Мотиваційний механізм трудової діяльності в умовах становлення ринкового господарства

У другому розділі “Основні тенденції становлення нового мотиваційного механізму трудової діяльності в умовах перехідної економіки України” автором проаналізовано основні соціально-економічні умови еволюції трудової мотивації в перехідний період, досліджено процес реалізації мотивації в умовах ринкової трансформації економіки України, визначено соціально-економічні наслідки становлення мотиваційного механізму регульованого ринкового господарства. Розкрито суть і зміст процессу становлення нового мотиваційного механізму у трансформаційному періоді. 

Дисертантом запропоновані можливі підходи до вивчення соціальної структури робітників, а також методики оцінки мотивуючих чинників. В результаті застосування цих методик виявлено, наприклад, що на початковому етапі перехідного періоду одним з провідних мотивуючих чинників виступає впевненість у наступному дні (потреба безпеки), яка, в свою чергу, визначається можливістю зберігти своє робоче місце. Більшість працюючих не була психологічно готова до втрати місця роботи, але економічний спад і закриття підприємств примусило до цього важливого кроку багатьох. 

Визначено, що обєктивна тенденція переміщення центру мотиваційної взаємодії з макро – на мікроєкономічний рівень вимагає від менеджерів, керівників трудових колективів оволодіння методикою вивчення провідних трудових мотивів підлеглих. 

Не менш важливими проблемами для теорії і практики управління є формування і реалізація трудової мотивації. Доведено, що на макроекономічному рівні динаміку цього процесу визначають зміни в структурі робочої сили і економіці. Структура робочої сили в Україні в наш час зазнала значних змін. Дані соціологічних досліджень вказують на дію таких тенденцій: 

– в найближчі роки буде зростати безробіття, в першу чергу, в великих промислових центрах, і в цілому міського населення; 

– першими під скрочення на підприємствах підпадають випускники навчальних закладів, молоді фахівці, особи передпенсійного віку та жінки з середньою – спеціальною та вищою освітою; 

– посилюється пливність кадрів, змінюються трудові орієнтації у більшості робітників щодо професійної кваліфікації, стало стійким прагнення змінити місце роботи на приватний бізнес, індивідуальну підприємницьку діяльність; 

– буде далі знижуватися освітній та професійно – кваліфікаційний рівень робітників; 

– чисельність населення і трудових ресурсів не буде зростати у наступні роки, і навіть зменшиться; 

– будуть поглиблюватися соціальні та культурні відмінності в структурі робочої сили. 

Дисертант робить висновок, що три найбільш вагомі тенденцї: скорочення зайнятості і водночас трудових ресурсів; орієнтація значної частки робітників на приватний бізнес; поглиблення соціальних та культурних відміностей в структурі робочої сили – будуть визначати формування і реалізацію трудової мотивації на макрорівні в перехідний період. 

Доведено, що зміни в економіці також в значній мірі визначають процес формування і реалізації трудової мотивації. Дисертантом виділяються такі тенденції: 

– перехід від командної економіки до регульованої ринкової, запуск ринкових господарських механізмів, зміни відносин власності – повільно, але впевнено ведуть до підвищення економічної активності населення; 

– демонополізація, народження і розвиток конкуренції серед вітчизняних виробників приведуть до пошуку більш ефективних методів використання трудових ресурсів, а це означає більш ефективну мотивацію; 

– з – за структурних змін в економіці, а також значного падіння виробництва в нашій країні, звільнилася значна кількість зайнятих в промисловості, оборонному секторі, на транспорті – що привело до зростання безробіття і плинності кадрів в цих галузях. В той же час робочі місця на прибуткових підприємствах (в основному, це підприємства, які застосовують нові технології) висувають підвищені вимоги до кваліфікації робітників, що обмежує можливості промислових і малокваліфікованих робітників до працевлаштування; 

– економічна криза в наступні роки буде обмежувати можливості держави і населення робити інвестиції в людський капітал, здійснювати програми підготовки і перепідготовки фахівців; 

– перехід до української мови як єдиної державної в значній мірі вплине на формування та реалізацію трудової мотивації у таких важливих сферах як управлінська діяльність, наука, освіта, військова та державна служба. 

Таким чином, зміни в економіці в наступні роки також створять багато проблем для формування і реалізації трудової мотивації. 

В дисертації визначено, що якщо на макроекономічному рівні важливими є стратегічні методи і заходи, які зумовлюють спонукання робочої сили до праці, то на мікроекономічному рівні пріоритетом стає тактика, а точніше, техніка мотивації. Головною тактичною проблемою виступає набуття управлінцями всіх рівнів знань та навичок індивідуальної та групової мотивації, пошуку ними в нових умовах господарювання найфективніших мотивів праці. Визначено, що суть нових методів – в індувідуальному підході, в розширенні сфери відповідальності робітників і залученні їх до вирішення проблем організації в цілому. Дисертантом розглянуті і запропоновані прийоми мотивації, які орієнтовані на робітників і на роботу. 

У дисертації визначено, що кожній економічній системі є відповідним власний механізм мотивації. Разом з системою він проходить стадії становлення і розвитку, зрілості і падіння – коли відбувається перехід від однієї економічної системи до іншої. Очевидно, що найбільш вагомі зміни в мотиваційному механізмі відбуваються саме в перехідний період, який є особливим періодом в розвитку економіки, коли одна система залишає історичну арену, а водночас з цим відбувається становлення та затвердження нової. Автор доводить, що у перехідній економіці зберігаються та функціонують старі економічні структури і відносини при паралельній появі та затвердженні нових. Старі структури приречені до вмирання, і тому здають свої позиції. Нові ж ще не досягли тієї стадії розвитку, щоб замінити встарілі. Тому