Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

 

Серед факторів, які характеризують могутність армії та флоту, найважливішими і визначними є готовність особового складу надійно захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Головною умовою забезпечення постійної бойової готов-ності військ є рівень їхньої бойової підготовки та морально-психологічного забезпечення.

Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки висуває нові сучасні вимоги до бойового на-вчання військ, морально-психологічного забезпечення, професій-ної підготовки офіцерських кадрів, їх теоретичної і методичної майстерності. Перед офіцерами всіх військових ланок постає про-блема: мобілізувати зусилля військовослужбовців всіх категорій на ефективне виконання поставлених завдань.

Морально-психологічне забезпечення — це один із основ-них  видів  всебічного забезпечення життєдіяльності військ. Яке представляє комплекс соціально-політичних, міжнародно-правових, організаційних, військово-соцiальних, гуманiтарно-освiтнiх i соціально-психологiчних заходiв, спрямованих на фор-мування та морально-психологiчну злагодженість підрозділів, бо-йову кваліфікацію, загальноосвітній та культурний рівень, а також на  рівень свідомості та організованості.

Курс лекцій „Морально-психологічне забезпечення діяльно-сті військ” призначений для використання у навчальному процесі при вивченні дисциплін: „Військове навчання та виховання”, „Морально-психологічне забезпечення військової діяльності”. У ньому розглядаються сучасні погляди на проблеми морально-психологічного забезпечення, які служать ефективному та опти-мальному здійсненню військово-дидактичного та виховного про-цесу у військових підрозділах Збройних Сил України.

Отже, морально-психологічне забезпечення військової ді-яльності – це система заходів, спрямованих на формування і підт-римання високого морального духу армії, морально-психологічного стану і дисципліни особового складу, правопоряд-ку, на згуртування військових колективів і протидію інформацій-но-психологічному впливу противника.

Щодо масштабів і потреб, морально-психологічне забез-печення являє собою комплекс взаємопов’язаних і узгоджених заходів державного і військового керівництва, органів військового управління з метою досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил та всього населення України для забезпечення  обороноздатності держави в мирний і воєнний час, максимальне зниження психологічних втрат у військах та досягнення й утримання морально-психологічної переваги над противником з метою ефективного виконання бойових та інших завдань.

 

 

1.1. Динаміка розвитку системи виховної роботи, соціальної і гуманітарної політики у Збройних Силах України.

1.2. Зміст та основні напрямки соціальної і гуманітарної політи-ки, виховної роботи на сучасному етапі розвитку ЗС України.

 

Актуальність вивчення даної теми полягає в тому, що знання командиром (начальником) концептуальних засад гумані-тарного та соціального забезпечення виховної роботи в ЗС Украї-ни та змісту і основних напрямків соціальної і гуманітарної полі-тики на сучасному етапі розвитку ЗС України виступає важливою передумовою ефективного виховання особового складу.

 

 

Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки охоплює всі напрямки їх життєдіяльності. Згідно з нею головним завданням Збройних Сил України є їх постійна готовність відбити можливу агресію, звідки б вона не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторкан-ність кордонів України. Для цього вони мають знаходитись у по-стійній бойовій готовності та мати відповідний бойовий потенці-ал. Основою цього потенціалу є матеріальний й духовний аспек-ти. Про роль духовного фактора у життєдіяльності військ досить влучно підкреслював Н.Коупленд: “...моральний стан – це питан-ня життя і смерті. Ним не можна нехтувати. Кожна добре органі-зована армія зацікавлена у високому рівні бойової підготовки своїх військ і, коли це можливо, у забезпеченні їх кращою збро-єю, щоб створити матеріальну перевагу над противником. Однак матеріальна перевага не так важлива, як моральна. Для армії більш небезпечним є низький моральний стан військ, ніж нестача боєприпасів”. Історія війн і воєнних конфліктів знає немало при-кладів, коли перемога здобувалася не перевагою над противни-ком у живій силі та бойовій техніці, а високим морально-психологічним станом особового складу.

Морально-психологічний стан (МПС) – це “...якісна ви-значеність особистості, колективу, яка характеризує направле-ність і динаміку психологічних процесів, міжособистісних відно-син у колективі; виступає конкретною формою прояву та реаліза-ції потенціалу духовного і морального духу армії, важливою ха-рактеристикою військ.”

Важливою складовою бойової готовності та боєздатності військ (сил) є високий моральний дух особового складу Збройних Сил України. 

Моральний дух – це духовна готовність і здатність війсь-ковослужбовців пе¬реносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогами.

Морально-психологічний потенціал - це сукупність ду-ховних можливостей особового складу, його свідомості, профе-сійної підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.

З метою підвищення рівня виховної роботи у Збройних Си-лах та інших військових формуваннях України, визначення на-прямів і засад її перебудови відповідно до сучасних вимог Прези-дент України затвердив Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, яка зміцнення морально-психологічних підвалин життєдіяльності Збройних Сил України визначає як пріоритетну державну справу й підкреслює необхідність цілеспрямованої системної організації в них МПЗ.

Ця Концепція визначила принципи, основні напрями та за-вдання виховної роботи на етапі реформування ЗС України.

Передумовами опрацювання Концепції були наявність сер-йозних недоліків та упущень у виховній роботі з військовослуж-бовцями Збройних Сил та інших військових формувань України, низька її ефективність. Про це свідчили факти порушень ста-тутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями і по-рушень військової дисципліни серед військовослужбовців. Водно-час мали місце падіння престижу військової служби в українсь-кому суспільстві, зниження мотивації військово-професійної дія-льності серед