Модуляція сегментарних гальмівних процесів при активації сенсорного апарату півколових каналів людини

Використання кутових прискорень дозволило нам встановити, що після активації рецепторів півколових каналів посилюється рівень реципрокного 1а гальмування. Це дозволяє зробити обгрунтований висновок про зміну 1а гальмівних інтернейронів після активації вестибулярної системи, що свідчить на користь зробленого припущення про безпосередній контроль з боку вестибулярного апарата механізмів реципрокного 1а гальмування. Друга і третя фази, цілком ймовірно, зобов΄язані своїм походженням виникненню імпульсів у полісинаптичних рефлекторних шляхах. Посилення ступеню гальмування флексорного моторного ядра може бути обумовлено дією вестибулоспинального, ретикулоспинального шляхів, а також кори мозку. Враховуючи здатність ретикулоспинальних волокон впливати не тільки на мотонейрони, але й на різні вставні нейрони, можна передбачати, що імпульсація, яка приходить із медіальної ретикулярної формації, приводить до пригнічення рухових рефлексів в результаті розвитку в мотонейронах постсинаптичного гальмування.

Підсумовуючи, можна сказати, що результати наших досліджень надають право думати, що імпульсація від вестибулярних та зорових структур може чинити вплив на нейронний аппарат спинного мозку через надсегментарні структури, які приймають участь в організації довільних рухів (інтегративна організація взаємодії та взаємоконтролю червоного ядра, мозочка, ретикулярної формації, ядра Дейтерса та кори головного мозку в звязку з обробкою вестибулярного аферентного притока).

 

При ізольованій активації горизонтального, вертикального чи сагітального каналів вестибулярного апарату при відкритих очах обстежуваних амплітуда тестуючої Н-відповіді знижується приблизно на однакову величину, що визначається складною взаємодією між вестибулярними та зоровими рецепторами, підкірковими і кірковими центрами регуляції рухової активності.

Одночасна активація всіх каналів вестибулярного апарату при відкритих очах обстежуваних знижує амплітуду Н-відповіді менше, ніж ізольована активація окремих півколових каналів. Таке незначне зменшення амплітуди може бути зумовлено як різноспрямованим впливом каналів, так і активуючим впливом за таких умов нейронів червоного ядра на флексорні мотонейрони спинного мозку.

При закритих очах обстежуваних активація сенсорного апарату півколових каналів сильніше гальмує Н-відповідь, ніж при відкритих очах. Таке посилення гальмування може бути наслідком того, що при закритих очах випадають із контролю деякі структури, які в нормі включаються в координацію рухових актів, в результаті чого відбувається перерозподіл інтегративної взаємодії між центральними структурами та змінюється їхній вплив на рухові центри спинного мозку.

За даними ЕЕГ відкривання очей посилює десинхронізуючі впливи стовбуру мозку, що супроводжується збільшенням амплітуди Н-відповіді.

Активація сенсорного апарату півколових каналів посилює неспецифічні синхронізуючі впливи нижньої частини стовбура мозку, яка підгальмовує амплітуду Н-відповіді як при закритих, так і відкритих очах обстежуваних.

Виявлені при відкритих очах обстежуваних три фази гальмування в реципрокній взаємодії антогоністичних мязів в умовах зняття зорового контролю поглиблювались, що свідчить про активуючі впливи центрів довільної координації рухів на гальмівні системи спинного мозку.

Ізольована та одночасна активація півколових каналів посилює гальмівні процеси в реципрокній взаємодії флексорних мязів передпліччя людини як при відкритих, так і закритих очах обстежуваних.

 

 

Мельникова О. З., Кофан И. Н., Ляшенко В. П. Исследование длительных фаз торможения в реципрокном взаимодействии мышц в условиях нагревания //Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 1998. – Вип. 4. – С. 31-35.

Кофан И. Н. Влияние изменений вестибулярной и зрительной афферентации на Н-рефлекс флексорных мышц верхних конечностей человека //Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 1999. – Вип. 6. – С. 12-15.

Дрегваль И. В., Кофан И. Н., Ляшенко В. П., Мурзин А. Б. Динамика реципрокных взаимодействий в мотонейронах мышц при изменении зрительной афферентации //Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 1999. – Вип. 6. – С. 20-23.

Кофан И. Н., Ляшенко В. П. Роль афферентной импульсации от рецепторов полукружных каналов в деятельности флексорных мотонейронов спинного мозга //Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2000. – Вип. 7. – С. 173-176.

Кофан И. Н., Ляшенко В. П. К вопросу о взаимосвязи вестибулярной и зрительной сенсорных систем при организации произвольных движений //Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2000. – Том 1, вип. 8. – С. 87-90.

Кофан И. Н., Ляшенко В. П. Влияние активации вестибулорецепторов на реципрокное взаимодействие мышц верхних конечностей человека //Матеріали V міжнародної конференції “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Збірник наукових праць. Том 1, II частина. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 178-180.

Кофан И. Н., Дрегваль И. В., Ляшенко В. П., Мурзин А. Б. Исследование возбудительных и тормозных процессов в спинном мозге человека при изменении афферентного потока от рецепторов вестибулярного аппарата //Регуляция в живых системах: Сборник научных трудов. – Дн-ск: ДГУ, 1998. – С. 72-74.