Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Модуляція сегментарних гальмівних процесів при активації сенсорного апарату півколових каналів людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

як за зір, так і за вестибулярну інформацію, а при закритих очах спостерігається варіант сумації гальмівних потенціалів.

Реципрокна взаємодія флексорних та екстензорних мязів при відкритих і закритих очах обстежуваних. Основну роль в регуляції рухових актів відіграє реципрокна іннервація м'язів, яка заснована на тісному взаємозв'язку між процесами збудження і гальмування Day et all, 1984. В залежності від умов, впливи від зорових рецепторів можуть служити пусковим механізмом для процесу збудження або гальмування в ЦНС. Тому ми проводили дослідження у двох експериментальних ситуаціях: при відкритих чи закритих очах обстежуваних. Усього було проведено 1014 проб. Середньостатистичні дані впливу експериментальної зорової депривації на реципрокну взаємодію м'язів передпліччя людини подані на рис. 3. Латентність Н-відповіді в експериментах складала 20-25 мс і була пов´язана з антропометричними показниками, що загалом відповідає літературним даним Visser et all, 1983. У кожного обстежуваного вона залишалась незмінною на протязі всього досліда. Також незмінною залишалась і тривалість Н-рефлексу.
У вихідних умовах при відкритих очах обстежуваних (рис. 3, крива 1) максимум першої фази гальмування припадає на тест-інтервал 2 мс між кондиціонуючим і тестуючим подразненням, де амплітуда Н-відповіді складала 74, 46 ± 3, 03%. На максимумі прояви другої фази гальмування (10 мс) амплітуда тестуючої Н-відповіді складала 64, 99 ± 2, 56%. Максимум третьої фази гальмування припадає на тест-інтервал 150 мс, де амплітуда Н-рефлекса складала 60, 43 ± 4, 83%.
B експериментальній ситуації при закритих очах обстежуваних динаміка змін Н-відповіді істотно не змінилася: у цілому крива 2 за формою повторює криву 1, проте характеризується більшою глибиною. Слід відзначити, що ступінь вірогідності вище на перших двох максимумах прояву гальмування (Р<0, 05).
Зареєстровані нами факти посилення гальмування в реципрокній взаємодії флексорних та екстензорних мязів дають право передбачати, що це посилення повязане зі збільшенням збудливості центральних механізмів цього координаційного гальмування. В умовах зорової стимуляції, очевидно, збільшується рівень вихідної збудливості 1а гальмівних інтернейронів, а це, в свою чергу, може супроводжуватися збільшенням кількості виділяємого пресинаптичними закінченнями їх аксонів гальмівного медіатора при стимуляції шляхів, які збуджують ці нейрони. Можна передбачати, що зорова стимуляція супроводжує посилення низхідних впливів, які активують механізми пресинаптичного гальмування в дузі рефлекса. Треба зазначити, що експериментальна ситуація виключала зміни положення тіла або окремих кінцівок. Виходячи з цього можна припустити, що вплив вестибулоспинального тракту в такій ситуації буде, на наш погляд, зводитися до мінімуму. Також вірогідно припустити, що в даному випадку кортикоспинальний шлях не буде справляти збудливу дію на мотонейрони згиначів, оскільки, як вже було зазначено вище, при закритих очах кора виявляється в фоновому стані. Посилення реципрокного гальмування скоріше за все повязане з тим, що в умовах експериментальної зорової депривації відбувається перерозподіл інтегративної взаємодії між структурами, які беруть участь в організації довільних рухів і орієнтації тіла в просторі. Оскільки інформація від зорових рецепторів дістає чотиригорбикового тіла, то, можливо, припустити і вклад тектоспинального тракту в спостерігаємі зміни активності антагоністичних мязів передпліччя людини. Виходячи з отриманих результатів, ймовірно, що в умовах відносного фізіологічного спокою при закритих очах обстежуваних даний тракт буде справляти збудливий вплив на активність флексорних мотонейронів відносно до даних, отриманих в умовах експериментальної зорової депривації.
Вплив стимуляції рецепторів півколових каналів на реципрокну взаємодію флексорних та екстензорних мязів передпліччя людини при відкритих і закритих очах. Для дослідження впливів півколових каналів на реципрокну взаємодію антагоністичних м'язів передпліччя людини проводилась слідуюча серія експериментів. Брались максимуми гальмування в реципрокній взаємодії м'язів (2, 10 і 150 мс) і проводилась ізольована і одночасна стимуляцію каналів у цих точках. Було проведено 210 проб. Всі ці експериментальні ситуації передбачали збудження досліджуваних півколових каналів і таким чином давали можливість виявити їхній вплив на реципрокну взаємодію м'язів передпліччя людини. Було показано, що одночасна стимуляція всіх каналів при відкритих очах обстежуваних викликає посилення трьох максимумів у реципрокній взаємодії приблизно в два рази в порівнянні з контролем. При цьому спостерігалася цікава картина: амплітуда Н-відповіді зменшувалася в міру збільшення тест-інтервалу між кондиціонуючим і тестуючим стимулами, тоді як ступінь вірогідності мав іншу тенденцію. Тенденція зберігалася і при одиночному подразненні горизонтального, вертикального і сагітального каналів, проте в даному випадку гальмування було не досить виражене (зменшення складало приблизно 10-15% у порівнянні з вихідною величиною). Аналізуючи результати, отримані при закритих очах, слід зазначити той факт, що амплітуда на максимумах тривалих фаз гальмування флексорного рефлексу змінювалася не так помітно, як на максимумі першої фази (2 мс), що, очевидно, повязано з їхньою полісинаптичністю, а значить і низькою швидкістю проведення в аферентах і циркуляцією збудження в нейронних ланцюгах спинного мозку.
При закритих очах і загальному подразненні півколових каналів реєструвалася не менш цікава картина, ніж при відкритих очах при тій ж імпульсації, проте вона мала трохи іншу спрямованість. У даному випадку спостерігалося збільшення амплітуди Н-рефлекса, тоді як ступінь достовірності в міру збільшення міжстимульного інтервалу зменшувався. Ізольована стимуляція каналів при закритих очах дала різноспрямовану картину, проте в ній відзначалася одна тенденція ― гальмування амплітуди відповіді на максимумах реципрокної взаємодії м'язів у порівнянні з результатами експериментальних ситуацій із відкритими очима.
Будь яке подразнення аферентів згинального рефлексу повинно привести до збудження флексорних мязів, а значить і підвищенню
Фото Капча