Мотиваційний механізм трудової діяльності в умовах становлення ринкового господарства

Мотивація, таким чином, повязана з конкректним типом активності особистості, діапазоном інтересів, які зумовлюють тактику і стратегію поведінки. Ціннісно-нормативна система встановлює прийнятні для робітника способи і методи реалізації трудової поведінки, межі його функціювання відповідно до власних інтересів і завдань виробничого процесу, і в результаті – ієрархію індивідуальних, групових та суспільних потреб. Зроблений висновок, що обєктом трудової мотивації є поведінка робітника (трудового колективу, соціальної групи, найманих робітників, підприємців, державних службовців) у процесі трудової діяльності. 

У дисертаційній роботі розглянуті основні положення таких фундаментальних теорій мотивації як: психоаналітична теорія З. Фрейда, теорія “драйвів” К. Халла, гедонічна теорія П. Юнга, теорія умовних рефлексів І.П. Павлова та інші. 

У дисертації значне місце відведене аналізу таких концепцій мотивації як класична, змістовні концепції мотивації (серед яких виділяються концепції А. Маслоу та Ф. Герцберга), процесуальні концепції мотивації Л. Портера, Е. Лоулера, Д. Надлера та ін. ; теорій управління (теорії “Х” та ”У” Мак Грегора, теорія “Z” У. Оучі, теорія управлінської орієнтації Р. Блейка Дж. Моутон). 

Розглянувши основні положення сучасних теорій мотивації, дисертант робить висновки, що: 

– мотивація – це процес стимулювання (заохочення або примусу) окремої людини або групи людей до діяльності, спрямованої на досягнення конкретних результатів; мотивація необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень, підвищення продуктивності та якості праці; 

– внаслідок домінуючої ролі соціально – економічних умов на різних етапах розвитку економічних відносин можуть бути ефективними різні методи мотивації. 

– сучасні теорії мотивації засновані на результатах дослідження трудової поведінки людей; поведінку людей визначають їх потреби, які являють собою усвідомлену відсутність необхідних благ; первинні потреби закладені в людях генетично, а вищі потреби утворюються в процесі набуття соціального досвіду; 

– потреби можливо задовольнити винагородами (тим, що людина вважає для себе цінним, це може бути зовнішнім – матеріальним, моральним, організаційним, – і внутрішнім – почуття задоволення, успіху, самореалізації) ; 

– оскільки людські потреби мають постійну тенденцію до зростання – мотивація через задоволення потреб є необмеженою, але якщо винагорода не звязана безпосередньо з результатами праці, то вона втрачає мотивуючу роль і перетворюється на “гїгієнічний фактор” (необхідну умову праці) ; 

– конкретний тип мотивації визначається стилем управління, який може бути або яскраво вираженим (диктатор, демократ, маніпулятор, песиміст, організатор, патрон), або являти сбою стиль, який поєднує характерні риси вказаних вище; 

– рівень мотивації можливо визначити (з певною мірою ймовірності), використовуючи таблицю для визначення стилів управління. 

Спираючись на дані висновки, дисертант приступає до аналізу внутрішньої та зовнішньої мотивації, і в цілому структури мотиваційного механізму. Визначено, що мотиваційна структура в сфері праці формується, як відомо, під впливом двох груп чинників. Перша – це внутрішні мотиви поведінки, народжені відмінностями особистості та її трудовою діяльністю. Це провідні мотиви поведінки, що грунтуються на индивідуальній ієрархії потреб та інтересів, власній шкалі цінностей, соціальному досвіді, прагненні до самореалізації. Друга група – зовнішні чинники, які визначають трудову поведінку робітника ззовні. Це: відносини власності, економічна та політична ситуація в країні, повсякденна діяльність уряду, стиль управлиння організацією, умови праці, система матеріального, морального та організаційного стимулювання, соціальний та професійний статус, ступінь реальності соціальних гарантій та інші. На основі ділення чинників, які формують структуру трудової мотивації з середини та зовні, умовно поділене саме поняття “мотивація” на внутрішню та зовнішню. 

Дисертант визначає мотиваційний механізм трудової діяльності як систему соціально – економічних чинників, відносин між суб’єктами та об’єктами власності, яка призначена ефективно вивчати, формувати та реалізувати трудову мотивацію. 

На макроекономічному рівні обєктом мотивації виступає економічно активне населення, або робоча сила, а процес вивчення, формування і реалізації трудової мотивації здійснюється в межах національної економіки. Субєктом мотивації на макрорівні виступають, спираючись на відносини власності, а також економічне законодавство і систему матеріальних та духовних цінностей роботодавці (в умовах рівноправності всіх форм власності роботодавцями виступають як приватні особи, так і держава). Мотивуючий вплив роботодавців на робочу силу здійснюється з допомогою таких чинників як система відносин власності, законодавство про працю, система суспільних цінностей, життєві стандарти, ринок праці, державні і недержавні програми зайнятості, стан національної економіки, система медичного, соціального забезпечення, інвестиції в людський капітал. Найсильніший вплив на робочу силу здійснюють відносини власності. Вони прямо, або непрямо визначають решту виробничих, і, в цілому, суспільних відносин, і в цьому розумінні виступають основою економічної системи, джерелом різноманітних форм господарської діяльності і трудової поведінки робітників. Кожній формі власності відповідає своя модифікація мотиваційного механізму. 

Мотиваційний механізм трудової діяльності як унікальнй суспільний інститут виконує три основні функції: пізнавальну, формуючу та реалізуючу, що в комплексі дозволяє ефективно здійснювати трудову мотивацію. Мотиваційний механізм є динамічним творінням, рівень розвитку якого залежить від типу єкономічної ситеми, її удосконалення, часових меж становлення і розвитку даного типу мотиційного механізму, а також, наукових, методологічних підходів до вирішення проблем удосконалення мотиваційного механізму. 

Принципово нова економічна ситуація потребує створити принципово нову мотивацію. Але її можливо створити тільки на основі заперечення всього застарілого, а також, творчого застосування всього