Модель чистої конкуренції: попит на продукт конкурентного продавця

Монополія є джерелом розбіжностей між приватним інтересом і загальною користю. Якщо конкуренція стримується, то приватна вигода підприємця суперечить інтересам суспільства. Такий тип ринкової економіки характерний для початку XX століття. Він був ненабагато ефективніший, ніж радянська командна система. Свідченням його неефективності стала «Велика депресія». Незважаючи на величезні відмінності, криза української економіки 90-х років має спільну з «Великою депресією» основу – монополістичну організацію виробництва. Тому формування ефективного конкурентного середовища, скорочення частки монопольного сектору – необхідні умови стабільного й динамічного розвитку економіки України в XXI столітті, її успішної інтеграції у світову економіку.

 

2. Чиста конкуренція: сфера її дії і основні особливості. 

 

Атомізація ринку на рівні як попиту, так і пропозиції існує велика кількість економічних одиниць, жодна з яких не впливає на ціни і загальну пропозицію галузі. Наприклад: ринки сільськогосподарської продукції, фондова біржа, ринок іноземних валют.

Однорідна продукція. В межах галузі всі фірми постачають продукцію, яку покупці вважають ідентичною, стандартизованою, або однорідною. Відсутні причини надавати перевагу товару конкурентної фірми, відповідно, нецінова конкуренція не притаманна ринку досконалої конкуренції

Вільний вхід в галузь. Не існує законодавчих, фінансових і технологічних бар’єрів для вступу в сферу даної діяльності. Фірми, з яких складається галузь, не можуть протидіяти появі нових конкурентів на ринку.

Повна прозорість ринку. Всі учасники одержують повну інформацію щодо ситуації на ринку.

Досконала рухливість факторів виробництва від однієї галузі до іншої.

Перші три умови визначають «чисту конкуренцію», тобто, вільну від всіх елементів монополізму. П’ять умов характеризують «досконалу» чисту конкуренцію.

Слід відзначити, що сьогодні ця модель використовується скоріше в нормативному аспекті, оскільки вона не відповідає дійсності. Факти стверджують, що, хоча модель необмеженої конкуренції відповідала структурі економіки XIX ст., яка характеризувалась як капіталізм дрібних виробників, вона не відповідає умовам економіки, де в більшості галузей господарська діяльність здійснюється незначною кількістю фірм. Вивчення концентрації економіки заперечує атомізацію сучасного ринку.

Дослідження стосовно реклами і її розвитку в сучасних умовах довели, що для реальної економіки характерна диференціація товару, а не однорідність.

Щодо вільного вступу в галузь, то існує достатня кількість умов, які роблять його неможливим, а саме: необхідні інвестиції для вступу повинні бути незначними за розмірами, вільний доступ до факторів виробництва, відсутність штучних бар’єрів, товари повинні вироблятись аналогічні товарам вже існуючих фірм.

Модель досконалої конкуренції потрібна для вивчення всіх інших структур ринку як модель «ідеального газу» в фізиці. Крім того, її функціонування – це зразок, певний стандарт, з яким порівнюється і оцінюється ефективність реальної економіки.

3. Попит на продукт конкурентного продавця.

3. 1. Крива попиту на продукт конкурентної фірми

Оскільки на конкурентному ринку кожна фірма продає лише незначну частку від реалізації всієї галузі, її рішення щодо обсягів продаж не буде впливати на ринкову ціну товару. Ринкова ціна буде визначатись взаємодією попиту і пропозиції всієї галузі, а конкурентна фірма приймає ціну як задану ззовні, тобто являється «price taker» – «одержувач ціни». Будь які зміни в виробництві не вплинуть на ціну товару. Наприклад, якщо фермер вирішує, скільки гектарів виділити під картоплю, він орієнтується на ринкову ціну картоплі і жодні зміни в розмірах посівів на цю ціну не впливатимуть, оскільки таких виробників на ринку картоплі – тисячі.

Як буде виглядати крива попиту для окремого виробника в умовах досконалої конкуренції? Оскільки рішення окремих фірм не впливають на ринкову ціну, крива попиту для окремої фірми – горизонтальна лінія, що представляє абсолютно еластичний попит. Крива ринкового попиту показує, скільки товару (картоплі, наприклад) будуть купувати всі споживачі за кожною з можливих цін. Вона буде мати спадний характер, оскільки більше картоплі споживачі купуватимуть за більш низькими цінами. А для окремого виробника попит представлено горизонтальною лінією. Ціна буде визначатись взаємодією всіх фірм і споживачів на ринку, а не рішенням окремої фірми. 

 

а) Фірма 

б) Галузь

 

Середній, валовий і граничний дохід конкурентного продавця

Для визначення обсягів виробництва фірми, що дозволять одержати максимальний прибуток, необхідно проаналізувати доходи фірми.

Сукупний, або валовий дохід фірми R (Q) дорівнює добутку ціни P на обсяг реалізованих одиниць продукції Q. Розмір R (Q) залежить від обсягу випуску:

R (Q) =PQ.

Граничний дохід MR – це приріст R (Q) в результаті збільшення обсягу випуску на 1 одиницю Q, тобто це додатковий (граничний) дохід, що одернується внаслідок реалізації додаткової (граничної) кількості продукції:

 .

Середній дохід AR – це розмір виручки на одиницю продукції, або ціна за одиницю продукції при кожному рівні виробництва:

 .

Для конкурентної фірми попит – горизонтальна лінія, оскільки вона продає додаткову одиницю продукції без зменшення ціни. Відповідно, валовий дохід збільшується на величину, що дорівнює ціні товару, тобто. Середній дохід також дорівнює ціні продукції. Крива попиту для окремої фірми на конкурентному ринку співпадає з кривою середнього і граничного доходу.