економічної думки XX століття стала теорія монополістичної конкуренції. «Сили монополії і конкуренції нерозривно сплітаються в єдину тканину, відрізняючись у ній лише своїми візерунками», – зазначав її творець Едвард Чемберлін. Але він, як і Джоан Робінсон, що розробила концепцію недосконалої конкуренції, розглядав взаємодію монополії і конкуренції переважно відірвано від історичного розвитку.

Тим часом в різних історичних умовах співвідношення між ними складалося по-різному. Не менш важливою є й та обставина, що при уважному аналізі в процесі історичних змін співвідношення монополії та конкуренції можна виявити певні циклічні закономірності.

Аналіз циклічного розвитку монополії та конкуренції має велике значення для обґрунтування місця конкурентної політики в загальній стратегії реформування економіки України. Розуміння цих питань та їх врахування дозволить підвищити дієвість державної політики, спрямованої на пристосування української економіки до пануючих тенденцій глобального розвитку.

Аналізуючи вільну конкуренцію, необхідно насамперед зазначити, що про її панування протягом XIX століття можна говорити