Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Модуляція сегментарних гальмівних процесів при активації сенсорного апарату півколових каналів людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
КОФАН ІРИНА МИКОЛАЇВНА
 
УДК 57. 612. 83: 612. 886
 
Модуляція сегментарних гальмівних процесів при активації сенсорного апарату півколових каналів людини
 
03. 00. 13 - фізіологія людини і тварин
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті МОН України.
Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Ляшенко Валентина Петрівна, Дніпропетровський національний університет МОН України, доцент кафедри фізіології людини і тварин.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Макарчук Микола Юхимович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фізіології людини і тварин доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Коробейніков Георгій Валерійович Інститут геронтології АМН України провідний науковий співробітник лабораторії професійно-трудової реабілітації.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Участь різних видів аферентації в організації рухової активності не викликає сумнівів [Гурфинкель, Левик, 1990; Коханович, 1999; Мельникова, 2000 та ін. ]. Разом з тим зрозуміло, що при здійсненні складних координованих рухів окремі види рецепції відіграють неоднакову роль. Тому детальний аналіз різних аферентних впливів на мотонейронний апарат спинного мозку при організації довільних рухів є актуальною задачею сучасних досліджень.
Однією з найважливіших сенсорних систем, тісно пов'язаних з руховим апаратом, вважається система рецепції з лабіринтів (півколових каналів і отолітів), яка забезпечує орієнтацію організму в полі тяжіння.
Питання про роль вестибулярного контролю в здійсненні довільних рухів, незважаючи на значну історію його вивчення, залишається одним із актуальних [Ломов, 1980; Коханович, 1999; Хаскелл, 2000 та ін. ]. Наявні дані про роль вестибулярного апарату у довільних рухах досить суперечливі. Причинами цього є різні методичні підходи, насамперед їхня адекватність обраній фізіологічній моделі, а також особлива складність будови вестибулярного апарату, особливості передачі й обробки вестибулярної інформації в центральних структурах даної системи та значні функціональні впливи останньої практично на всі органи і системи організму.
Дослідженнями останніх років показано, що подразнення вестибулярного апарата здатне змінити діяльність серцево-судинної системи, органів дихання, гладкої мускулатури шлунка та кишечника, пото- і слиновиділення, температуру тіла [Григорьев, Воложин, Ступаков, 1994; Денещук, Бова, Леонов, 1994 та ін. ].
Щодо конкретної ролі вестибулярної активації в інтеграції рухових актів, то вона залишається предметом дискусій. Спеціальні дослідження, присвячені оцінці впливу вестибулярної аферентації на процеси збудження і гальмування в ЦНС, у доступній літературі практично відсутні. Є лише деякі непрямі дані про зміну амплітуди Н-відповіді після орбітального польоту у космонавтів [Douglas, Laurent, 1992]. Слід зазначити також і те, що в літературі, в основному, розглядалася функціональна взаємодія вестибулярної і рухової систем на прикладі реакцій із рецепторів отолітів. Роботи, в яких оцінювалася роль активації півколових каналів, одиничні [Correia, Perachio, 1992]. Але і в них немає оцінки характеру змін процесів збудження та гальмування в ЦНС при подразненні рецепторів півколових каналів, а тим більше в них не розкриваються механізми таких змін.
Саме тому, в даній роботі, ми оцінювали роль півколових каналів у спинальній координації, оскільки наявний в літературі матеріал свідчить про те, що вони є найбільш важливими джерелами аферентних потоків при організації довільних рухів. Це зумовлено тим, що саме вони служать одним з первинних датчиків, на яких побудовані системи керування орієнтацією в просторі [Райцес, Шляховенко, 1990; Feldman, Levin, 1995].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах держбюджетної теми кафедри фізіології людини і тварин біолого-екологічного факультету Дніпропетровського національного університету № 02-20-97 “Дослідження нервових механізмів керування, регуляції та зв'язку в організмі людини і тварин”, № державної реєстрації 0195V023144, Українського НДІ медико-соціальних проблем інвалідності (Дніпропетровськ) і науково-консультативного та діагностичного центру “Головний біль” (Дніпропетровськ).
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було з'ясування фізіологічних механізмів та шляхів впливу активації сенсорного апарату півколових каналів на флексорне моторне ядро та реципрокну взаємодію антагоністичних м'язів верхніх кінцівок людини.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі задачі:
З'ясувати характер змін Н-відповіді при ізольованій активації рецепторів горизонтального, вертикального, сагітального каналів та при одночасній стимуляції всіх трьох півколових каналів.
Дослідити характер змін тестуючої Н-відповіді при активації рецепторів півколових каналів в стані із закритими очима обстежуваних.
Оцінити за характером змін ЕЕГ можливий ланцюг впливу рецепторів півколових каналів на флексорне моторне ядро спинного мозку.
Вивчити процеси взаємодії антагоністичних м'язів передпліччя людини в стані відносного фізіологічного спокою (при відкритих та закритих очах обстежуваних) за змінами амплітуди Н-рефлексу флексорних м'язів при кондиціонуючому подразненні нервових волокон, які іннервують екстензорні м’язи.
Оцінити вплив активації лабіринтів на максимуми прояву реципрокного гальмування в мотонейронному пулі флексорних м'язів при відкритих та закритих очах обстежуваних.
Об’єктом експериментального дослідження були гальмівні та збуджувальні процеси у спинному мозку людини.
Предмет дослідження: Н-рефлекс та зміни його амплітуди при вестибулярній і зоровій активації.
Методи дослідження. В роботі були використані наступні методи дослідження: аналіз наукової літератури, психофізіологічні методи (Н-рефлексометрія, дослідження функціональної асиметрії мозку, метод реєстрації ЕЕГ, вестибулометричні методи). Результати експериментів підлягали кількісній оцінці (з використанням методів математичної статистики)
Фото Капча