Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Модуляція сегментарних гальмівних процесів при активації сенсорного апарату півколових каналів людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

може, очевидно, проявлятися в більшому гальмівному впливі на флексори.

Вся інформація від рецепторних структур знаходить своє відображення в корі головного мозку. В свою чергу, кортикофугальні впливи здатні викликати складну динамічну перебудову фонової активності вестибулярного ядра Дейтерса як збуджуючи Fanardjian, Sarkisian, 1988, так і гальмуючи його Минасян и др., 1996, циклічно модулюючи поточну частоту нейронної імпульсації. У наших дослідженнях, мабуть, переважає деякий збуджуючий вплив кори на вестибулярні центри, що потім через вестибулоспинальний тракт проявлялося в зниженні активності флексорних мотонейронів спинного мозку. Все це, очевидно, забезпечує більш пластичне керування руховою активністю і м'язовим тонусом, при узгодженні позних перебудов і швидкого моторного виходу.
Дещо інша картина спостерігалася при одночасній активації трьох каналів (обертальні рухи головою). У даному випадку гальмівна тенденція зберігалась, але меншою мірою. При цьому амплітуда Н-відповіді знижувалася усього на 18, 79% (тобто складала 81, 21  3, 68% відповідно до контролю). Можна допустити, що це пов'язано з тим, що в природних умовах у лабіринті всі півколові канали гідромеханічно пов'язані і між ними існують взаємні впливи. При одночасному подразненні всіх півколових каналів може скластись ситуація, коли один або два канали підгальмовують інші, що в остаточному підсумку виявляється в незначному зменшенні амплітуди Н-відповіді при стимуляції всіх каналів. Можна припустити також, що в даному випадку більше виявляється збудлива роль червоного ядра на м΄язи згиначів. Таким чином, досить вірогідно, що за даних умов стимуляції гальмівний ефект вестибулоспинального тракту був значно менший, а збудливий вплив червоного ядра виявив себе більшою мірою. Слід враховувати і підгальмовуючий вплив кори мозку на вестибулярне ядро Дейтерса, що не дало значного гальмівного ефекту на флексорне моторне ядро. Можна думати, що переважний гальмівний контроль пояснюється залученням, в основному, оливо- або ретикуломозочкової системи, які є основними джерелами гальмування нейронів латерального вестибулярного ядра Минасян и др., 1996.
При одночасній активації рецепторів всіх трьох півколових каналів і відкритих очах обстежуваних спостерігалося підвищення амплітуди Н-відповіді в порівнянні з експериментальними ситуаціями при ізольованій активації каналів. Цей факт наводить на думку, що за даних умов в реакцію були більше залучені ядра ретикулярної формації довгастого мозку та червоне ядро, які через ретикулоспинальний та руброспинальний тракти здатні збуджувати -мотонейрони згиначів.
Зміни функціонального стану флексорних мотонейронів при стимуляції рецепторів півколових каналів в умовах експериментальної зорової депривації. Для виключення коригуючого впливу зорової аферентації, котра також необхідна для регуляції просторово орієнтованих рухів і позних реакцій, нами були проведені дослідження зміни амплітуди Н-рефлекса при закритих очах обстежуваних. Було показано, що при закритих очах зберігалася та ж динаміка амплітуди Н-рефлексу, що і в попередніх дослідженнях, але з іншими кількісними показниками. Так, при ізольованій активації горизонтального, вертикального, сагітального каналів амплітуда тестуючої відповіді складала 51, 82  4, 73%  55, 10  8, 52%  56, 71  5, 85% відповідно, тоді як при одночасному подразненні всіх каналів вона складала 69, 73  5, 00% (Рис. 1Б). Тенденцію до посилення глибини гальмування Н-відповіді при закритих очах обстежуваних можна пояснити зоровою депривацією та включенням інших структур в координацію рухових актів. На це вказує і те, що існують вихідні інтегровані збудливі впливи зорової системи на мотонейрони спинного мозку, які реалізуюься, скоріше за все, на інтернейронному рівні за рахунок низхідних систем, звязаних з зоровим аналізатором. При закритті очей, ймовірно, відбувається перерозподіл інтегративної взаємодії між структурами, які беруть участь в організації довільних рухів і орієнтації тіла в просторі, що і призводить до гальмування флексорного рефлексу. Отримані результати свідчать також про збуджуючий вплив вестибулярної стимуляції на гальмівні системи спинного мозку. Такий ефект повязаний з впливом ядра Дейтерса, що, як відомо, дає початок вестибулоспинальному тракту і має аферентний звязок з рецепторами лабіринтів Дмитриев, 1985; Саркисян, Фанарджян, 1991.
Цілком можливо припустити і участь в гальмуванні Н-відповіді дії ретикулярної формації, наслідком чого є неспецифічне гальмування флексорних і екстензорних мотонейронів. Вплив ретикулярної формації може реалізуватись не тільки за рахунок постсинаптичного гальмування мотонейронів, але й за рахунок виникнення гальмівних постсинаптичних потенціалів у проміжних нейронах Шеперд, 1997. У нашому випадку гальмування флексорних мотонейронів, очевидно, повязане з гнітючою дією ретикулярної формації моста мозку.
Важлива роль вестибулярної системи в сенсомоторній координації виявляється в тісних зв´язках між вестибулярними ядрами і мозочком. Мозочок здатний через ядро Дейтерса чинити гальмівний вплив на флексорне моторне ядро, що і проявлялося в результатах наших досліджень. При цьому гальмування флексорного моторного ядра, можливо, пов'язане з активуючою дією вестибулоспинального шляху, а дія ретикуло- і руброспинального трактів на флексорне моторне ядро при цьому була не так виражена. Слід також враховувати і звязки з шийними рецепторами, інформація від яких теж дістає спинного мозку і може в складі вестибулоспинального тракту чинити гальмівний вплив на флексорне моторне ядро.
Посилення гальмування, зареєстроване в наших експериментах можна пояснити дією пресинаптичного гальмування. При впливі активації лабіринтів за допомогою нейронів ядра Дейтерса, рівень активності гальмівних інтернейронів, які включені в шляхи пресинаптичного гальмування мотонейронів, може збільшуватися і в свою чергу призводити до збільшення кількості виділяємого аксонами нейронів медіатора.
Одержані результати даної серії експериментальних досліджень свідчать на користь припущення, що вестибулярна система навіть без додаткової інформації зі сторони зорового
Фото Капча