Мотиваційний механізм трудової діяльності в умовах становлення ринкового господарства

Дисертантом характеризуються особливості еволюції механізму трудової мотивації в Україні в перехідний період. В процесі реформ перехідного періоду в Україні, з розвитком недержавного сектору економіки і появою нових можливостей у керівників і робітників, поступово розширюється поле вільного вибору. Водночас відбувається значне ускладненя ситуації. До традиційного тиску з боку державних органів на керівників підприємств додається потужній вплив трудових колективів, які вже набули певний досвід боротьби за свої економічні права. 

Робітників же чекають в перехідний період такі “сюрпризи”: адміністративний примус дещо послаблюється, але падіння вирибництва, зайнятості, інфляція, розбалансованість фінансової системи та ринку споживчих товарів обєктивно ведуть до посилення економічного примусу, пошуку додаткового заробітку, до боротьби за пристойне існування. 

 Зміни відбуваються, але стара стуктура господарської мотивації в значній мірі зберігається доки зберігається монополізм як система економічних відносин. Система адміністративного примусу пошкоджена, але раальна економічна активність все ще гальмується як на макро -, так і на мікроекономічному рівнях. Соціологічні опитування показують, що тільки 5% респондентів впевнені у власному майбутньому; ще у 18% виникають деяки сумніви, решта – 77% такої впевненості не мають зовсім. Результати аналізу показують, що ступінь впевненості у майбутньому залежить від впевненості у збереженні робочого містя. Ця залежність є досить природною, тому що кількість робочих мість продовжує скорочуватися. 

В дисертації розглянута і така характерна риса перехідного періоду як протекціонізм та корупція, які народились у надрах командно – адміністративної системи але сьогодні досягли свого апогею. Тому багато аспектів в процесі найму – звільнення залежить від взаємин робітника і керівника. За даними соціологічного опитування тільки 13% респондентів були впевнені у тому, що їх не будуть переслідувати за критику керівництва. 

Потребують на краще і взаємини між колегами по роботі тільки для 30% опитаних важливо працювати в дружньому колективі. В наш час з посиленням небезпеки безробіття, взаємовідносини в колективах все більше погіршуються. В середньому 36% працюючих впевнені, що в нових умовах зуміють зберегти робоче місце. Найменше таких робітників серед технічних виконавців – 25% і малокваліфікованих фахівців – 29%, далі йдуть керівники – 37%. Більш за всіх впевнені у збереженні за собою робочого місця кваліфіковані – 40% і висококваліфіковані робітники – 47%. 

В звязку з прискоренням процесу приватизації у робітників спостерігаються песимістичні настрої відносно майбутнього розвитку підприємств. Більш ніж половина опитаних вважають, що після приватизації нічого не змінилось. За думкою третини з них, підприємству в умовах ринкових відносин погрожує повний крах. Приблизно 33% респонднетів вважають, що переживши тяжкі часи, підприємство, на якому вони працюють, може стати прибутковим, і лише 5% розраховують на уіспіх свого підприємства вже у найближчому майбутньому. 

В дисертації значна увага приділена аналізу вимог працюючих до змісту та умов роботи. Головна вимога, яка висувається сьогодні більшістю праціючих до своєї роботи – це можливість забеспечити добробут сімї, або іншими словами, відповідний рівень доходів, що є думкою 94% опитаних. 83% респондентів підкреслюють важливість того, щоб робота не приносила шкоди здоровю, а також, давала можливість вирішувати побутові проблеми (житло, відпочинок) – 66%. відносно вимог до змісту праці 69% опитаних вважають, що робота повинна бути цікавою, 61% – давати відчуття корисності праці, 54% – давати відчуття єдності з колективом. Для половини робітників велике значення має можливість самостійно приймати рішення і підвищувати професійну майстерність. Найменшу вагомість в перехідний період, за думкою опитаних, має престиж роботи – 32%. 

Дані соціологічних опитувань і аналіз змін в економіці України в перехідний період дозволяють дисертанту зробити висновок, що еволюція трудової мотивації у трансформаційному періоді відбувається в складних умовах: 

– перхідний період для економіки України має особливий характер і відрізняється великою своєрідністю, тому що це перехід від командної, розподільної економіки до регульованої ринкової, який ускладнюється відставанням виробничих сил України у порівнянні з розвинутими країнами; 

– мотиваційний механізм адміністративно – командної системи спирався в основному на неекономічний примус, ігноруючи дійснї економічні інтереси і робітника, і керівника; мотиваційний механізм ринкового господарства реалізує трудову мотивацію через задоволення економічного інтересу; 

– ситуація ускладнюється тим, що в перехідній економіці поступово вмираючи, діють старі економічні структури та відносини поряд з новими, які проходять процес становлєння; жодні з них не працюють у повну силу; 

– становлення нового мотиваційного механізму ускладнюється глибокою економічною кризою, яка визвала до жтття такі негативні тенденції як посилення загрози безробіття, падіння реальних доходів працюючих, зменшення престижу висококваліфікованої та інтелектуальної праці, поступове відставання від розвинутих країн світу в розробці нових технологій, зниження мотивації до продуктивної праці у більшості працюючих держсектора та приватизованих підприємств. 

– але не тільки негативи характеризують умови в яких відбувається трансформація мотиваційного механизму; поступове зростання недержавного сектору у промисловості та сільському господарстві, удосконалення юридичних та фактичних умов для розвитку вільного підприємництва, перші ознаки макроєкономічної стабілізації сигналізують, що процес становлення нового механізму трудової мотивації поступово просувається вперед. 

 

 

У висновках відображені основні результати дослідження. Їх суть полягає у тому, що: 

1. Визначено категорію “мотиваційний механізм трудової діяльності” стосовно трансформаційної економіки як систему