Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І

Наприкінці XVII – в першій чверті XVIII ст. Петро І здійснив значні культурні реформи, які були спрямовані на європеїзацію російської культури і досягнення Росією рівня тогочасних європейських держав. Реформи торкнулися всіх без винятку галузей культури і побуту. В результаті багато в чому була подолана культурна відсталість країни, і частково викоренені елементи фіно-угорської і тюркської культури, Росія долучилася до важливих культурних здобутків європейської цивілізації, стала на новий шлях розвитку. Хоча не все, що запроваджувалося Петром І, було корисним і необхідним для Росії, проте були зроблені значні досягнення в галузі освіти, науки, мистецтва. Завдяки реформам, відбувся швидкий перехід від середньовічної до нової, світської культури. Що дозволило російській культурі отримати широкі можливості для свого подальшого розвитку.

Таким чином, реформи Петра І, проведені наприкінці XVII – в першій чверті XVIII ст. в найрізноманітніших галузях, мали надзвичайно важливе, хоча й суперечливе значення в історії Росії. Звичайно, не всі вони були вдалими. Деякі нововведення були відмінені ще за життя реформатора, деякі – незадовго після його смерті, проте багато з них виявили дивовижну життєздатність і проіснували досить тривалий час, а дещо з того, що було запроваджено Петром І, існує й по сьогоднішній день. Суперечливість перетворень виявилася і в тому, що навіть прогресивні за своїми цілями реформи Петро І здійснював середньовічними, жорсткими східними методами, насильно європеїзуючи країну.

Реформи мали як позитивні, так і негативні наслідки для Росії. Позитивні полягали в тому, що за короткий час Московська держава перетворилася на могутню Російську імперію з новим державним апаратом, сильною регулярною армією і військово-морським флотом, розвинутою промисловістю і торгівлею, закладеною основою для розвитку нової, світської культури. Вона здобула провідні позиції як на суші, так і на морі, стала рівноправним учасником міжнародних відносин.

Негативні наслідки реформ виявилися насамперед в значному погіршенні становища народних мас через запровадження нових непосильних податків і повинностей. Взагалі народи Московіїх заплатив за модернізацію країни непомірну ціну як в матеріальному, так і в людському відношенні. Відбулося подальше зміцнення кріпосницької системи і в соціальному розвитку Росія ще більше почала відставати від західноєвропейських країн. Промисловість також була побудована на кріпосницькій основі, що гальмувало розвиток капіталізму і наперед визначило економічне відставання Росії. Держава в результаті реформ стала „регулярною”, поліцейською, з всеохоплюючою системою контролю і регламентації життя підданих, насильством і примусом, підкоренням інтересів окремої людини інтересам держави. Грубо ламалися традиційні морально-етичні норми і традиції, почалося надмірне захоплення всім іноземним. Та все ж, попри ряд негативних наслідків, безумовною заслугою Петра І є те, що він зумів певною мірою наблизити Росію до рівня тогочасних європейських країн, на багато десятиліть визначив її розвиток як сильної імперської держави, яка посіла у світі одне з чільних місць.

 

1. Берг-привилегия 1719 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. – М. : Просвещение, 1987. – С. 237-239.
2. О морском деле // Петр Великий в его изречениях. – Репринт. воспроизв. изд. 1910 г. – М. : Худож. лит., 1991. – С. 59-65.
3. Указ Петра І об учреждении Сената 22 февраля 1711 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. – М. : Просвещение, 1987. – С. 244-245.
4. Указ о единонаследии. 23 марта 1714 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. – М. : Просвещение, 1987. – С. 234-237.
5. Указ Петра І Сенату 5 марта 1711 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. – М. : Просвещение, 1987. – С. 245.
6. Табель о рангах 1722 г. // Хрестоматия по истории СССР. XVIII в. / Под ред. Л. Г. Бескровного и Б. Б. Кафенгауза. – М. : Соцэкгиз, 1963. – С. 88-93.

1. Алексеева Е. В. Использование европейского опыта управления государством при Петре І // Вопросы истории. – 2006. – № 2. – С. 15-30
2. Анисимов Е. В. Время петровских реформ. – Л. : Лениздат, 1989. – 496 с.
3. Буганов В. И. Петр Великий и его время / Отв. ред. А. П. Новосельцев. – М. : Наука, 1989. – 192 с.
4. Водарский Я. Е. Петр І // Вопросы истории. – 1993. – № 6. – С. 59-78.
5. История СССР с древнейших времен до конца XVIII в. : Учебник / Под ред. Б. А. Рыбакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 1983. – 415 с.
6. История России. С древнейших времен до начала XXI в. / А. Н. Сахаров, Л. Е. Морозова, М. А. Рахматуллин и др. ; под ред. А. Н. Сахарова. – М. : АСТ: Астрель: Хранитель, 2007. – 1263 с.
7. Історія СРСР. Підручник для пед. ін-тів / За ред. П. І. Кабанова і В. В. Мавродіна. Пер. з перероб. і доп. 2-го рос. вид. – Ч. 1. – К. : Вища школа, 1969. – 599 с.
8. Ключевский В. О. Краткий курс по русской истории. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. – 800 с.
9. Ключевский В. О. Сочинения. В 9 т. Т. 4. Курс русской истории. Ч. 4 / Под ред. В. Л. Янина; Послесл. и коммент. составили В. А. Александров, В. Г. Зимина. – М. : Мысль, 1989. – 398 c.
10. Лабутина Т. Л. Восприятие английской культуры в России в эпоху Петра І // Вопросы истории. – 2002. – № 9. – С. 17-36.
11.  Мавродин В. В. Рождение новой России: Сборник / ЛГУ им. А. А. Жданова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1988. – 534 с.
12. Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. – 2-е изд. – М. : Международные отношения, 1986. – 448 с.
13. Павленко Н. И. Петр Великий. – М. : Мысль, 1990. – 591 с.
14. Чистозвонов А. Н. К дискуссии об абсолютизме в России // История СССР. – 1971. – №3. – С. 72-76;